Тефроїт
| Тефроїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Tep[2] |
| Хімічна формула | Mn²⁺₂SiO₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AC.05[3] |
| Dana 8 | 51.3.1.4 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
| Просторова група | просторова група Pbnmd[4] |
| Твердість | 6 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | зола (давньогрецька мова)[5], колір (давньогрецька мова)[5] |
| Типова місцевість | Стерлінг-Гіллd[3] |
 Тефроїт у Вікісховищі | |
Тефроїт (рос. тефроит; англ. tephroite; нім. Tephroit m) — мінерал, манґановий силікат острівної будови з групи олівіну. Назва — від грецьк. «тефрос» — попелястий колір (J.F.A.Breithaupt, 1823).
Хімічна формула: Mn2[SiO4]. Містить (%): MnO — 70,2; SiO2 — 29,8.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: щільні маси, рідше — короткопризматичні кристали. Спайність по (010) добра. Густина 3,8-4,4. Тв. 5,5-6,5. Колір від яскраво червоного до попелясто сірого. Блиск алмазний і жирний. Зернистий. Розповсюджений в залізо-магнезіальних родовищах та в скарнах, а також у метаморфізованих магнезіальних осадових породах. Зустрічається у орієнтованих зростаннях з вілемітом, родонітом, марганцевими гранатами, франклінітом, цинкітом, гаусманітом, бустамітом. Рідкісний.
Знахідки: Лонґбан і Пайсберґ (Швеція), штат Нью-Джерсі (США), Каражал (Казахстан).
Розрізняють:
- тефроїт залізистий (різновид тефроїту, який містить 5—20 % Fe2[SiO4]);
- тефроїт кальцієвий (глаукохроїт — CaMn[SiO4], містить СаО 29,95 %),
- тефроїт магніїстий (різновид тефроїт, який містить > 2 % MgO).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б Брайтгаупт А. Vollständige Charakteristik des Mineral-Systems — Дрезден: 1823.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тефроїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Тефроїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
