Наполеон у Фонтенбло
Наполеон у Фонтенбло Napoléon Ier à Fontainebleau le 31 mars 1814 | |
Автор | Поль Деларош |
---|---|
Час створення | 1840 або 1845 |
Розміри | 180,5 cm x 137,5 cm |
Матеріал | полотно |
Техніка | олія |
Наполеон у Фонтенбло[1] (Napoleon in Fontainebleau; або Наполеон I у Фонтенбло 31 березня 1814 року або Зречення Наполеона у Фонтенбло) — картина французького художника , створена в 1840 або 1845 роках.
У 1814 році Велика Британія, Російська імперія, Королівство Пруссія та Австрійська імперія сформували коаліцію проти Наполеона з метою вторгнення у Францію. Армія Наполеона, що складалася з молодих, недосвідчених новобранців, не змогла здобути перевагу над значно більшими силами коаліції. Наприкінці березня 1814 року Париж опинився під загрозою, але Наполеон, який тоді перебував у Фонтенбло, передав накази надто пізно. Париж було захоплено 31 березня. Оскільки Наполеон не міг повернутися до Парижа, то переїхав до своїх покоїв у палаці Фонтенбло[1] .
Під тиском своїх маршалів, зокрема Талейрана, Наполеон зрікся престолу на користь свого сина, Наполеона II, 4 квітня 1814 року, а потім беззастережно 6 квітня. Після цього його заслали на острів Ельба.
Ще 1825 року тесть Делароша Горацій Верне написав картину під назвою «Прощання з Фонтенбло» (Les Adieux de Fontainebleau)[1].
Оригінал картини Лароша «Наполеон у Фонтенбло» зберігається в Музеї образотворчих мистецтв у Лейпцигу[2], а копія — у Музеї армії в Парижі[1] .
Картина перебуває «на півдорозі між психологічним портретом та історичним живописом»[1] і стала символом «наполеонівського міфу». На ній зображений імператор Наполеон Бонапарт, приголомшений і із закритим обличчям, який сидить за кілька днів до підписання свого зречення.[1] Картина також ілюструє уривок із мемуарів Луї Антуана Фовле де Бур'єна, який описує цей день як день ізоляції імператора[1].
Імператор взутий у брудні чоботи та має на собі форму полковника кінних гренадерів імператорської гвардії, поверх якої одягнений сірий сюртук.[1] Його капелюх, знаменитий бікорн, лежить на землі[1] . Впадає в око контраст між подавленим образом Наполеона розкішшю декору[1].
-
Деталь
-
Поштова марка
- ↑ а б в г д е ж и к л https://www.musee-armee.fr/fileadmin/user_upload/Documents/Support-Visite-Fiches-Objets/Fiches-periode-napoleon/MA_napo-delaroche.pdf
- ↑ Initiator des Bildermuseums: Jan Nicolaisen über Adolf Heinrich Schletter. lvz - Leipziger Volkszeitung (нім.). Процитовано 10 квітня 2019.
- Rainer Schoch: Machtverfall und Mythenbildung: Paul Delaroches Napoleon in Fontainebleau, am 31. März 1814. In: Herrschaftsverlust und Machtverfall. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 2013, ISBN 978-3-486-74563-4, S. 141 ff.
- Hans-Werner Schmidt, Jan Nicolaisen (Hrsg.): Eugène Delacroix & Paul Delaroche. Geschichte als Sensation. Mit einem Verzeichnis der Sammlung Adolph Heinrich Schletter. Ausstellungskatalog Museum der Bildenden Künste Leipzig. Imhof, Petersberg 2015, ISBN 978-3-7319-0271-3.
- Портал колекцій Музею армії в Парижі
- Ausstellungsförderung: Delacroix & Delaroche – Geschichte als Sensation. Kulturstiftung der Länder (нім.). Процитовано 30 квітня 2023.
- Tilmann Krause (22 листопада 2015). Paul Delaroche, Hofmaler geköpfter Majestäten. welt.de (нім.). Процитовано 30 квітня 2023.
- Реставрація французького салонного живопису. Ян Ніколайзен у розмові з Крістофом Шмітцем, Deutschlandfunk, 7 січня 2015 р., доступ 23 квітня 2023 р.