Перейти до вмісту

Скірмунт Роман Олександрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роман Олександрович Скірмунт
Роман Олександрович Скірмунт
Роман Олександрович Скірмунт
Прапор
Прапор
2-й Глава уряду БНР (номінально)
9 липня — 20 липня 1918 року
Попередник: Йосип Воронко
Наступник: Ян Середа
 
Народження: 25 квітня 1868(1868-04-25)
Поріччя, Пінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Смерть: 7 жовтня 1939(1939-10-07) (71 рік)
Поріччя, Білорусь
Поховання: Поріччя
Країна:  Російська імперія
 Білоруська Народна Республіка
 Республіка Польща
Релігія: католицька церква
Освіта: невідомо
Партія: Краєве коло Литви та Русі і Regional Party of Lithuania and White Rutheniad
Рід: Скірмунти
Батько: Олександр Скірмунт
Мати: Q107611033?

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Роман Скірмунт (біл. Раман Скірмунт; 25 квітня 1868 — 7 жовтня 1939) — білоруський державний і політичний діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з католицького шляхетського роду Скірмунтів.

Народився в родинному маєтку в селі Поріччя Пінського повіту Мінської губернії (Російська імперія.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Належав до ідеологічного руху крайовців, що виступали за усамостійнення Білорусі та Литви від Російської імперії, був одним із лідерів «крайовців», був прихильником «ягеллонської ідеї» (тобто відродження багатоетнічної федеральної Речі Посполитої)[1].

Заступник президента Мінського товариства сільського господарства (19071917), один із лідерів Польського товариства «Просвіта», депутат Першої державної думи (19061907), член російської Державної Ради (19101911).

Голова Білоруського народного комітету (19151917), Білоруського національного комітету (1917).

Член білоруського народного представництва, організатор підготовки Всебілоруського з'їзду, другий голова Виконавчого комітету цього з'їзду (лютий-березень 1918).

Член Ради Білоруської Народної Республіки, прем'єр-міністр Республіки. Представник пронімецької партії.

Після ліквідації Республіки проживав на терені Польської Республіки. Сенатор польського парламенту (19301935).

Розстріляний у своєму маєтку разом із сім'єю після завоювання східних земель Польської Республіки Червоною армією.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  1. Szpoper, D. Sukcesorzy Wielkiego Księstwa. Myśl polityczna i działalność konserwatystów polskich na ziemiach litewsko-białoruskich w latach 1904—1939 / D. Szpoper. — Gdańsk: Arche, 1999. — 357 s. — С. 54—55.