Очікує на перевірку

Само Халупка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Само Халупка
Народився27 лютого 1812(1812-02-27)[2][1]
Горна Легота, Брезно, Словаччина
Помер19 травня 1883(1883-05-19)[1] (71 рік)
Горна Легота, Брезно, Словаччина
КраїнаРеспубліка Польща
 Російська імперія
Діяльністьпоет, письменник
Галузьлітература[3] і євангелічна церкваd[3]
Знання мовсловацька[3][4]
Magnum opusMor ho!d
Конфесіялютеранство
Брати, сестриЯн Халупка
Автограф

Са́мо Халу́пка (словац. Samo Chalupka; 27 лютого 1812, Горна Легота Австрійська імперія (нині Банскобистрицького краю, Словаччини) — 19 травня 1883, там само) — словацький поет-романтик, що входить до, так званого, покоління «штурівців». Спільно з Яном Ботто, Янко Кралем і А. Сладковичем належить до найвидатніших поетів словацького романтизму.

Протестантський проповідник. Просвітитель.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син приходського священика. Пішов стопами батька. Після закінчення гімназії у 1827 вступив до братиславського ліцею, де вивчав теологію і філософію. З юності брав участь в національному словацькому русі. У 1829 приєднався до послідовникі Л. Штура.

Творчість

[ред. | ред. код]
Бюст Само Халупки в Братиславі

В літературу вступив в 1830-ті роки з ліричними і патріотичними віршами (переважно чеською мовою). Дебютував у 1836 з віршами, опублікованими в альманасі «Plody».

Із середини 1840-х писав по-словацьки; оформився як поет-романтик школи Л. Штура.

У жанрах фольклорної ліричної пісні і епіки оспівував батьківщину, борців за свободу («Козак», «Кральогольска», «Убий його!» та ін.). Найзначніша лірика та історична епіка вийшла в 1868 у збірнику «Spevy».

Значне місце у творчості Само Халупко займає літургійна поезія (збірка «Пісні», 1842).

Його вірші, створені на основі народних пісень, балад та історичного епосу, дуже вплинули на майбутній напрямок словацької поезії.

Література

[ред. | ред. код]
  • Халупка С. Провесни сонячний неспокій: [вибране] / Само Халупка ; [пер. із словац., вст. ст., післям., приміт., упор. І. Мацинський; відп. ред. Н. Богдан]. – Словацьке педагогічне видавництво в Братіславі, відділ української літератури в Пряшеві, 1984. – 280 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в The Fine Art Archive — 2003.
  2. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  3. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. CONOR.Sl