Очікує на перевірку

Скандраков Сергій В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скандраков Сергій В'ячеславович
біл. Сяргей Вячаслававіч Скандракоў
Народився21 жовтня 1896(1896-10-21)
Мглин, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер2 серпня 1953(1953-08-02) (56 років)
Караганда, Казахська РСР, СРСР
Країна Білоруська РСР
Діяльністьжурналіст, політик, агроном
Alma materМінська чоловіча гімназіяd, Слуцька гімназія і Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва (1906)
Знання мовбілоруська
ЗакладQ122965824?, Білоруський державний університет, Білоруська сільськогосподарська академія, Q123018612? і Scientific and Practical Center for Agriculture of the National Academy of Sciences of Belarusd
ЧленствоМінське товариство аматорів красних мистецтвd і Q13031620?
ПартіяБілоруська соціалістична громада

Сергій В'ячеславович Скандраков (біл. Сяргей Вячаслававіч Скандракоў; 21 жовтня 1876, Мглин, Мглинський повіт, Чернігівська губернія, нині Брянська область, Російська федерація — 2 серпня 1953 року, Караганда) — білоруський вчений-агроном, публіцист, краєзнавець; псевдоніми: Сергій Мглинський; Янка з Великого Поля.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в Слуцькій і Мінській гімназіях, закінчив Московський сільськогосподарський інститут (1906). Брав участь в роботі Мінського товариства любителів витончених мистецтв. Публікувався в газеті «Мінський листок». Під час революції 1905—1907 був членом Мінського комітету Білоруської соціалістичної громади, редактором-видавцем газети «Голос Білорусі» (1 номер вийшов 1 січня 1906 в Мінську, заборонена владою), де опублікував свій революційний твір «Казка про голих і соболині шуби», вірші білоруською мовою Францішека Богушевича і Янки Лучини. Один із засновників книжкового товариства «Мінчанин».

У 1907–1910 в мінських газетах друкував політичні казки.

З 1911 — директор Красноградської дослідної станції в Полтавській губернії, з 1921 —білоруської агрономічної станції в Банцеровщині, професор БДУ, БСГА. Працював у Інституті білоруської культури (1923–1925, відповідальний секретар Центрального бюро краєзнавства) і Біл НДІ сільського та лісового господарства. Був заступником голови Білоруського Вільно-Економічного товариства при Білоруському державному політехнічному інституті (1921–1922).

6 липня 1930 заарештований органами ДПУ БССР у справі «Спілки визволення Білорусі»[1]. Засуджений за постановою колегії ОДПУ СРСР 10 квітня 1931 за «шкідництво і антирадянську агітацію» до 5 років позбавлення волі. Покарання відбував у Ярославлі. Звільнений 15 листопада 1934[2]. Після звільнення працював на наукових і педагогічних посадах в Ярославлі, Мічурінську, Душанбе, Алматі, Караганді. Реабілітований судовою колегією у кримінальних справах Верховного суду БССР 15 листопада 1957.

Автор оповідання «Аграном Сэрадэля» (1924), науково-популярних нарисів з агрономії, статей з краєзнавства. Був добре знайомий з Янкою Купалою і Якубом Коласом, листувався з Володимиром Короленком.

Сергій Скандраков став прототипом для образу вченого Кандаковича в трилогії Якуба Колоса «На росстанях» («На роздоріжжі»)[3].

Був одружений, мав дитину[2].

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Моряков Л. В. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 2. — Минск, 2003. — ISBN 985-6374-04-9.
  2. ↑ а б Моряков Л. В. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 3. Кн. 2. — Минск, 2003. — ISBN 985-6374-04-9.
  3. ↑ Скалабан В. Па слядах Сяргея Мглінскага // Мастацтва Беларусі.. — 1986. — № 11 (5 листопада).

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скандраков_Сергій_В%27ячеславович&oldid=43235817