Сковорода (гітара)
Сковорода | |
---|---|
Виробник | Ro-Pat-In Company (пізніше перейменована на Rickenbacker) |
Період | 1931/1932 – 1939 |
Конструкція | |
Корпус | суцільний |
Матеріали | |
Корпус | відлитий з алюмінію |
Гриф | відлитий з алюмінію |
Фурнітура | |
Струнотримач | алюміній |
Звукознімач | підковоподібний магніт Rickenbacker |
Доступні кольори | |
чистий метал |
«Сковорода» — найперша в світі електрична гавайська гітара і одна з найперших електрогітар взагалі (поряд зі Stromberg Electro 1928 року)[1]. Джордж Бошам створив цей музичний інструмент 1931 року, а згодом їх почала виготовляти компанія Rickenbacker Electro. Офіційна назва гітари — Rickenbacker Electro A-22, а «сковородою» її прозвали через круглий корпус і довгий гриф, що роблять її схожою на сковороду.
Інструмент виник завдяки популярності гавайської музики в 1930-х роках. Корпус інструмента, разом з грифом, відлитий з алюмінію, а звукознімач являє собою пару підковоподібних магнітів навколо струн. Бошам та інженер Адольф Рікенбахер розпочали торгувати цими гітарами в 1932 році, але Бошам не міг отримати патент[2] на свій винахід до 1937 року, що дозволило іншим компаніям виготовляти електрогітари одночасно з ними.
В 1930-х роках гавайська музика набула широкої популярності в США. Головним інструментом, що створював мелодію, була гітара. Але гучність звуку акустичної гітари була недостатньою для великих аудиторій. Бішамп, який був ентузіастом і виконавцем гавайської музики, оснастив свою акустичну гітару магнітним звукознімачем, що перетворював вібрацію металевих струн в електричний сигнал. Потім цей сигнал через підсилювач потрапляв у гучномовець і в результаті виходив значно гучніший звук. Але Бішамп виявив, що вібрації корпусу, який увійшов у резонанс, також потрапляли у вихідний сигнал і, підсилюючись, створювали небажаний фідбек. Отже він вирішив, що акустичні властивості є небажаними для електричних інструментів.
Бішамп допоміг розробити резонаторну гітару «добро» й став співзасновником компанії National String Instrument Corporation. Тоді він познайомився з Адольфом Рікенбахером, який був власником компанії з виробництва алюмінієвих резонаторів і латунних корпусів для музичних інструментів. Рікенбахер допоміг Бішампу створити електричну гавайську гітару з алюмінієвим корпусом і грифом. Компанія Rickenbacker Electro випускала ці гітари від 1932 до 1939 року.
-
1932 Ro-Pat-In Elektro A25
(суцільний алюмінієвий відливок такого ж розміру, як і прототип) -
1934 Rickenbacker Electro A22 (23 лади)
- ↑
Michael Wright (February 2000). 1000 Years of the Guitar, Part 2. Vintage Guitar.
{{cite journal}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка) - ↑ «ELECTRICAL STRINGED MUSICAL G. D. BEAUCHAMP et al» Google Patents, accessed June 14, 2011.