Перейти до вмісту

Площа Святого Марка

Координати: 45°26′02″ пн. ш. 12°20′17″ сх. д. / 45.434° пн. ш. 12.338° сх. д. / 45.434; 12.338
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Площа Святого Марка
Загальна інформація
45°26′02″ пн. ш. 12°20′17″ сх. д. / 45.434° пн. ш. 12.338° сх. д. / 45.434; 12.338
Країна  Італія
Адмінодиниця Венеція
Місцезнаходження
  • Сан-Марко
  • Засновано 9 століття
    Площа 8 000 483,8999 квадратний метр
    Поштовий індекс 30100
    Карта
    Мапа
    CMNS: Площа Святого Марка у Вікісховищі
    Площа Святого Марка, картина пензля Каналетто, 1730. Відтоді площа фактично не змінила свій зовнішній вигляд.
    План площі 1831 року
    Чезаре Вечелліо. Площа Святого Марка, XVI ст.

    Площа Святого Марка́ (італ. Piazza San Marco) — головна міська площа Венеції, Італія. Логічно складається з двох частин: П'яцетти — майданчика від Гранд-каналу до кампаніли Собору Святого Марка, і власне самої Площі.


    Історія

    [ред. | ред. код]

    Площу створили в IX столітті як незначний за розміром простір перед Собором Святого Марка. 1177 року її розширили до теперішніх розмірів за рахунок організації простору західного кута, що зробили для зустрічі Папи Олександра ІІІ та імператора Священної Римської імперії Барбаросси.

    Площа Святого Марка від Середньовіччя завжди була і лишається справжнім осереддям Венеції. Тут містились усі важливі офіси Венеційської Республіки, а з XIX століття також і резиденція архієпископа. Саме тут відбуваються чи не всі міські свята і гуляння, в тому числі і проводиться традиційний Венеційський карнавал. У теперішній час площа є одним з найпопулярніших місць Італії, що притягує до себе мільйони іноземних туристів щороку.

    Будівлі

    [ред. | ред. код]

    Архітектурною домінантою площі є Палац дожів і кампаніла базиліки Святого Марка Святого Марка з лоджеттою.

    Довкруж площі, якщо дивитися проти годинникової стрілки від Великого каналу, здіймаються:

    Бруківка

    [ред. | ред. код]

    Наприкінці XIII століття площу вимостили цеглинами по діагоналі. При цьому смуги світлого каміння викладалися паралельно з довгою віссю площі. Ці лінії, вочевидь, використовували як своєрідні маркери під час влаштування частих церемоніальних процесій. Цю оригінальну бруківку не раз змальовували митці Середньовіччя і Ренесансу, наприклад, полотно Процесії на Площі Святого Марка роботи Джентіле Белліні 1496 року.

    Підтоплення

    [ред. | ред. код]

    Площа Святого Марка - одна з найнижчих частин міста - під час повені найбільше уразливий район Венеції[1].

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Венеція йде під воду після рекордної повені. BBC News Україна. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 13 листопада 2019.

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Janson, Alban & Thorsten Bürklin. (2002). Auftritte Scenes: Interaction with Architectural Space: the Campi of Venice. Basel: Birkhauser. ISBN 3-7643-6585-4
    • Lien, Barbara. (May 2005). The Role of Pavement in the Perceived Integration of Plazas: An Analysis of the Paving Designs of Four Italian Piazzas. unpublished M.S. thesis. Washington State University Department of Horticulture and Landscape Architecture. PDF [Архівовано 3 липня 2007 у Wayback Machine.]
    • Norwich, John Julius, Tudy Sammartini, and Gabriele Crozzoli (1999). Decorative Floors of Venice. London: Merrell Publishers. ISBN 1-85894-108-3
    • Puppi, Lionello. (2002). The Stones of Venice. New York: Vendome Press. ISBN 0-86565-245-7
    • Williams, Kim. (1997). Italian Pavements: Patterns in Space. Houston: Anchorage Press. ISBN 0-9655268-2-8

    Посилання

    [ред. | ред. код]