Обсерваторія
Обсервато́рія (від лат. observo — спостерігаю, уважно стежу) — наукова установа, в якій за допомогою особливих інструментів виконують астрономічні (астрономічна обсерваторія), магнітні (магнітна обсерваторія), сейсмологічні, метеорологічні та інші спостереження, а також обробляють отримані результати.
Найпростіші обсерваторії виникли у стародавні часи для спостережень за небом у зв'язку з потребами передбачати зміни погодних умов для ведення сільського господарства, розвитком релігійних культів.
- Астрономічні обсерваторії
- Радіоастрономічні обсерваторії
- Вулканологічні обсерваторії
- Фізичні обсерваторії
Обсерваторії звичайно спеціалізуються на проведенні певних видів астрономічних досліджень. Тому вони оснащені різними типами телескопів та інших приладів, призначених, наприклад, для визначення точного положення зір на небі, вивчення Сонця або розв'язання інших наукових завдань. Часто для вивчення небесних об'єктів їх фотографують за допомогою спеціальних телескопів. Положення зір на одержаних негативах вимірюють відповідними приладами в лабораторії. Негативи, що зберігаються в обсерваторії, утворюють «скляну фототеку». Досліджуючи астрономічні фотографії, можна виміряти величину потоків випромінювання від зір, планет та інших космічних об'єктів. Для високоточних вимірювань енергії світлових потоків використовують фотоелектричні фотометри. У них світло від зорі, зібране об'єктивом телескопа, спрямовується на світлочутливий шар електронного вакуумного приладу — фотопомножувача, в якому виникає слабкий електричній струм, що його підсилюють та реєструють спеціальні електронні прилади. Пропускаючи світло через спеціально дібрані кольорові світлофільтри, астрономи кількісно із великою точністю оцінюють колір об'єкта. А за допомогою спектрографів визначають хімічний склад космічних об'єктів.
Найдавнішу в Україні й одну з найдавніших обсерваторій Центральної Європи обсерваторію Львівської політехніки було закладено 1771. Однією з перших було побудовано Миколаївську обсерваторію[1] (початкова назва — «Обсерваторія чорноморського флоту», 1827), яка у подальшому стала філією Пулковської. Пулковська обсерваторія під Санкт-Петербургом існує з 1839 року і здобула славу складанням найточніших зоряних каталогів. У процесі бурхливого розвитку науки в СРСР було побудовано багато інших обсерваторій: Спеціальна астрофізична обсерваторія РАН на Північному Кавказі, Кримська[2] (поблизу Сімферополя), Бюраканська[3] (поблизу Єревана), Абастуманська[4] (поблизу міста Боржомі), Голосіївська[5] (у Києві), Шемахінська[6] (поблизу Баку) обсерваторії, Харківська та Сімеїзька обсерваторії як філії Пулковської. Найбільшим інститутом був Астрономічний інститут імені П. К. Штернберга при МДУ та Інститут теоретичної астрономії[ru] Академії наук Російської Федерації у Санкт-Петербурзі.
- Головна астрономічна обсерваторія НАН України
- Кримська астрофізична обсерваторія
- Сімеїзька обсерваторія
- Андрушівська астрономічна обсерваторія
- Астрономічна обсерваторія Київського університету
- Астрономічна обсерваторія Львівського університету
- Обсерваторія Львівської політехніки
- Миколаївська астрономічна обсерваторія
- Одеська обсерваторія
- Харківська астрономічна обсерваторія
- Обсерваторія Гракове
- Білий слон (руїни)
- Центральна геофізична обсерваторія
- Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики НАН України імені С. І. Суботіна
- Магнітна обсерваторія «Львів» Інституту геофізики НАН України (смт. Івано-Франкове)
- Гамбурзька обсерваторія
- Обсерваторія Гайдельберг-Кенігштуль
- Обсерваторія Карла Шварцшильда
- Потсдамський астрофізичний інститут Лейбніца
- Байкальська астрофізична обсерваторія
- Баксанська нейтринна обсерваторія
- Кавказька гірська обсерваторія ДАІШ МДУ
- Пулковська обсерваторія
- Аресібська обсерваторія
- Військово-морська обсерваторія США
- Гарвардська обсерваторія
- Обсерваторія Гриффіта
- Єркська обсерваторія
- Обсерваторія Кітт-Пік
- Лазерна інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія
- Ловеллівська обсерваторія
- Обсерваторія Мауна-Кеа
- Обсерваторія Маунт-Вілсон
- Обсерваторія Маунт-Леммон
- Обсерваторія Столова Гора
- Обсерваторія MMT
- Оук-Ридж
- Паломарська обсерваторія
- Прескоттська обсерваторія
- VERITAS
- Марсельська обсерваторія
- Обсерваторія Верхнього Провансу
- Обсерваторія Ніцци
- Паризька обсерваторія
- Тулузька обсерваторія
- Великий міліметровий радіотелескоп Атаками
- Великий синоптичний оглядовий телескоп
- Обсерваторія Джеміні
- Обсерваторія Ла-Сілья
- Обсерваторія Лас-Кампанас
- Обсерваторія Паранал
- Обсерваторія плато Чайнантор
- Серро-Тололо
- ↑ Офіційний сайт Миколаївської астрофізичної обсерваторії. Архів оригіналу за 26 березня 2011. Процитовано 2 серпня 2010.
- ↑ Офіційний сайт Кримської астрофізичної обсерваторії [Архівовано 31 липня 2005 у Wayback Machine.].
- ↑ Офіційний сайт Бюраканської астрофізичної обсерваторії [Архівовано 17 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (англ.) (вірм.)
- ↑ Офіційний сайт Грузинської національної астрофізичної обсерваторії [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]. (англ.) (гр.)
- ↑ Офіційний сайт Головної астрономічної обсерваторії НАН України [Архівовано 19 серпня 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ Офіційний сайт Шемахінської астрофізичної обсерваторії [Архівовано 30 грудня 2008 у Wayback Machine.]. (англ.) (азерб.)
- Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
- Astronomical observatory [Архівовано 26 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про обсерваторію, телескоп чи астрономічний інструмент. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |