Полота (річка)
Полота Біл. Палата | |
---|---|
55°46′11″ пн. ш. 29°26′37″ сх. д. / 55.769856° пн. ш. 29.443518° сх. д. | |
Витік | озеро Неклочь, Невельський район Росія |
• координати | 55°46′11″ пн. ш. 29°26′37″ сх. д. / 55.769856° пн. ш. 29.443518° сх. д. |
Гирло | Західна Двіна Білорусь |
• координати | 55°29′05″ пн. ш. 28°45′21″ сх. д. / 55.484713° пн. ш. 28.755886° сх. д. |
Басейн | Daugava basind |
Країни: | Білорусь |
Прирічкові країни: | Білорусь Росія |
Регіон | Полоцький район Псковська область |
Довжина | 93 км |
Площа басейну: | 651 км² |
Середньорічний стік | 4,8 м³/с |
Притоки: | Праві притоки: Люта і Стр́адань. Ліві притоки: Тросніца і Чертовка. |
Медіафайли у Вікісховищі |
Полота (біл. Палата) — річка в Невельському районі Псковської області Росії і Полоцькому районі Білорусі, права притока Західної Двіни. Довжина річки — 93 км, з них в межах Білорусі — 86 км, площа водозбірного басейну — 651 км², в межах Білорусі — 470 км². Середньорічна витрата води в гирлі 4,8 м³/с. Середній нахил водної поверхні 0,5 ‰.
Основні притоки праворуч: Люта і Страдань. Притоки зліва: Тросниця і Чертовка.
Витікає з озера Колпіно за 1,4 км на північний схід від села Колпіно Невельського району (в межах Городоцької височини), протікає через озеро Неклач (Росія), по Полоцькій низовині (у верхів'ї — через лісові масиви) та озеро Ізмок. Гирло знаходиться в межах Полоцька. Найвищий рівень водопілля на початку квітня, середня висота над рівнем 4 м, найбільша 5 м (1931). Замерзає в першій декаді грудня, льодохід на початку квітня. Весняний льодохід зазвичай триває 4 доби.
Долина трапецієподібна, шириною 100—400 м. Заплава двостороння, в пониззі місцями відсутня (ширина 150—300 м). Русло сильно звивисте, на окремих ділянках у верхній і середній течії протягом 14,2 км каналізоване: його ширина 5-10 м, нижче впадіння річки Люта місцями до 30 м.
Назва походить від балтійської основи pal, palt, пор. лит. pala («болото»), palios («заболочене озеро»), латис. palts, palte («калюжа, дощовий потік»)[1].
- ↑ Поспелов Е. М. Географические названия мира: топонимический словарь / ред. Р. А. Агеева. — 2-е изд. — М.: Русские словари, 2002— — с. 335.— 512 с.— 5000 экз.
- Кокорев Ю. М. По рекам и озёрам Белоруссии. — 26000 прим.
- Кокорев Ю. М. По рекам и озёрам Белоруссии. — Физкультура и спорт. — 40000 прим.
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. Т. 5. Белоруссия и Верхнее Поднепровье. Ч. 1-2. — Л., 1971.
- Природа Белоруссии: Популярная энциклопедия / БелСЭ; Редкол.: И. П. Шамякин (гл. ред.) и др. — БелСЭ.
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |