Перейти до вмісту

Тяньвень-1

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тяньвень-1
Тяньвень-1
Космічний корабель«Хуоксін-1» (2018-20)
Тип космічного корабляорбітальний апарат
посадкова платформа
марсохід
Ракета-носійВеликий похід-5
Місце запускукосмодром Веньчан
Дата запуску23 липня 2020, 4:41 UTC[1]
Місце посадкирівнина Утопія
Дата посадки15 травня 2021
вхід на орбіту:
10 лютого 2021[2]
Тривалість польоту4 роки, 5 місяців, 2 дні
тривалість роботи на Марсі:
орбітальний апарат ≥ 1 земного року,
марсохід — 90 солів

Тяньвень-1 (англ. Tianwen-1 укр. Питання до Неба[3]) — космічна місія з відправки Китаєм на Марс трьох космічних апаратів: орбітального апарату, посадкової платформи та марсоходу (ровера)[4][5][6][7]. Місія є астробіологічною, тобто її метою є пошук існування «життя» на Марсі, як на поточний момент, так і в минулому, а також дослідження навколишнього середовища. Місія була успішно запущена 23 липня 2020 року за допомогою ракети-носія Великий похід-5[8][9]. Вихід на навколомарсову орбіту відбувся 10 лютого 2021 року[10], а посадка була здійснена 15 травня 2021 року.

22 травня 2021 року, марсохід «Чжужун» (Zhurong) спустився зі спускальної платформи на поверхню Марса і почав свою першу поїздку, відправивши на Землю перші зображення спускального апарату вже без марсоходу[11].

Китайська програма дослідження Марса стартувала у 2009 році у співпраці з Росією. Після невдалого запуску у 2012 році апарату Фобос-Ґрунт, що повинен був доправити до Марса китайський орбітер Інхо-1, Піднебесна вирішила започаткувати власну програму.

Космічні апарати

[ред. | ред. код]
Макет марсохода у 2018
Основні параметри
ОрганізаціяКитайське національне космічне управління
Дата запуску23 липня 2020, 4:41 UTC[1]
Тривалість польотуорбітальний апарат:
прибуде 11-24 лютого 2021
працюватиме 1 рік,
марсохід:
висадиться 23 квітня 2021
працюватиме 90 солів
Технічні параметри
Масазагальна: 5 т;
орбітер: 3175 кг;
марсохід: 240 кг
Розміримарсохід (2x1,66x08) м3

Планувалось, що посадка ровера здійснюватиметься на рівнині Утопія за допомогою посадкового апарата, що містить парашути та двигуни, які сповільнюватимуть падіння, а також надувні подушки, що пом'якшать його. Живитиметься марсохід від сонячних панелей, зондуватиме місячний ґрунт за допомогою радара та здійснюватиме його хімічний аналіз, шукаючи біомолекули чи біосигнатури. За наслідками роботи орбітера і ровера розроблять топографічні мапи марсіанської поверхні із вказанням характеристик ґрунтів, атмосфери (іоносфери), ділянок водяного льоду та інших зібраних даних[12].

Загалом використовується 12 наукових інструментів:

Хід місії

[ред. | ред. код]

Посадка на Марсі

[ред. | ред. код]

14 травня 2021 року, о 23:18 UTC, спускальний апарат «Tianwen-1» успішно сів у визначеній посадковій зоні в південній частині рівнини Утопія[13]. Посадка почалась з випущення захисної капсули із спускальним апаратом і ровером. Капсула увійшла в атмосферу і спустилась на парашуті, після чого спускальний апарат використав реактивні двигуни для м'якої посадки на Марс[13][14].

Спускальний апарат випустив марсохід (ровер) «Чжужун» (Zhurong) 22 травня 2021 року. Марсохід було спроєктовано для дослідження поверхні впродовж 90 марсіанських днів, його висота складає — 1,85 м, а маса становить — 240 кг.

Таким чином, КНР стала другою після США країною, яка змогла здійснити успішну посадку космічного апарату на Марсі[15].

Діяльність орбітального апарату

[ред. | ред. код]

У липні 2023 р., згідно публікації в Space, стало відомо, що за допомогою китайського орбітального апарату «Tianwen-1» та китайського марсоходу «Чжужун» (Zhurong) було виявлено особливості у вигляді темних гребенів на вершині яскравих піщаних дюн у рівнині Утопія на Марсі. Це довело те, що на Марсі 400 тисяч років тому відбулася різка зміна клімату, найімовірніше це сталося після льодовикового періоду. Причиною існування льодовикового періоду на Марсі стала зміна нахилу осі планети, яка відбувається періодично. У період між 2,1 млн і 400 тисяч років тому нахил осі Марса змінювався в діапазоні від 15 до 35° до площини орбіти його обертання навколо Сонця. Це вплинуло на клімат на Марсі і призвело до різкої його зміни, вважають учені. До речі, зараз нахил осі Червоної планети становить 25°[16].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Tianwen-1: Rocket carrying China's Mars probe blasts off (англ.). news.cgtn.com. 23 липня 2020. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  2. ↑ Китайський зонд сів на поверхню Марса. lb.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  3. ↑ Evan Gough (6 липня 2020). China’s Mars Rover Launches in Late July (англ.). universetoday.com. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  4. ↑ China's first Mars exploration mission named Tianwen-1 (англ.). xinhuanet.com. 24 квітня 2020. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020. [Архівовано 7 травня 2020 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Jones, Andrew (9 лютого 2018). Китай провів симуляцію марсіанського приземлення у підготовці до місії у 2020 році. gbtimes.com. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2019. [Архівовано 2018-02-18 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Дорожня мапа глобальних досліджень (pdf) [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.]. NASA. Січень 2018.
  7. ↑ Китай показав зображення марсіанського ровера, що запускатимуть у 2020. reuters.com. 24 серпня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 6 лютого 2019.(англ.)
  8. ↑ Launch Schedule. Spaceflight Now. 18 червня 2020. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  9. ↑ Interview with Zhang Rongqiao, the man behind China's mission to Mars. Youtube. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2016. China Central Television
  10. ↑ Chris Gebhardt (10 лютого 2021). China, with Tianwen-1, begins tenure at Mars with successful orbital arrival (англ.). nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  11. ↑ Woo, Ryan; Sun, Yilei (22 травня 2021). China says Martian rover takes first drive on surface of Red Planet. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  12. ↑ Aleksandra Lozovschi (17 січня 2019). China Plans To Land A Rover On Mars In 2020 (англ.). inquisitr.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  13. ↑ а б China lands its Zhurong rover on Mars. BBC News. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  14. ↑ Китай вперше показав посадку свого марсохода на червону планету — відео
  15. ↑ China has successfully landed on Mars [Updated]. Ars Technica. 15 травня 2021.
  16. ↑ Китайський марсохід розгадав одну з давніх таємниць Марсу. // Автор: Денис Коротинський. 10.07.2023, 22:11
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тяньвень-1&oldid=43905697