Риновіруси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молекулярна поверхня риновірусу з білковими шипами
Назва
Риновіруси
Статус назви
невідомий
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОМИЛКУ
Неправильне значення параметра status.
Латинська назва
Rhinovirus
Батьківський таксон
Рід Enterovirus
Види
Зображення у ВікісховищіЗображення у Вікісховищі

Риновіруси (лат. Rhinovirus, від дав.-гр. ῥίς / ῥινός — «ніс») — група крихітних РНК-вмісних вірусів виду ентеровірусів, віріони яких не мають зовнішньої оболонки, а геном представлений одноланцюговою лінійною нефрагментованою молекулою РНК, пов'язаною з білком VPg; включає збудників гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Нуклеокапсид організований за типом ікосаедричної симетрії. Після його видалення екстрагонова РНК зберігає інфекційність.

Класифікації

[ред. | ред. код]

Згідно даним Міжнародного комітету з таксономії вірусів (ICTV) систематика групи неодноразово змінювалась[1][2][3]. Уперше вид Rhinovirus 1A з роду Rhinovirus включений у базу даних у 1971 році, а вже в 1976 він змінив назву на Human rhinovirus 1A і був розділений на декілька десятків нумерованих серологічних типів. Подальші вивчення дозволили в 1999 році віднести більшість з них до виду Human rhinovirus A і тільки три (Human rhinovirus 3, 14, 72) — до виду Human rhinovirus B, включені в той же рід Rhinovirus. У 2005 році 2 близьких роди (Enterovirus і Rhinovirus) об'єднали в один. У 2009 виділили новий вид Human rhinovirus C, а у 2012 році видам повернули назви, під якими перший з них був зареєстрований у 1971 році: Rhinovirus A, B, C.

Існує багато різних серологічних типів риновірусів (що ускладнює боротьбу зі спалахами ГРЗ). Утворення дочірніх популяцій риновірусів відбувається в цитоплазмі; вивільнення вірусів супроводжується лізисом клітини.

Риновіруси класифікують на дві великі групи за вміння до репродукції в клітинах приматів:

  • риновіруси групи Н розмножуються і викликають цитопатичні зміни в органічній групі диплоїдних клітин людського ембріона і спеціальної лінії (R) клітин HeLa.
  • риновіруси групи М розмножуються і викликають цитопатичні зміни в клітинах нирок мавп, нирок ембріона людини і різних перещеплюваних клітинних лініях людських клітин.

За структурою єдиного типоспецифічного АГ виділяють 113 імунорізнорідних груп. Групоспецефіний АГ відсутня.

Клінічні прояви

[ред. | ред. код]

Принципи мікробіологічної діагностики

[ред. | ред. код]

Для підтвердження діагнозу риновірусні інфекції проводять виділення вірусів на культурах клітин, заражених виділеннями з носових ходів; збудник ідентифікують у РН з допомогою антисироваток.

Лікування і профілактика

[ред. | ред. код]

Лікування риновірусних інфекцій симптоматичне. Вакцинопрофілактика риновірусної інфекції неможлива через велику кількість серологічних варіантів збудника.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ICTV Taxonomy History for Rhinovirus A [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  2. ICTV Taxonomy History for Rhinovirus B [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  3. ICTV Taxonomy History for Rhinovirus C [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]