Очікує на перевірку

Тулуза (регбійний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тулуза
Повна назва Стад Тулузен фр. Stade Toulousain
Коротка назва Тулуза фр. Toulouse
Засновано 1907
Населений пункт Тулуза, Франція
Стадіон Ернест-Валлон
Вміщує 19 500
Президент Жан Рене Бускатель
Головний тренер Уго Тола
Ліга Топ 14
2020—2021 1
Домашня
Виїзна
Запасна

Стад Тулузен (фр. Stade Toulousain) або просто Тулуза (фр. Toulouse) — один з найсильніших регбійних клубів Франції та Європи. Команда, яка виступає в Топ 14, є 6 (1996, 2003, 2005, 2010, 2021, 2024) переможцем кубка Хайнекен — престижного європейського трофея. За цим показником Французи перевершують будь-який інший колектив Старого Світу. Двічі Тулуза програвала в фіналі кубка: в 2004 р сильнішими виявилися Лондон Воспс, а в 2008 р — Ірландці з Манстера. На внутрішній арені клуб також утримує рекорд за кількістю перемог в чемпіонаті — 23. Гравці «Стад Тулуза» традиційно складають основу збірної Франції.

Домашні матчі клуб проводить на Стад Ернест-Валлон. При цьому найбільш значущі зустрічі проходять на арені Стад де Тулуз. Команда виступає в червоному, чорному і білому кольорах.

Історія

[ред. | ред. код]

Створення

[ред. | ред. код]

До 1907 року центрами регбі в Тулузі були школи і університети. У 1893 р. учні середньої школи ліцей де Тулуз (фр. Lycée de Toulouse) створили колектив les Sans Soucis. Вступивши до університету, ті ж молоді люди організували нову команду — Ель'Олімпік Тулузен (фр. l'Olympique Toulousain). Через деякий час, в 1896 році, клуб був перейменований в Стад Олімп'єн дес Етудіантс де Тулуза (фр. Stade Olympien des Etudiants de Toulouse) (COET). У той же час з'явилися ще дві команди — Ле Спорт Атлетік Тулузен (фр. le Sport Atléthique Toulousain) (SAT, не студенти) і Ель'Еколе Ветерінарі (фр. l'Union Sportive de l'Ecole Vétérinaire) (USEV, студенти ветеринарної школи). Колективи об'єдналися в 1905 році під назвою Вето-Спорт (фр. Véto-Sport) . Нарешті, в 1907 році, відбулося злиття Вето-Спорт і COET, в результаті якого і був створений Стад Тулузен.

ХХ століття

[ред. | ред. код]

Перший фінал Тулузи в національному чемпіонаті відбувся в 1909 році. Тоді команда поступилася команді Стад Бордле з рахунком (0-17). Матч проведений в 1912 році став для клубу переможним (Рейсінг 92, 8:6), однак наступний свій титул команда здобула лишень у 1922 році. Двадцяті роки XX століття стали для Тулузи золотими: колекцію титулів поповнили п'ять звань чемпіона Франції: 1922, 1923 , 1924, 1926, 1927.

Наступні десятиліття виявилися менш вдалими в порівнянні до 1920-х. З 1928 по 1946 рік команда не отримала титул чемпіона. У 1934 році відбувся матч проти Тулона в рамках Шаленж Ів дю Мануар, за підсумками якого обидва клуби були оголошені переможцями турніру. І лише в сезоні 1947, південці зуміли завоювати головний трофей країни, обігравши Ажен (10-3) на Стад де Пон Жюмо. Після цього знову настав період без гучних перемог. Вболівальникам довелось чекати 22 роки, поки їх улюблена команда вийшла у фінал чемпіонату, однак і він не приніс Тулузі титул. Команда програла команді Бегль (9:11).

У 1971 році колектив знову боровся за приз Шаленж Ів дю Мануар. Суперником на цей раз був Дакс, який і став володарем кубка (8:18). Через дев'ять років Тулузу спіткала чергова поразка у фінальному матчі. У грі за титул чемпіона Франції — 1980 сильнішими виявилися регбісти Безьє Еро (10:6). У 1984 році, знову у вирішальній зустрічі Шаленж Ів дю Мануар, команда програла команді Нарбонни (3:17). Втім, в кінці вісімдесятих Тулуза стала поступово відновлювати колишню міць. У 1985 році клуб вперше з 1947 став переможцем національного чемпіонату, обігравши Тулон. В наступному році спортсмени зуміли захистити титул, відстоявши його в грі з Ажен. Невдала серія в Шаленж Ів дю Мануар перервалася в 1988, коли Тулуза виграла у Дакс. Чемпіонати 1987 і 1988 років залишилися за Тулоном і Ажен відповідно, але вже в 1989 році Тулуза повернула собі звання кращого французького клубу.

Колектив продовжував домінувати на внутрішній арені у другій половині 1990-х років. У 1994-97 роках клуб незмінно ставав чемпіоном Франції, вигравши чотири титули поспіль; доповнила перемога в Шаленж Ів дю Мануар (1995). Крім того, французи стали першими володарями Європейського кубка регбі в сезоні 1995/1996.

В 1998 і 1999 роках, Тулуза стала найсильнішою в Шаленж Ів дю Мануар та Топ 16.

ХХІ століття

[ред. | ред. код]

Команда стала першим чемпіоном країни в XXI столітті, і через два роки, в 2003-му посіла друге місце, поступившись у фіналі Стад Франсе. Тулуза продовжила поповнювати колекцію єврокубків: ЄКР-2003 і кубок Хайнекен-2005. Вельми несподіваним вийшов фінал Топ 14 2005/2006, де Тулуза поступилась команді Біарріц (13:40), програючи після першої половини матчу лише трьома балами. Після семирічної перерви, в 2008 році, клуб знову отримав головний трофей країни. Тоді ж колектив вийшов у фінал кубка Хайнекен, проте зробити дубль французи не змогли — кращим в Європі став Манстер. Проте, вже в 2010-му Тулуза виграла цей турнір в четвертий раз, встановивши тим самим рекорд. У 2011 і 2012 роках клуб вигравав чемпіонат країни. Команда входила до четвірки найсильніших у Франції протягом 19 років поспіль (1994—2012).

Стадіон

[ред. | ред. код]

Стад Ернест-Валлон був побудований в кінці 1980-х років і в недавньому минулому модернізований. Регбійні команди і є одним з трьох власників-резидентів арени. Спорудження здатне вмістити 19 500 глядачів, проте далеко не завжди клубу вдається надати місця всім своїм уболівальникам, охочим підтримати спортсменів. Головні матчі чемпіонату і кубка Хайнекен проводяться на Стад де Тулуз, місткість якого вдвічі більше — 38 000. Кілька ігор ЧС-2007 пройшли саме на цьому стадіоні.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Регбі

[ред. | ред. код]

Кубок Хайнекен

  • Чемпіон: 1996, 2003, 2005, 2010, 2021, 2024 (6)
  • Фіналіст: 2004, 2008

Топ 14

  • Чемпіон: 1912, 1922, 1923, 1924, 1926, 1927, 1947, 1985, 1986, 1989, 1994, 1995, 1996, 1997, 1999, 2001, 2008, 2011, 2012, 2019, 2021, 2024 (23)
  • Віце-чемпіон: 1903, 1909, 1921, 1969, 1980, 1991, 2003, 2006 (8)

Шаленж де л'Есперанс

  • Чемпіон: 1916
  • Фіналіст: 1917

Шаленж Ів дю Мануар

  • Чемпіон: 1934, 1988, 1993, 1995, 1998
  • Віце-чемпіон: 1971, 1984

Кубок Франції

  • Чемпіон: 1946, 1947, 1984
  • Фіналіст: 1949, 1985

Клубний чемпіонат світу

  • Чемпіон: 1986

Футбол

[ред. | ред. код]

Чемпіон Південної Франції: 1905, 1906, 1907, 1908, 1909, 1910, 1911, 1912, 1913, 1914

Європейські рекорди

[ред. | ред. код]

Тулуза володіє унікальним досягненням — команда брала участь у всіх розіграшах кубка Хайнекен, починаючи з дебютного сезону 1995/1996. Крім того, як уже згадувалося, клуб є чотириразовим переможцем турніру.

Сезон Турнір Ігри Бали Примітки
розіграно перемоги нічия поразки бали пропущено різниця
Кубок Європейських чемпіонів з регбі 2015/2016 Кубок Європейських чемпіонів з регбі 6 1 0 5
Кубок Європейських чемпіонів з регбі 2014/2015 Кубок Європейських чемпіонів з регбі 6 4 0 2 126 124 +2 команда не вийшла з групи (№ 4)
2013/2014 Кубок Хайнекен 7 5 0 2 166 110 56 чвертьфіналіст (поразка від Манстера)
2012/2013 Європейський кубок 1 0 0 1 19 30 -11 чвертьфіналіст (поразка від Перпіньян)
2012/2013 Кубок Хайнекен 6 4 0 2 132 84 48 друге місце в групі (№ 2)
2011/2012 Кубок Хайнекен 7 4 0 3 164 124 40 чвертьфіналіст (поразка від Единбурга)
2010/2011 Кубок Хайнекен 8 6 0 2 205 137 68 півфіналіст (поразка від Ленстера)
2009/2010 Кубок Хайнекен 9 8 0 1 232 143 89 чемпіон (перемога над Біарріцем")
2008/2009 Кубок Хайнекен 7 4 1 1 127 97 30 чвертьфіналіст (поразка від Кардіфф Блюз)
2007/2008 Кубок Хайнекен 9 6 0 3 210 119 91 фіналіст (поразка від Манстера)
2006/2007 Кубок Хайнекен 6 3 0 3 147 145 2 команда не вийшла з групи (№ 5)
2005/2006 Кубок Хайнекен 7 5 1 1 223 165 58 чвертьфіналіст (поразка від Ленстера)
2004/2005 Кубок Хайнекен 9 8 0 1 263 144 119 чемпіон (перемога над Стад Франсе)
2003/2004 Кубок Хайнекен 9 7 0 2 232 113 119 фіналіст (поразка від Лондон Воспс)
2002/2003 Кубок Хайнекен 9 8 0 1 308 163 145 чемпіон (перемога над Перпіньяном)
2001/2002 Кубок Хайнекен 6 3 0 3 151 146 5 команда не вийшла з групи (№ 6)
2000/2001 Кубок Хайнекен 6 2 1 3 171 182 −11 команда не вийшла з групи (№ 3)
1999/2000 Кубок Хайнекен 8 6 0 2 256 122 134 півфіналіст (поразка від Манстера)
1998/1999 Кубок Хайнекен 7 4 0 3 247 118 129 чвертьфіналіст (поразка від Ольстера)
1997/1998 Кубок Хайнекен 8 6 1 1 273 153 120 півфіналіст (поразка від Бріва)
1996/1997 Кубок Хайнекен 6 4 0 2 194 197 −3 півфіналіст (поразка від Лестер Тайгерс)
1995/1996 Кубок Хайнекен 4 4 0 0 123 40 83 чемпіон (перемога над Кардіффом)

Сезон 2016/17 Топ 14

[ред. | ред. код]
2016–17 Топ 14 таблиця watch · edit · discuss
Клуб Розіграних Виграних Нічия Програш Бали за Бали проти Різниця балів Diff. Проби за Проби проти Здобуті бонуси Втрачені бонуси Бали
1 Атлантик Стад Рошель 17 10 3 4 439 313 +126 42 24 5 3 54
2 АСМ Клермон Овернь 17 10 3 4 497 351 +146 52 36 5 2 53
3 Монпельє Еро 17 10 0 7 434 378 +56 38 33 3 3 46
4 Кастр 17 9 1 7 438 347 +91 42 27 3 2 43
5 Тулон 17 8 1 8 408 363 +45 37 35 4 4 42
6 Тулуза 17 9 0 8 348 333 +15 32 24 2 4 42
7 Бордо-Бегль 17 8 1 8 397 388 +9 33 34 1 4 39
8 Сексьйон Палуаз 16 8 0 8 366 395 –29 35 36 1 4 37
9 Брів Коррез 17 8 1 8 366 414 -48 24 37 0 2 36
10 Рейсінг 16 8 1 7 350 349 –1 34 30 2 0 36
11 Стад Франсе 17 7 1 9 397 431 –34 38 39 2 2 34
12 Ліон 16 6 2 8 325 361 –36 24 26 2 3 33
13 Гренобль 16 4 0 13 392 537 –145 37 49 1 6 23
14 Авірон Байонне 16 4 2 10 256 453 –197 18 47 0 0 16

Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку:

  1. Конкурсні бали здобуті під час матчів head-to-head
  2. Різниця балів здобутих під час матчів head-to-head
  3. Різниця спроб здобуття балів під час матчів head-to-head
  4. Різниця балів здобутих під час усіх матчів
  5. Різниця спроб здобуття балів під час усіх матчів
  6. Бали здобуті в усіх матчах
  7. Спроби здобуті в усіх матчах
  8. Менша кількість анульованих матчів
  9. Класифікація в попередньому сезоні Топ 14
Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі.
Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів.
Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись в Кубку чемпіонів.
Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі.
Червоний фон (13 і 14 рядки) — команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця

Знамениті гравці

[ред. | ред. код]

Французькі гравці

[ред. | ред. код]

Міжнародні гравці

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]