Координати: 55°37′00″ пн. ш. 27°37′00″ сх. д. / 55.61667° пн. ш. 27.61667° сх. д. / 55.61667; 27.61667
Очікує на перевірку

Міори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

місто Міори
біл. Мёры

Транслітерація назви Miory
Coats of arms of Mioryd flag of Miory District and Mioryd
Міори
Основні дані
55°37′00″ пн. ш. 27°37′00″ сх. д. / 55.61667° пн. ш. 27.61667° сх. д. / 55.61667; 27.61667
Країна Білорусь Білорусь
Область Вітебська область
Район Міорський район
Перша згадка 1514
Статус з 1972 року
Населення 8,8 тис. осіб (2006)
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 211287
Телефонний код +375-2152
Висота 146 м[1]
Водний об'єкт озеро Міорське
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Міори
До Мінська
 - фізична 191 км
До обласного центру
 - фізична 168 км
Міори. Карта розташування: Білорусь
Міори
Міори
Міори. Карта розташування: Вітебська область
Міори
Міори
Міори (Вітебська область)
Мапа

CMNS: Міори у Вікісховищі

Міо́ри (біл. Мёры) — місто в Вітебській області Білорусі. Адміністративний центр Міорського району.

Населення міста становить 8,8 тис. осіб (2006).

Економіка

[ред. | ред. код]

В місті працюють підприємства харчової, комбікормової та легкої (льонозавод) промисловостей. Діє готель, історико-етнографічний музей. Автобусна станція зв'язує місто з Мінськом та Вітебськом, на околиці знаходиться залізнична станція.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше містечко Мьори (Міори) згадується в 1514 році. Воно відносилось до Полоцького воєводства Великого Князівства Литовського. З 1567 року воно належить князям Мірським. З 1612 року містечко належало до Браславського повіту. З 1633 року власником Міорів стає Олена Рильська, яка в 1640 році продала його Себастьяну Мірському — браславському судді. В середині XVII століття містечко було спалене московськими військами, а населення вигнане у рабство.

1793 року Міори переходять до Російської імперії як центр Міорської волості Дісненського повіту Мінської, а з 1842 року — Віленської губернії. Жителі містечка брали активну участь у польському повстанні 1863 року.

Станом на 1886 рік у містечку проживало 17 осіб, налічувалось 2 дворових господарства, існували костел, народне училище та 3 корчми, відбувалось 2 щорічних ярмарки: 15 серпня та 8-10 серпня[2].

Після окупації на початку XX століття Білоруської Народної Республіки, містечко переходить до Польщі, Дісненського повіту Віленського воєводства. В 1903 році засновано єврейське училище та школу.

У вересні 1939 року Міори переходять до складу БРСР, а 15 лютого 1940 року стали центром Міорського району Вітебської області. В роки Другої Світової війни з 3 липня 1941 по 4 липень 1944 років містечко перебувало під окупацією німців. З 1944 року Міори відносились до Полоцької, з 1954 року — Молодечанської, з 1960 року — Вітебської області. 7 серпня 1957 року було надано статус смт. 7 серпня 1972 року Міори отримали статус міста.

Видатні місця

[ред. | ред. код]
  • Костел виходу Пресвятої Діви Марії

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GeoNames — 2005.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.