Пальові будівлі
Пальові будівлі — будинки, зведені на палях над поверхнею землі або над водою.
В епоху неоліту і раннього бронзового століття пальові житла були широко поширені в Альпах і на Паданській рівнині (культура террамар). Залишки пальових жител були виявлені археологами також на Люблінських болотах в Словенії, на озерах Мондзее і Аттерзее у Верхній Австрії.
Геродот описував народ пеонів, що жив на Празійському озері у Фракії, житла якого влаштовані на палях, на високому помості, що сполучається вузькими містками з берегом.
В наші дні пальові житла широко поширені в деяких місцях на півночі Бразилії, в Південно-Східній Азії, в Папуа-Новій Гвінеї і в Західній Африці. В Альпах подібні будівлі, відомі до теперішнього часу використовуються в якості комор. Подібні комори також використовуються в Західній Африці, зокрема, в ряді регіонів Малі і Гвінеї, населених носіями мов мандінка.
- Пальові будівлі // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 144. — ISBN 978-966-7407-83-4.
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |