Палітра
 |
Палі́тра (від фр. palette — «пластинка», прикінцеве -тра може бути пояснене впливом слова «макітра»)[1][2] — зазвичай прямокутна чи овальна пластина з отвором для утримання пальцем, призначена для змішування олійних фарб художником при роботі над картиною чи ескізом.
У переносному значенні — це набір фарб, що використовує художник. Палітра може бути багатою чи обмеженою, залежно від художніх завдань, що поставив живописець.
- дерево і фанера
- порцеляна
- фаянс
- картон (іноді)
- пластмаси
- метали (мідь, залізо тощо). У Лондоні наприкінці 18 століття найкращий учень Королівської академії мистецтв міг отримати палітру, виготовлену з срібла в подяку за художні успіхи.
Вона давно улюблениця художників і скульпторів. Існує безліч автопортретів і портретів художників з палітрою в руці. Палітра давно оселилася в натюрмортах мистецького характера. Часто палітра уособлення живопису як такого, його неофіційна алегорія. Тому палітра часто присутня в картинах типу «Алегорія живопису» та монументах, присвячених відомим художникам, в творах графіки. Творче захоплення створенням картини могло бути таким сильним, що художник створював чергову картину прямо на палітрі (Піссарро, «Пейзаж на палітрі» тощо).
У 20 столітті палітри видатних художників почали колекціонувати музеї і виставляти поряд з оригіналами митців (палітри Матісса, Пікассо тощо).
-
Ель Греко,портрет Хорхе Мануеля Теотокопулоса -
Худ. Шарден. Атрибути мистецтв. -
Худ. Каміль Піссарро, пейзаж на палітрі -
Худ. Гверчіно, Алегорія живопису і скульптури, Рим.
.jpg)
-
Худ. Антоніс Мор. Автопортрет, 1558, Уффіці. -
Катерина ван Хемессен , автопортрет, Базель. -
Ніколо Реньєрі,автопортрет, 1623 р. -
Жорж Десмаре ( George Desmarées ) автопортрет з музою і палітрою
-
Монумент Хосе де Рібера. -
Монумент художнику Сулоага, місто Ейбар. -
Монумент Рафаелю Санті в Урбіно, Італія
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Малый этимологический словарь русского языка
- Палітра // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 144. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Палітра // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1278. — 1000 екз.
- Палітра // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 172.
