Оскар Халецький

Оскар Халецький
пол. Oskar Halecki
Народився	26 травня 1891(1891-05-26)[…] Відень, Австро-Угорщина
Помер	17 вересня 1973(1973-09-17)[…] (82 роки) Вайт-Плейнс, Нью-Йорк, США
Країна	Цислейтанія  Австрійське ерцгерцогство  Велике Князівство Краківське  Польська Республіка  США
Діяльність	дипломат, історик Східної Європи, історик, викладач університету, медієвіст, викладач
Галузь	міжнародні відносини
Alma mater	Віденський університет і Ягеллонський університет
Науковий ступінь	професор
Вчителі	Віктор Чермак, Собеський Вацлав і Stanisław Krzyżanowskid
Відомі учні	Stanisław Brzezińskid, Anna Dembińskad, Halina Evert-Kappesowad, Stanisław Herbstd, Bogdan Horodyskid, Józef Jasnowskid, Стефан Марія Кучинський, Wanda Maciejewskad, Zygmunt Oknińskid, Janusz Pajewskid, Генрик Пашкевич, Stefan Sobaniecd, Владислав Томкевич, Zygmunt Wdowiszewskid, Stanisław Bełchd, Tadeusz Gromadad, Leo John Haczynskid, Тарас Гунчак, Eugene Kusielewiczd, Василь Ленцик, James F. Murrayd, Yale Richmondd, Stanisław Skrzypekd, Jakub Sobieskid і Thaddeus Vincent Tulejad
Знання мов	англійська, німецька і польська
Заклад	Варшавський університет, Колумбійський університет, Фордгемський університет, Міністерство закордонних справ Польщі і Q20035148?
Членство	Польське наукове товариство у Львові, Польська академія знань, Польське наукове товариство на чужиніd, Історичне товариство у Львові, Вищий національний комітетd і Наукове товариство імені Шевченка
Посада	посол Польщіd
Рід	Халецькі
Батько	Oskar Alojzy Haleckid
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма doctor honoris causa from the University of Lyond (1934)
Медіафайли у Вікісховищі

Оскар Халецький (пол. Oskar Halecki, нар. 14 травня 1891 Відень — пом. 17 вересня 1973 Нью-Йорк) — польський історик, дійсний член УВАН та НТШ. Походив з руського (українського, білоруського) шляхетського роду Халецьких гербу Абданк.

Біографія

Народився у Відні в сім'ї майбутнього фельдмаршала австрійської армії Алоїзія Халецького. Серед предків по лінії матері — хорватки Леопольдини Дейманіч — були представники багатьох народів Центрально-Східної Європи. Усвідомив себе поляком унаслідок внутрішнього вибору під час навчання в місті Краків. 1915 року захистив докторську дисертацію, 1916-го здобув габілітацію. Особливе зацікавлення виявив до історії політичних та церковних уній: польсько-литовських (див. Кревська унія 1385, Люблінська унія 1569), Берестейської церковної унії 1596, Сандомирської унії 1350. Викладав польську та східно-європейську історію у Варшавському університеті та у Вищій школі політичних наук. Друга світова війна застала його в США. У Парижі розпочав організацію польського університету. 1940 року повернувся до США. У 1942 році разом з іншими польськими вченими створив Польський науковий інститут в Америці. Був його директором та президентом до виходу на пенсію (1964). Постійно працював у Фордемському університеті в Нью-Йорку 1944-61, крім того, викладав у Колумбійському, від 1950 — у Європейському коледжі Брюгге, очолював католицьке американське історичне товариство. Співпрацював із українськими науковими установами й товариствами на еміграції. В ПНР через політику тодішнього комуністичного режиму шлях йому був закритий, його творчість шельмувалася. Як історик і як радник Ліги Націй Галецький бачив потребу в інтелектуальній співпраці та спільності інтересів держав та народів Центрально-Східної Європи. Його багата наукова спадщина охоплює понад 600 публікацій, у тому числі «The History of Poland» (Лондон, 1943, 1-ша версія — «La Pologne de 963—1914», Париж, 1933), а також численні англомовні перевидання, переклади фінською, французькою з англійської версії, іспанські, німецькі та польські праці — «Historia Polski» (Лондон, 1958); «From Florence to Brest (1439—1596)», 1-ше вид. (Рим, 1958); «Od unii florenckiej do unii brzeskiej» (т. 1-2, Люблін, 1997; «Sacrum Poloniae Millenium» (т. 5; 2-ге вид.: Гамден, 1968); «Borderlands of Western Civilization. A History of East Central Europe» (Нью-Йорк, 1952, німецьке перевидання — Зальцбург, 1957); «The Limits and Divizions of European History» (Лондон-Нью-Йорк, 1950, 1964; німецьке видання 1957; польське перевидання — «Historia Europy — jej granice i podziały»; Люблін, 1994).

Помер у місті Нью-Йорк.

Див. також

• Владислав Томкевич

Джерела та література

• К. Є. Науменко. Халецький Оскар // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Ленцик В. Оскар Халецький. «Український історик», 1975, № 1/2;
• Jasnowski J. Oskar Halecki (27.V.1891-17.IX.1973). «Teki Historyczne», 1988/1989, 19;
• Kloczowski J. Oskar Halecki i jego walka o miejsce Polski w Europe. Z dziejów polityki i dyplomacji polskiej. В кн.: Studii, poswięcone pamięci Edwarda hr. Raczyńskiego, Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej na wychodzstwie. Warszawa, 1994.
• Королёв Геннадий. Antemurale польской историографии: Оскар Халецкий о ягеллонской идее, федерализме и пограничье Запада // Ab Imperio. — 2015. — № 2. — С. 363—382.

Посилання

• Oskar Halecki (1891–1973) // Instytut Pamięci Narodowej
• Галецький // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Корольов Г. Фордгемський одинак" на шляху до визнання: польські історики про творчість Оскара Галецького // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 30 — 46.
• Halecki Oskar. Unia Jagiellońska i misja dziejowa Polski. Warszawa: Ośrodek Myśli Politycznej, 2021. (Seria: Biblioteka Klasyki Polskiej Myśli Politycznej)
• Halecki Oskar, ur. 26 maja 1891 r. w Wiedniu ... // Sprawozdania Towarzystwa Naukowego we Lwowie. — Lwów,1938. — Rocznik XVIII. — Zesz. 2. — S. 213–219.