Рене Антуан Реомюр
Рене Антуан Фершо де Реомюр | |
---|---|
René-Antoine Ferchault de Réaumur | |
Народився | 28 лютого 1683[1][2][…] Ла-Рошель[4] |
Помер | 17 жовтня 1757[2] (74 роки) Château de La Bermondièred, Сен-Жульєн-дю-Терру |
Країна | Франція |
Діяльність | ентомолог, фізик, математик, метеоролог, натураліст, філософ, правник, біолог, зоолог, бджоляр |
Alma mater | Буржський університетd |
Галузь | природознавство, металургія |
Посада | директор |
Вчителі | П'єр Варіньон |
Відомі учні | Жан-Етьєнн Геттарd |
Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Французька академія наук Прусська академія наук Російська академія наук Академія красного письменства, науки і мистецтв Ла-Рошелі Académie des sciences, belles-lettres et arts d'Angersd |
Нагороди | |
Автограф | |
Рене Антуан Реомюр у Вікісховищі |
Рене Антуан Фершо де Реомюр (фр. René-Antoine Ferchault de Réaumur, 28 лютого 1683 — 17 жовтня 1757) — французький вчений, відомий дослідженнями з біології і металургії. Розробив шкалу для термометра, що була названа його ім'ям. Член Паризької академії наук з 1708 року.
Дослідження Рене Антуана Реомюра у галузі металургії були одними з тих, що стали основою для розвитку теоретичних уявлень про процеси металургії заліза. Реомюр здійснив багаторічні дослідження з ковким залізом, сталлю і чавуном у лабораторії у замку Бермондьєр на півночі Франції. Він першим використав мікроскоп у дослідженнях структури сплавів заліза, розробив класифікацію чавунів за характером зламу, запропонував спосіб вимірювання твердості чавуну і сталі за допомогою семиступеневої склерометричної шкали.
Важливим досягненням наукової праці Реомюра стала теорія навуглецювання заліза, що дала перше наукове пояснення відмінності у властивостях ковкого заліза, сталі і чавуну.
У часи Реомюра вуглець ще не був ідентифікований як хімічний елемент, Реомюр називає його у своїх працях «сірчано-солевою матерією» або «горючою складовою деревного вугілля».
Найважливіші результати своїх досліджень Реомюр виклав у двох книжках, виданих 1722 року у Парижі. Це «Мистецтво перетворення ковкого заліза у сталь» і «Мистецтво пом'якшення виливаного чавуну».
За Реомюром, основою сплавів заліза є «чиста залізна субстанція, з'єднана з більшою чи меншою кількістю сірчано-солевої матерії, причому більше за все її міститься у чавуні і менш за все у ковкому залізі, у сталі міститься середня кількість. … Додаючи сірчано-сольову матерію у м'яке залізо, можна отримати спочатку сталь, а потім чавун».
Погляди Реомюра були не відразу оцінені і сприйняті спеціалістами і вченими. Особлива роль вуглецю у сплавах заліза стала очевидною лише приблизно через століття.
У області зоології Реомюр відомий численними спостереженнями над комахами. У «Мемуарах з історії комах» (6 томів, 1734–1742 роки) докладно висвітив питання біології і історії розвитку суспільних комах, вперше уточнив функції особин бджолиної сім'ї.
На честь нього названо астероїд.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Реомюр Рене Антуан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Народились 28 лютого
- Народились 1683
- Уродженці Ла-Рошелі
- Померли 17 жовтня
- Померли 1757
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Французької академії наук
- Члени Прусської академії наук
- Академіки РАН
- Кавалери ордена Святого Людовика
- Французькі науковці
- Французькі природознавці
- Персоналії:Доменне виробництво
- Персоналії:Сталеплавильне виробництво
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці