Отто I (герцог Баварії)
| Отто I | |
|---|---|
 | |
| Народився | бл. 1117 Келгайм |
| Помер | 11 липня 1183 Пфуллендорф |
| Поховання | Scheyern Abbeyd |
| Країна | .svg){kind=small} Баварське герцогство |
| Діяльність | офіцер |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцог Баварії |
| Посада | пфальцграф і герцог Баварськийd |
| Термін | 1180—1183 роки |
| Попередник | Генріх XII |
| Наступник | Людвіг I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Оттон V |
| Мати | Ейліка фон Петтендорф |
| Брати, сестри | Friedrich II of Wittelsbachd, Otto VII, Count Palatine of Bavariad, Conrad of Wittelsbachd і Hedwig of Wittelsbachd |
| У шлюбі з | Агнес ван Лооз |
| Діти | 3 сина і 8 доньок |
.svg) | |
Отто I Рудий (*Otto I. der Rotkopf бл. 1117 — 11 липня 1183) — пфальцграф Баварії у 1156—1180 роках (як Оттон VI), герцог Баварії у 1180—1183 роках. Нумерація герцогів з ім'ям Оттон з 1180 року розпочинається заново (до Оттона I Віттельсбаха було двоє герцогів з тим же ім'ям). Перший представник роду Віттельсбахів, що правили Баварським герцогством 738 років до1918 року.
Походив зі знатного баварського роду, який виводив своє походження від баварського герцогського роду Луїтпольдингів. Син Оттона V, граф Шейерна та пфальцграфа Баварії, володіння якого розташовувалися між Мангфаллталем і Кельхайм. Оттон V на початку XII століття звів замок Віттельсбах, за яким рід отримав свою назву. Матір'ю була Ейліка фон Петтендорф. Народився близько 1117 року в родинному замку Келгайм. Вперше його згадано у 1129 році.Мав братів Конрада I, єпископа Майнцу та Оттона VII, чий син Оттон VIII вбив короля Філіпа Швабського.
1147 року Оттон відправився разом з батьком у Другий хрестовий похід в складі війська Конрада III, короля Німеччини, з якого повернувся 1149 року. У 1150 році Оттон образив Оттона, єпископа Фрейзінга, зведеного брата Конрада III, за що в кінці 1150 року папа римський відлучив його від церкви. За це король рушив проти Віттельсбахів, взявши в облогу пфальцграфа Оттона V і його синів в замку Кельгайм. В результаті пфальцграф був змушений здати замок, а одного з синів віддати в заручники. Вважається, що ним був саме Оттон.
У 1152 році після смерті Конрада III, Оттон був наближеним до нового короля Фрідріха I Барбаросси. У 1154—1155 роках Оттон брав участь в першому італійському поході Фрідріха I, під час якого того було короновано імператорською короною. У 1155 році сміливість, яку проявив Оттон, врятувала життя імператора, на якого у Веронській ущелині напали розбійники.
Після смерті свого батька стає новим пфальцграфом Баварії. У 1157 році Оттона VI разом з Райнальдом фон Дасселем було відправлено імператорським посланцем до Італії для того, щоб підготувати новий італійський похід Фрідріха I. В результаті Оттону і Рейнальду вдалося знайти в Італії союзників. У жовтні того ж року Оттон VI повернувся до Німеччини. Згодом супроводжував імператора до міста Безансон, де відбувся собор. Тут Оттон VI вдарив папського легата кардинала Роландо Бандінеллі.
У 1159 році Оттон VI очолив імператорське посольство до Рим, щоб встановити контакти з міською комуною, особливо знатними родами.
У 1179 році Оттона VI разом з молодшим братом Конрадом I, архієпископом Майнца, було спрямовано імператором до Італії з дипломатичним дорученням.
У 1180 році імператор Фрідріх I позбавив герцога Баварії та Саксонії Генріха Лева його володінь. Ці герцогства імператор розділив між своїми відданими прихильниками. На рейхстазі в Альтенбурзі у вересні 1180 року Баварія, з якої була виділена в окреме герцогство Штирія (передано Отакару IV), була передана Оттону VI. Титул пфальцграфа Оттон передав своєму молодшому братові, Оттону VII.
Баварська знать недоброзичливо зустріла нового герцога, в той час як духовенство його підтримало. Але до кінця свого правління Оттону, який тепер звався Отто I, при підтримці імператора, духовенства і братів Конрада і Оттона VII вдалося зміцнити свою владу в Баварії. 1182 або 1183 року у вдови герцога Меранії та Дахау викупив палац Дахау, що став резиденцією Віттельсбахів.
1183 року супроводжував імператора до Констанци, де було укладено мир між Фрідріхом I та Ломбардською лігою. Того ж року, повернувшись до родинного замку, раптово помер в Пфуллендорфі. Його старші сини померли рано, тому спадкоємцем став син Людвіг, якому в цей час було всього дев'ять років.
Дружина — Агнеса Лоонська, донька Людвіга I, графа Лооз.
Діти:
- Отто (1169—1181)
- Ульріх (1170)
- Агнес (1170)
- Софія (1170—1238), дружина Германа I, ландграфа Тюрингії
- Еліка (1171—д/н), дружина графа Дітріха фон Вассербурга
- Агнес (1172—1200), дружина графа Генріха фон Плайна
- Ріхарда (1173—1231), дружина Оттона I, графа гелдерна і Цютфена
- Людвіг (1173—1231), герцог Баварії у 1183—1231 роках
- Еліка (1176—д/н), дружина Адальберта III, графа Діллінгену
- Єлизавета (1178—д/н), дружина Бертольда II, графа Вобургу
- Мехтільда (1180—1231), дружина Рапото II, графа Ортенбургу
- Hubert Glaser: Die Zeit der frühen Herzöge. Von Otto I. zu Ludwig dem Bayern. Beiträge zur Bayerischen Geschichte und Kunst 1180—1350. München/Zürich 1980.
- Holzfurtner, Ludwig (2005). Die Wittelsbacher: Staat und Dynastie in acht Jahrhunderten (Urban-Taschenbucher). Kohlhammer. ISBN 978-3170181915.
