Перейти до вмісту

Полота (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Полота
Біл. Палата
55°46′11″ пн. ш. 29°26′37″ сх. д. / 55.769856° пн. ш. 29.443518° сх. д. / 55.769856; 29.443518
Витікозеро Неклочь, Невельський район Росія Росія
• координати55°46′11″ пн. ш. 29°26′37″ сх. д. / 55.769856° пн. ш. 29.443518° сх. д. / 55.769856; 29.443518
ГирлоЗахідна Двіна Білорусь Білорусь
• координати55°29′05″ пн. ш. 28°45′21″ сх. д. / 55.484713° пн. ш. 28.755886° сх. д. / 55.484713; 28.755886
БасейнDaugava basind
Країни:Білорусь Білорусь
Прирічкові країни:Білорусь Білорусь
Росія Росія
РегіонПолоцький район
Псковська область
Довжина93 км
Площа басейну:651 км²
Середньорічний стік4,8 м³/с
Притоки:Праві притоки: Люта і Стр́адань.
Ліві притоки: Тросніца і Чертовка.
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Полота (біл. Палата) — річка в Невельському районі Псковської області Росії і Полоцькому районі Білорусі, права притока Західної Двіни. Довжина річки — 93 км, з них в межах Білорусі — 86 км, площа водозбірного басейну — 651 км², в межах Білорусі — 470 км². Середньорічна витрата води в гирлі 4,8 м³/с. Середній нахил водної поверхні 0,5 .

Основні притоки праворуч: Люта і Страдань. Притоки зліва: Тросниця і Чертовка.

Географія

[ред. | ред. код]

Витікає з озера Колпіно за 1,4 км на північний схід від села Колпіно Невельського району (в межах Городоцької височини), протікає через озеро Неклач (Росія), по Полоцькій низовині (у верхів'ї — через лісові масиви) та озеро Ізмок. Гирло знаходиться в межах Полоцька. Найвищий рівень водопілля на початку квітня, середня висота над рівнем 4 м, найбільша 5 м (1931). Замерзає в першій декаді грудня, льодохід на початку квітня. Весняний льодохід зазвичай триває 4 доби.

Долина трапецієподібна, шириною 100—400 м. Заплава двостороння, в пониззі місцями відсутня (ширина 150—300 м). Русло сильно звивисте, на окремих ділянках у верхній і середній течії протягом 14,2 км каналізоване: його ширина 5-10 м, нижче впадіння річки Люта місцями до 30 м.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва походить від балтійської основи pal, palt, пор. лит. pala («болото»), palios («заболочене озеро»), латис. palts, palte («калюжа, дощовий потік»)[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поспелов Е. М. Географические названия мира: топонимический словарь / ред. Р. А. Агеева. — 2-е изд. — М.: Русские словари, 2002— — с. 335.— 512 с.— 5000 экз.

Література

[ред. | ред. код]