Тухоля
| Тухоля Tuchola | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.JPG) | |||||
| Основні дані | |||||
| 53°36′ пн. ш. 17°51′ сх. д. / 53.600° пн. ш. 17.850° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Куявсько-Поморське воєводство | ||||
| Площа | 17,69 км² | ||||
| Населення | 14022 (2011)[1] | ||||
| · густота | 783 (2008[2]) осіб/км² | ||||
| Міста-побратими | Ольхінг | ||||
| Телефонний код | (48) 52 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | CTU | ||||
| GeoNames | 3083043 | ||||
| OSM | ↑2606343 ·R (Ґміна Тухоля) | ||||
| SIMC | 0929724 | ||||
| Поштові індекси | 89-500,89-501 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | tuchola.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Тухоля Тухоля (Польща) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Тухоля у Вікісховищі | |||||
Тухоля (пол. Tuchola, каш. Tëchòla, нім. Tuchel) — місто в північній Польщі, на границі Борів Тухольських. Адміністративний центр Тухольського повіту Куявсько-Поморського воєводства.
У 1920 у місті було створено польський військовий табір інтернованих для 700 старшин і 500 вояків ЧУГА, які перейшли навесні 1920 з Червоної Армії на польський бік для спільної боротьби з большевиками, але їх поляки підступно роззброїли. Влітку 1920 до Тухолі привезено генерала Мирона Тарнавського і старшин УГА, що їх поляки заарештували у Львові. Частина старшин утекла з табору до сусідньої Німеччини і перейшла до Української бригади в Німецькому Яблонному (Чехія), частину їх звільнено, але невелика кількість полонених вояків УГА продовжувала утримуватись таборі Тухоля до листопада 1922 р.
Унаслідок важких санітарних і побутових умов 1914—21 у таборі померли більше 17 тис. осіб. (здебільшого - полонені червоноармійці). На місці поховань зберігся військовий меморіал[3].
У таборі в Тухолі уторимували також окремих вояків УНР[4].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 6765 | 1410 | 4704 | 651 |
| Жінки | 7257 | 1302 | 4420 | 1535 |
| Разом | 14022 | 2712 | 9124 | 2186 |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Karpus Z. Obóz jeńców Nr 7 w Tucholi (1914-1921) // Studia i materiały do historii wojskowości. – 1994. – Т.XXXVI. – S.139-141.
- Вішка О. Табір полонених вояків УГА в Тухолі // Сурмач. – Лондон, 1996. – Ч.1-4(126-130). – С.34-36.
- Вішка О., Карпус З., Срібняк І. Останній шлях УГА: обставини перебування та культурно-просвітницька діяльність полонених старшин Української Галицької Армії в таборі Тухоля (Польща) у 1920-1922 рр. – Київ-Торунь, 1999. – 48 с.
- Павленко М. Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919-1924). – К., 1999. – С.53-63.
- Купцов А., Срібняк І. Освітянські гуртки полонених старшин УГА в Тухолі // Український історичний збірник. – К., 2002. – С.235-249.
- Срібняк І., Купцов А. Табір полонених вояків УГА в Тухолі (1920-1923 рр.) // Пам’ять століть. – К., 2003. – № 2. – С.78-85.
- Срібняк І. Архівні джерела з історії перебування полонених українців у таборі Тухоля (1920-1921 рр.) // Tuchola. Obóz jeńców і internowanych 1914-1923. – Tuchola, 2007. – Część III (Warunki życia jeńców і internowanych). – S.113-127.
- Wiszka E. Żołnierze Ukraińskiej Halickiej Armii w Obozie Jeńców nr 7 w Tucholi (1920-1922) // Tuchola. Obóz jeńców і internowanych 1914-1923. – Tuchola, 2007. – Część III (Warunki życia jeńców і internowanych). – S.79-99.
- Вішка О., Срібняк І. Знахідка у Варшавській бібліотеці: Список полонених старшин УГА в таборі Тухоля (1920–1922) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». – К., 2015. – Вип.4(127). – С.56-74.
- Срібняк І. «Високе і земне»: приватне життя полонених старшин УГА в таборі Тухоля (Польща) у 1921 р. // Емінак: науковий щоквартальник. – Київ-Миколаїв, 2016. – № 3(15) (липень-вересень). – Т.1. – С.74-78.
- Срібняк І. Полонені вояки УГА в таборі Тухоля (Польща) восени 1920 р.: морально-психологічний стан та умови перебування // Europa Orientalis. Studia z dziejów Europy Wschodniej і Państw Bałtyckich. – Toruń, 2016. – № 7. – S.31-44.http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/20168
- Срібняк І. Енциклопедія полону: українська Tuchola. – Київ-Париж: Міжнародний науково-освітній консорціум імені Люсьєна Февра, 2017. – Кн.1. – 156 с. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19932[недоступне посилання з липня 2019]
- Науменко К. Тухоля // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 188. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Енциклопедія історії України
- ↑ Парнікоза, Іван. Тухоля. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tuchola
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |