Сюй Бейхун
Сюй Бейхун | ||||
---|---|---|---|---|
латиною Hsu Peihung | ||||
При народженні | латиною Hsu Peihung | |||
Народження | 19 липня 1885 Ісін, провінція Цзянсу, Китай | |||
Смерть | 26 вересня 1953 (68 років) | |||
Пекін (геморагічний інсульт) | ||||
Поховання | Революційне кладовище Бабаошаньd | |||
Національність | китаєць | |||
Країна | Китай | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | В Парижі в майстерні П. А. Ж. Даньян-Бувре і у Кормона | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Напрямок | реалізм | |||
Роки творчості | 1919-1952 | |||
Вчитель | Паскаль Даньян-Бувреd | |||
Працівник | Нанкінський університет і Central Academy of Fine Artsd | |||
Твори | портрет, зображення тварин | |||
Батько | Xu Dazhangd | |||
У шлюбі з | Liao Jingwend | |||
Діти | Xu Qingpingd і Xu Jingfeid | |||
Роботи в колекції | Ашмолеан музей[1], Національний музей світових культурd[2], Музей мистецтва Метрополітен[3], Художня галерея Нового Південного Уельсу, Ермітаж, Художня галерея Єльського університету, Національна галерея Австралії, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, Гугун, CAFA Art Museumd і Xu Beihong Memorial Museumd[4] | |||
| ||||
Сюй Бейхун у Вікісховищі | ||||
Сюй Бейхун (спрощ.: 徐悲鸿; кит. трад.: 徐悲鴻; піньїнь: Xú Bēihóng, латиною Hsu Peihung, 1885—1953) — відомий китайський художник ХХ ст., автор помірних реформ в традиційному китайському живопису і прихильник засвоєння митцями Китаю техніки олійного живопису Європи.
Народився в місті Ісін, провінція Цзянсу, Китай. Походить з родини художника Сюй Дачжанг ( Dazhan), що займався каліграфією. Малював з дитинства.
Один з перших художніх досвідів отримав під час копіювання світлин до книги « Слово про живопис з саду завбільшки з гірчичне зернятко », створені художником Жень І.
Разом з родиною у 1900 р. перебрався в місто Шанхай.
У 1917 р. приїздив до Токіо, аби вивчити мистецтво Японії, як найбільш близьке за образами і техніками до китайського.
Вже дорослим отримав перемогу на іспитах, що дали право поїхати за державні кошти на навчання в Париж. Стажування і опанування техніки олійного живопису пройшов в майстерні П. А. Ж. Даньян-Бувре і у Кормона. В Європі перебував вісім років.
Стажування завершив мандрами по країнах Західної Європи, був у Бельгії, Німеччині, Швейцарії, Італії, де вивчав твори європейських митців.
У 1928 р. повернувся в Китай. Був призначений на посаду професора живопису в Центральному університеті в місті Нанкін. У 1933 р. організував виставку тогочасного китайського живопису. У 1934 р. приїздив до СРСР. В роки 2-ї світової війни подорожував країнами Азії (Сінгапур, Індія), де організовував виставки, прибуток з яких віддавав на користь Китаю, що потерпав у війні. Зустрічався з Рабіндранатом Тагором і Махатма Ганді
Після виникнення у 1949 р. Китайської Народної республіки отримав посаду президента Центральної академії красних мистецтв, був головою Спілки китайських художників.
Помер у 1953 році.
Після смерті художника в його оселі в місті Пекін створили музей Сюй Бейхуна.
-
Кінь, що скаче галопом (Galoppierendes Pferd)
-
Чен Санян (Chen San Yuan)
-
графічний портрет Chen San Yuan (Zeichnung)
- ↑ http://jameelcentre.ashmolean.org/object/EA1995.263
- ↑ NMVW-collection website
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ https://beihongchinaarts.com/xu-beihong/xu-beihong-memorial-museum/