Тирасполь
Тира́споль (або Тирáспіль[3][4][5][6][7], рум. Tiraspol, до 1792 року – Суклея) — місто в Молдові, друге за розміром місто країни після її столиці, Кишинева. З 1990 — де-факто — є столицею самопроголошеної невизнаної держави Придністровської Молдавської Республіки. Лежить на лівому березі річки Дністер, пристань. Назва міста походить від античної назви Дністра — «Тирас». Станом на 2022 рік населення міста складає 129 000 осіб.
Один з центрів українського життя у Придністров'ї[8]. Поблизу міста діє пункт пропуску на кордоні з Україною Тирасполь—Гребеники.
- Суклея – до 1792 року.
- Тирасполь – назва впроваджена 1792 року російською імператрицею Катериною II в рамках «Грецького проєкту» на честь давньогрецької назви Дністра — Тіра (грец. Τύρας і грец. πόλις — «місто»).
Тирасполь розташований на південній околиці Східноєвропейської рівнини в степовій зоні. Місто розташоване на лівому березі річки Дністер за 90 км від місця її впадіння в Дністровський лиман. Тирасполь знаходиться неподалік від великих міст — приблизно за 105 км від Одеси і за 75 км від Кишинева, з якими він пов'язаний автомобільним та залізничним транспортом. Місто знаходиться у східноєвропейському часовому поясі.
Відстань від Тирасполя до різних міст (автошляхами)[9] | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Тернопіль ~ 517 км Ясси ~ 214 км Кишинів ~ 75 км |
Мозир ~ 736 км Житомир ~ 499 км Вінниця ~ 413 км |
Воронеж ~ 1065 км Харків ~ 716 км Кременчук ~ 453 км |
|||||||
Клуж-Напока ~ 682 км Бакеу ~ 349 км Бендери ~ 22 км |
Ростов-на-Дону ~ 911 км Маріуполь ~ 720 км Миколаїв ~ 219 км |
||||||||
Ізмаїл ~ 234 км Бухарест ~ 473 км Софія ~ 842 км |
Татарбунари ~ 188 км | Одеса ~ 108 км | |||||||
Зима в Тирасполі — коротка, триває близько 80 днів. Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, його товщина рідко перевищує 20 см. Різкі зниження температур нетривалі — від 3-х до 5-ти днів. Весна — рання, стійкий перехід середньодобових температур через 0 °C спостерігається на початку березня. З десятих чисел травня до двадцятих чисел вересня в Тирасполі середньодобова температура зазвичай вища за 20 °C. Осінній період триває 75 — 80 днів. Для нього характерні перші приморозки в жовтні, рідше на початку листопада.
Середньомісячна температура найспекотнішого місяця — липня +22 °C, найхолоднішого — січня −3,0 °C. Середньорічна температура — +9,6 °C. Абсолютний максимум — +45 °C, абсолютний мінімум — 33 °C. Тривалість безморозного періоду в році становить 180—200 днів. Загалом річний хід температур характеризується рівністю, без різких перепадів.
Клімат Тирасполя | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0,7 | 2,3 | 7,8 | 16,5 | 22,5 | 25,8 | 27,4 | 27,3 | 23 | 16,1 | 8,6 | 3,3 | 15,1 |
Середня температура, °C | −2,7 | −1 | 3,5 | 10,8 | 16,4 | 19,8 | 21,4 | 21 | 16,6 | 10,7 | 5 | 0,2 | 10,2 |
Середній мінімум, °C | −6,1 | −4,3 | −0,7 | 5,1 | 10,3 | 13,8 | 15,5 | 14,7 | 10,3 | 5,3 | 1,3 | −2,8 | 5,2 |
Норма опадів, мм | 33 | 35 | 28 | 35 | 52 | 72 | 63 | 49 | 38 | 26 | 36 | 38 | 505 |
Джерело: Weatherbase |
29 грудня 1791 (9 січня 1792), після завершення Російсько-австрійсько-турецької війни 1787—1791 роках, між Російською й Османською імперіями було укладено Ясський мирний договір, згідно з яким новий кордон між двома державами встановлено на південному заході по річці Дністер. До складу Російської імперії переходили українські землі між Південним Бугом і Дністром (так звана Ханська Україна). Ясський мирний договір посилив позиції Російської імперії на Кавказі й Балканах, призвів до остаточного загарбання усіх південноукраїнських земель російським імперіалізмом, створював сприятливі умови для розгортання експансіоністської політики Російської імперії[10].
1792 року російський фельдмаршал Суворов, у рамках організації Дністровської лінії, заклав фортецю Серединну на місці молдовського поселення Суклея. Тоді ж почалося будівництво церкви Святителя Христова Миколая[11]. У зв'язку з будівництвом міста, жителі села Суклея переселилися на три версти нижче по Дністру. При фортеці було засновано місто Тирасполь (статус міста з 1795). За переписом 1795 року в місті проживало близько 2,5 тис. осіб. До 1795 року Тирасполь був центром Очаківської області, а з 1806 року став повітовим містом Херсонської губернії. У 1816 році в місті налічувалося близько 5,3 тис. жителів, до кінця першої половини XIX в. — близько 10 тис. У 1812 році, після окупації Бессарабії Російською імперією та за результатами Бухарестського мирного договору, кордони Російської імперії перемістилися до річки Прут, а військове значення Тираспольської фортеці втратилося. З 1835 року Тирасполь отримав статус повітового містечка, виконуючи переважно адміністративні та торгові функції. У 1867 році було побудовано залізницю, яка поєднала Тирасполь та Одесу, а в 1873 році — Тирасполь і Кишинів[12]. У 1897 році в Тирасполі заснували винно-коньячний завод (сучасний KVINT). Спочатку це був очисний склад, який скуповував у населення виноматеріал і готував сорокаградусну горілку. З 1948 року підприємство почало виробляти коньячну продукцію, яка пізніше стала відомим брендом міста[13].
У період Першої світової війни розвиток міста сповільнився. У Тирасполі перші більшовики з'явилися 8 березня 1917 року, коли була утворена Тимчасова Рада робітничих депутатів Тираспольського повіту. 11 січня 1918 року в місті Тирасполі була встановлена радянська влада. У 1918 році Бессарабія увійшла до складу Румунського королівства, лівобережжя Дністра у 1924–1940, включно з Тирасполем, увійшла до складу Молдавської АРСР. З 1929 року Тирасполь — столиця МАРСРу. У цей період в Тирасполі будувалися заводи, фабрики і навчальні заклади. 1 травня 1939 відкрився Музей дореволюційного та радянського живопису, скульптури і народної творчості.
У 1940 році Радянський Союз анексував Румунську Бессарабію — МАРСР стала частиною Молдавської РСР зі столицею у Кишиньові, Тирасполь стає районним центром Молдавської РСР. Тирасполь динамічно розвивався аж до кінця 1980-х років. Високі темпи промислового виробництва, будівництво нових індустріальних та інфраструктурних об'єктів сприяли припливу населення, як із районів Молдови, так і з Росії та України. За цей період населення міста значно зросло — до кінця 1980-х років населення налічувалося біл. ніж 200 000 мешканців[12].
З 2 вересня 1990 року — столиця самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки (тут розташовані парламент і уряд ПМР)[14][15].
25 квітня 2022 року в штаб-квартирі Міністерства держбезпеки Придністровської Молдавської Республіки в Тирасполі, столиці самопроголошеної країни, сталося кілька вибухів.[16] Атака відбулася через тиждень після того, як високопоставлений російський військовий чиновник підняв питання російськомовних у Придністров’ї в контексті російського вторгнення в Україну, повторюючи виправдання Москви щодо війни в Україні. Генерал-майор Рустам Міннекаєв, виконувач обов’язків командувача Центральним військовим округом Росії, повідомив, що план воєнних дій Росії в Україні передбачає повний контроль над Південною Україною, що може забезпечити Російській Федерації сухопутний доступ до Придністровської Молдовської Республіки.[17]
Тирасполь розташований на півдні Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, між Аненій-Нойським та Каушенським районами. Площа міста сягає 92,6 км²[1], густота населення — 1608 осіб/км².
- 1858 — 6555 (10 833 міськрада)
- 1888 — 21 479
- 1897 — 31 616[18]
- 1923 — 16 901 (18 267)
- 1926 — 21 741[19] осіб
- 1931 — 26 415
- 1939 — 38 тисяч осіб (43,67 тис. міськрада)
- 1959 — 63 тисяч осіб
- 1970 — 105 тисяч осіб
- 1979 — 139 тисяч осіб
- 1989 — 205 тисяч осіб
- 2004 — 212 тисяч осіб[20]
- 2010 — 149 тисяч осіб
- 2022 — 129 тисяч осіб
Згідно з переписом 2004 року місто має такий національний склад: росіяни — 41,6 %, українці — 33,0 %, молдовани — 15,2 %, представники інших національностей (переважно гагаузи, болгари, білоруси, євреї та вірмени) — 10,2 %.[21]
За даними перепису, 90,4 % жителів міста прийняли громадянство ПМР, при цьому частина з них одночасно є громадянами таких держав: Республіки Молдова — 16,2 %; Російської Федерації — 16,1 %, України — 12,4 %.
населення | молдовани | росіяни | українці | болгари | інші | не вказано | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Тирасполь | 129000 | 14,5 % | 41,7 % | 33,6 % | 1,6 % | 4,5 % | 4,1 % |
Дністровськ | 12382 | 20,8 % | 42,4 % | 27,4 % | 1,1 % | 3,8 % | 4,5 % |
Новотираспольський | 1488 | 20,8 % | 38,4 % | 31,5 % | 1,9 % | 7,3 % | |
Кременчуг | 1094 | 42,4 % | 32,3 % | 18,6 % | 1,0 % | 5,8 % | |
Тираспольська міська рада | 159163 | 15,2 % | 41,6 % | 33,0 % | 1,5 % | 4,5 % | 4,1 % |
Тирасполь має державний університет, юридичний інститут, вищий музичний коледж, філії вишів Росії та України, технікуми: харчової промисловості, плодо-овочевий, медичну школу, театр драми та комедії імені Н. Аронецької, Парк Перемоги.
З 1993 року в Тирасполі діє Республіканський український теоретичний ліцей-комплекс «Джерела».
-
Будинок Парламенту в Тирасполі
-
Стадіон «Шеріф»
-
Вид на Дністер та Парламент з готеля «АИСТ»
-
Готель «АИСТ»
-
Вид на військовий меморіал та парламент
-
Дністер у Тирасполі
-
Військовий меморіал
-
У центральній частині міста
-
Герб міста
-
Залізнична станція та автовокзал
За розробкою Міністерства освіти Придністровської Молдавської Республіки почали вивчати в школах Тирасполя предмет «Тирасполезнавство», з 1 вересня 2011 року.[22][23][24], а навчання стало шестиденним[25].
В основі предмета йде вивчення історії та географії Тирасполя, а також відвідуються виставки та інші об'єкти культури міста[26].
Ініціативу введення предмета «Тирасполезнавство» до шкільної програми міських навчальних закладів започатковано в листопаді 2008 року. Постійна депутатська комісія Тираспольської міськради з народної освіти виступила зі зверненням до прес-служби міської ради народних депутатів міста Тирасполя. У рамках гранту для розробки шкільної програми для предмета у 2008 році було виділено 50 тисяч рублів ПМР[27][28].
Програму курсу «Тирасполезнавство» розробили викладачі-історики, а рецензування дисципліни провели співробітники Придністровського державного інституту розвитку освіти, Тираспольського об'єднаного музею і вчені-історики ПДУ[29].
Тирасполь — значний економічний і культурний центр. За радянської доби тут було зосереджено більшість підприємств військово-промислового комплексу Молдови. Розвинена харчова промисловість, зокрема існують консервні та винно-коньячні заводи. Також розвинені легка, хімічна та деревопереробна промисловості.[20]
- 1973 — УРСР/ Україна, Тернопіль[30]
- 1981 — Португалія, Сантарен[30]
- 1987 — Норвегія, Тронгейм[31]
- 2002 — Німеччина, Айленбург[32][33]
- 2002 — Білорусь, Мінськ[34]
- 2004 — Україна, Миколаїв[1]
- 2006 — Україна, Білгород-Дністровський[30]
- 2006 — Росія, Волгоград[35]
- 2006 — Україна, Ізмаїл[30]
- 2006 — Росія, Калуга[30]
- 2006 — Росія, Курськ[30]
- 2006 — Україна, Одеса[30]
- 2006 — Грузія, Сухумі[36][37]
- 2006 — Україна, Херсон[30]
- 2006 — Грузія, Цхінвалі[30][38]
- 2006 — Україна, Черкаси[30]
- ? — Ізраїль, Ашдод[30]
- ? — Молдова, Бєльці[30]
- ? — Молдова, Комрат[30]
- ? — Росія, Обнінськ[30]
- ? — Росія, Південно-Східний адміністративний округ[30]
- ? — Росія, Сєверодвінськ[30]
- Борисов Георгій Павлович (1930—2018) — український науковець-матеріалознавець, педагог, доктор технічних наук.
- Бочковський Володимир Олександрович — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу.
- Зелінський Микола Дмитрович — український вчений, хімік-органік, академік АН СРСР.
- Іванов, Георгій Іванович (1882—1937) — колезький радник, педагог, директор Тираспольского Олексіївського чоловічого училища[39].
- Козак Михайло Павлович — зоолог-морфолог, професор.
- Кохаль Володимир Володимирович (* 1941) — український живописець, заслужений художник УРСР.
- Ларіонов Михайло Федорович — російський художник, один із засновників російського авангарду.
- Лутц Вільгельм Готлібович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.
- Матюшков Олександр Михайлович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.
- Отмарштейн Юрій Оттович — український військовий діяч часів Української Народної Республіки, полковник Армії УНР.
- Павлоцький Михайло Аркадійович — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу.
- Попова Лариса Михайлівна — молдовська веслувальниця, учасниця літніх Олімпійських ігор 1976 та 1980 років.
- Сташевський Владислав Станіславович — російський поп-співак, популярний у 90-х роках.
- Фурманова Зінаїда Леонідівна — український кінокритик, сценарист.
- Цвєтков Гліб Миколайович — український політолог радянських часів.
- Шумський Юрій Васильович (1887—1954) — український актор.
- Почесні громадяни Тирасполя
- Тираспольська група — поширення пізньоскіфської культури у пониззі Дністра
- Тираспольський округ
- ↑ а б в Миколаїв. Міжнародне співробітництво. Офіційний портал Миколаївської міської ради. 24-02-2014. Архів оригіналу за 30-07-2010. Процитовано 10-03-2014. [Архівовано 2010-07-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 334. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
- ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- ↑ Адміністраційна Мапа Української Соц. Рад. Республіки: Січень 1922 р. / Народ. Комісаріят Внутр. Справ ; уклад. С. Хургін. — 1:1 680 000 ; 40 в. у 1 дюймі. — Харків. — 1 к. : кольор., табл. адм. поділу, штемпель.
- ↑ Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
- ↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- ↑ Тираспіль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3209. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Україна Молода :.: Видання | «Ми — не діаспора!». www.umoloda.kyiv.ua. Процитовано 25 грудня 2015.
- ↑ Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 14 березня 2014.
- ↑ Чухліб Т. Ясський мирний договір // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 764. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Інгульський степ. Збірник / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.
- ↑ а б O istorie a Transnistriei [Архівовано 2021-05-13 у Wayback Machine.](рум.)
- ↑ Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
- ↑ Tiraspol. Miriam Weiner's Routes to Roots Foundation(рум.)
- ↑ Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial [Архівовано 2019-06-30 у Wayback Machine.](рум.)
- ↑ News, A. B. C. Blasts hit ministry in Transnistria, next to Ukraine. ABC News (англ.). Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Moldova holds urgent security meeting after Transnistria blasts. Aljazeera. 26 квітня 2022.
- ↑ Включно слободи Кірпічі (527), Закрєпостна (1045), Калкатова балка (536), хутора Ближній (1676), Гребеник (2253), Єремишкін (616), Упразднена крєпость (348), села Тернівка (2171) та Суклея (1855).
- ↑ у т.ч. Закрєпостна слобода, Кірпічна слобода, Калкатова балка, ст. Тирасполь, Плодовий розсадник і Лісний розсадник
- ↑ а б Тирасполь. km.ru (рос.).
- ↑ http://pop-stat.mashke.org/pmr-ethnic-loc2004.htm
- ↑ POINT.MD — Новини — Придністров'я — Придністровських школярів ЧЕКАЄ «Тирасполезнавство» і шестиденка
- ↑ ТБ ПМР: З 1 вересня всіх школярів чекають нововведення[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ NR2.Ru::: З нового навчального року в школах придністровської столиці будуть викладати історію Тирасполя / 29.08.11 / Новий Регіон — Придністров'я. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014. [Архівовано 2014-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ С. МОРОЗОВ (14.09.2011). УЧИ ТА ЗНАЙ (рос.). Архів оригіналу за 03.12.2013. Процитовано 14 листопада 2013.
- ↑ http://www.nr2.ru/pmr/258587.html [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.] У столиці Придністров'я планують вводити шкільний курс тирасполезнавства
- ↑ У столиці Придністров'я планують ввести новий шкільний предмет «Тирасполезнавство» — Туризм — ІА REGNUM
- ↑ NR2.Ru::: У столиці Придністров'я планують вводити шкільний курс тирасполезнавства / 25.11.09 / Новий Регіон - Культура. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014. [Архівовано 2014-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ http://allpmr.com/obrazovanie/3305-s-novogo-uchebnogo-goda-v-shkolax-pridnestrovskoj-stolicy-budut-prepodavat-istoriyu-tiraspolya.html [Архівовано 2015-06-10 у Wayback Machine.] З нового навчального року в школах придністровської столиці будуть викладати історію Тирасполя
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т «Города содружества Тирасполя». novostipmr.com (рос.).
- ↑ Trondheims vennskapsbyer. trondheim.no (норв.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 10 березня 2014.
- ↑ Города-побратимы — Германия. Офіційний сайт Державної адміністрації міста Тирасполя та міста Дністровська (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 10 березня 2014.
- ↑ Café Tiraspol. taz.de (нім.). 09-04-2005.
- ↑ Минск и Тирасполь плонируют укреплять сотрудничество. olvia.idknet.com (рос.). Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 10 березня 2014. [Архівовано 2013-11-13 у Wayback Machine.]
- ↑ С сегоднешнего дня у Тирасполя еще один побратим – город-герой Волгоград. olvia.idknet.com (рос.). 12-04-2006. Архів оригіналу за 13-11-2013. Процитовано 10-03-2014. [Архівовано 2013-11-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Столица Приднестровской Молдавской Республики - Тирасполь отмечает 214 годовщину !. vspmr.org (рос.). 14-10-2006.
- ↑ Де-факто входить до невизнаної держави, Абхазії.
- ↑ Де-факто входить до невизнаної держави, Південної Осетії.
- ↑ Одесити - володарі чинів Табелі про ранги odesskiye.info, 03.02.2021
- Ксенофонтов Іон, Лукін Тимур. Тирасполь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 84. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Tyraspol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 718. (пол.)
- Тираспіль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3209. — ISBN 5-7707-4049-3.
Придністров'я | Придністров'я | Придністров'я |
Бендери | Придністров'я | |
Каушенський район | Каушенський район | Придністров'я |