РПГ-30
| РПГ-30 | |
|---|---|
 | |
| Тип | Реактивна граната |
| Походження |  Росія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 2012 |
| Оператори | Росія |
| Історія виробництва | |
| Розробник | НВО «Базальт» |
| Розроблено | 2008 |
| Виробник | НВО «Базальт» |
| Виготовлення | 2013 |
| Характеристики | |
| Вага | 10.3 кг |
| Калібр | 105 мм[1] |
| Дія | 650 мм: гомогенна броня за активним та динамічним захистом 1500 мм: залізобетон 2000 мм: цегла |
| Дульна швидкість | 120 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 200 м |
РПГ-30 у Вікісховищі | |
РПГ-30 «Крюк» (індекс ГРАУ — 7П53) — реактивна граната[2], калібру 105 мм.[3] Призначена для боротьби з усіма сучасними основними бойовими танками, оснащеними як засобами динамічного, так і активного захисту. Одноразового застосування.[4]
Має інноваційну для ручних протитанкових гранатометів бікаліберну конструкцію з використанням імітатора цілі для подолання активного захисту.
Розроблено конструкторами НВО «Базальт», прийнято на озброєння армії РФ в 2012 році.
Конструктивно РПГ-30 являє собою дві паралельні труби, в яких знаходяться реактивні снаряди. Виходи труб закриті пелюстковими гумовими мембранами. Пристрої прицілювання і спусковий механізм єдиний. Гранатомет має механічний відкидний приціл.
В більшій за діаметром трубі розміщена основна тандемна кумулятивна реактивна протитанкова граната ПГ-30 калібру 105 мм. Багато в чому ця граната аналогічна реактивному снаряду старшого гранатомета РПГ-29, який за повідомленнями в реальних бойових умовах успішно вражав сучасні танки М1 «Абрамс»[5][6], «Челленджер 2»[6][7] і «Меркава»[8] .
У меншій за діаметром трубі розташований реактивний снаряд-імітатор цілі. Снаряд має ідентичні з основною гранатою траєкторію і радіолокаційну сигнатуру і класифікується комплексами активного захисту противника як реактивна граната, що атакує танк, завдяки чому спричиняє їхнє спрацьовування і пораження цілі основним зарядом.
Гранатомет призначений для ураження сучасної бронетехніки з малих дистанцій. Приведення в бойове положення гранатомета здійснюється підняттям планки приціла і взведенням спускового механізму.
Перебуваючи на дистанції пострілу до танка противника, боєць з гранатометом прицілюється і натискає на спуск. При цьому спрацьовують метальні заряди обох снарядів. Менший за розміром імітатор цілі виходить зі ствола першим, а після цього з невеликою затримкою — основна граната ПГ-30.
При наближенні до танка імітатор цілі виявляється комплексом активного захисту, класифікується як атакуюча граната, що призводить до спрацьовування комплексу активного захисту. Протиснаряд комплексу активного захисту спрямованим полем осколків або вибуховою хвилею знищує імітатор цілі. Оскільки всі комплекси активного захисту розробляють на підставі вимог мінімізації сторонніх руйнувань, щоб не пошкодити свою техніку або піхоту, то область поразки у них відносно мала і не здатна вразити основну бойову частину, що йде слідом.
Хмара осколків і плазми вибуху, що утвориться після знищення імітатора цілі відбиває зондувальні радіохвилі детектора комплекса активного захисту, тим самим приховує наближення основної протитанкової гранати. Повторне виявлення протитанкової гранати можливо тільки після її виходу із хмари осколків на відстанях істотно менших за необхідні для протидії загрозі комплексами активного захисту.
Для повторного ураження засобу нападу, що рухається тією ж траєкторією, комплекс активного захисту потребує перезарядки або перенацілювання протиснарядів. Тому жоден із сучасних і розроблюваних комплексів активного захисту не може повторно вразити загрозу на тому ж напрямі менш ніж через 0,2 — 0,4 секунди після першої атаки[1]. Основна граната ПГ-30 досягає цілі за менший час, тому, навіть не враховуючи обмеження детектора, вразити ПГ-30 жоден із сучасних і перспективних комплексів активного захисту не здатен.
Після досягнення броні танка чи іншої бронемашини, першим детонує передній заряд — цей підрив спричиняє спрацьовування динамічного захисту бронетехніки і відкриває основну металеву броню танка. Головний кумулятивний снаряд пробиває основний шар броні, вражає екіпаж та обладнання всередині танка, викликає пожежу і детонацію боєкомплекту.
На початку червня 2022 року військові 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила в Луганській області захопили машину БМД-4М 31-ї окремої десантно-штурмової бригади Росії разом з доволі рідкісним РПГ-30[9].
Росія : в 2013 році закуплено 1000 РПГ-30 на загальну суму в 83 мільйони рублів для Південного та Центрального округу.[джерело?]
- ↑ а б (ГНПП) «Базальт». РПГ-30 способен поражать цели с активной зордодлой. Пресс-релиз гранатомёта РПГ-30 от производителя (рос.). ОРУЖИЕ РОССИИ, Федеральный электронный справочник вооружения и военной техники. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 13 травня 2009.
- ↑ РПГ-30 - реактивная противотанковая граната. army.lv. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 21 квітня 2014.
- ↑ РПГ-30 способен поражать цели с активной защитой. ОРУЖИЕ РОССИИ, Информационное агентство. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 21 квітня 2014.
- ↑ РПГ-30 «Крюк». spec-naz.org. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 21 квітня 2014.
- ↑ Кинжал против танка: Новый РПГ-30 (рос.). журнал Популярная механика. 14.01.09. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ а б David Hambling (28 листопада 2008). Russia Unveils ‘Abrams Killer’ Rocket (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ Sean Rayment (12 травня 2007 *). MoD kept failure of best tank quiet. Sunday Telegraph.
- ↑ Андрей Гарвский (30 Августа 2006 года). Спасибо за рекламу, или чего боится «Меркава». Оценка заявлений Израиля о потерях танков «Меркава» от огня РПГ-29 (рос.). газета «Красная Звезда». Архів оригіналу за 7 червня 2009. Процитовано 6 травня 2009.
- ↑ Військові України захопили БМД-4М та рідкісні РПГ-30. Мілітарний. 4 червня 2022.