Ноа Потховен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ноа Потховен
нід. Noa Pothoven
Народилася18 грудня 2001(2001-12-18)
Арнем, Нідерланди
Померла2 червня 2019(2019-06-02) (17 років)
Нідерланди
Діяльністьписьменниця
Magnum opusWinnen of Lerend

Ноа Потховен (нід. Noa Pothoven; 18 грудня 2001, Арнем і Гелдерланд, Нідерланди — 2 червня 2019, Нідерланди) — голландська активістка, борчиня за право на смерть, авторка книги про психічне здоров'я[1]. Її самогубство викликало світовий резонанс.

Біографія

[ред. | ред. код]

Більшу частину життя Ноа страждала від хронічної депресії і посттравматичного розладу. Її постійно мучили тривожні розлади, і як наслідок, проявилася схильність до нервової анорексії. У 11 років її сексуально домагались на шкільній вечірці, а в 14 зґвалтували два чоловіки. Потховен не змогла розповісти про це, навіть її батьки довгий час не знали про зґвалтування[2]. Мати Ноа прочитала про це в одному із передсмертних листів, які дівчина написала напередодні невдалої спроби самогубства.

Потховен пройшла важкий курс реабілітації, проте їй не покращало. Натомість у неї розвинулося почуття провини. Вона написала книгу під назвою «Перемагати або вчитися[en]», в якій описала всі свої страждання і думки. Книга мала успіх[3][4], але Ної це не принесло полегшення. Після свого 17-річчя дівчина самостійно направила запит в одну із голландських клінік з проханням про евтаназію. Лікарі вирішили, що вона занадто молода для прийняття подібного рішення, і дали відстрочку до її 21-річчя.

Ноа Потховен померла 2 червня 2019 року, про смерть дівчини повідомила її сестра. Ноа заморила себе голодом, відмовившись раніше від води та їжі. Батьки і медики погодилися не лікувати дівчину проти її волі[5][6]. Після її смерті багато голландських та світових ЗМІ помилково написали, що смерть Ноа сталася в результаті активної евтаназії[7][8][9][10][11][12].

Папа Римський Франциск так відреагував на смерть Ноа: «Евтаназія і допомога при самогубстві — поразка для всіх. Ми покликані ніколи не залишати тих, хто страждає, ніколи не здаватися, а піклуватися і любити, щоб відновити надію»[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Senay Boztas (5 червня 2019). Award-winning teen writer Noa Pothoven chooses to die due to 'unbearable suffering'. Dutch News. Архів оригіналу за 5 червня 2019.
  2. Эвтаназия, которой не было: Как СМИ по всему миру писали о смерти 17-летней Ноа Потховен
  3. Pim Roelofs (23 березня 2019). Noa wint prijzen met boek over depressies en anorexia. De Gelderlander (нід.). Архів оригіналу за 5 червня 2019.
  4. Uitreiking van de publieksprijs en vakjuryprijzen BoekGoud 2018 (нід.). Boukgoed. 22 березня 2019. Архів оригіналу за 5 червня 2019.
  5. В Нидерландах умерла 17-летняя девушка, которая добивалась права на эвтаназию. В 14 лет она стала жертвой изнасилования. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 5 березня 2020.
  6. Изнасилованная девушка добровольно лишила себя жизни: кому нужна эвтаназия. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 5 березня 2020.
  7. Shannon Bakker (5 червня 2019). NUcheckt: Dood Nederlands meisje werd onterecht euthanasie genoemd. NU (нід.). Архів оригіналу за 5 червня 2019.
  8. Jon Henley (5 червня 2019). Dutch girl was not 'legally euthanised' and died at home. The Guardian. Архів оригіналу за 5 червня 2019.
  9. Media misreport Dutch teen Noa Pothoven's death as euthanasia. Deutsche Welle. 5 червня 2019. Архів оригіналу за 5 червня 2019.
  10. Odero Charles (5 червня 2019). Court allows teenager who was raped by two men to legally end her life. Standard Digital. Kenya. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 березня 2020. Noa approached a euthanasia clinic in December and was granted euthanasia because her case met all the conditions required by law since the practice was legalised in the Netherlands in 2002.
  11. সরকারি তত্ত্বাবধানে নয়, বাড়িতেই মৃত্যু নোয়ার. Anandabazar Patrika. India. 5 червня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  12. শৈশবে ধর্ষণের মানসিক যন্ত্রণা সহ্য করতে না পেরে আত্মহত্যার পথ বেছে নিলেন যুবতী. News18 Bangla. India. 5 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. Выжить нельзя умереть: честная история Ноа Потховен. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]