Перейти до вмісту

Мец

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мец
Metz

 
Країна Франція Франція
Регіон Гранд-Ест 
Департамент Мозель 
Округ Мец
Код INSEE 57463
Поштові індекси 57000, 57050, 57070
Координати 49°07′13″ пн. ш. 6°10′40″ сх. д.H G O
Висота 162 - 256 м.н.р.м.
Площа 41,94 км²
Населення 120 874 (01.01.2021[1])
Густота 2882,1 ос./км²
Розміщення
Мец. Карта розташування: Франція
Мец
Влада
Мер
Мандат 		François Grosdidier
2020-2026
Офіційна сторінка 

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мец (район Афін).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мец (футбольний клуб).

Мец (фр. Metz) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Лотарингія та департаменту Мозель. Населення — 120 874 особи (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 290 км на схід від Парижу.

Історія

[ред. | ред. код]

Поселення стародавніх людей біля Меца існували, за наявними даними, вже тисячі років до н. е. Незадовго до римської навали тут було головне поселення кельтського племені медіоматриків, які дали назву місту. У часи римського панування на цьому місці стояло місто Диводур (Divodurum). У 451 році місто захопив Аттіла. При розпаді Франкської імперії Мец став столицею володінь Лотаря.

Мец у XVII столітті

Між 1180 і 1210 роками Мец процвітав як вільне імперське місто, потім став одним з трьох єпископств, що розділяли Францію та Німеччину. Автор міської хроніки XV століття Жан Обріон особисто брав участь у багатьох описаних ним подіях, зокрема війнах французів із бургундцями. Хоча більшість жителів міста підтримали Реформацію, французький король Генріх II Валуа зголосився бути їхнім покровителем і успішно обороняв місто від Габсбургів (1552). За підсумками Тридцятирічної війни всі три єпископії були офіційно закріплені за Францією. Під час франко-прусської війни чергова облога Меца німцями тривала 52 дні.

З 1871 до 1918 року та в 1940-1944 роках Мец входив до складу Німеччини. Місто традиційно мало потужні фортифікаційні споруди; Вобан свого часу писав королю, що «фортеці захищають провінції королівства, а Мец — державу загалом». Німецька адміністрація побажала знести укріплення та прокласти на їхньому місці бульвари та набережні. Зі старовинних укріплень вціліли лише грандіозні Ворота Німців. Свій нинішній вигляд старе місто та його спальні райони набули після Другої світової війни. Навіть сьогодні за архітектурою можна розрізнити «французький» та «німецький» Мец.

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лотарингія. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Гранд-Ест[3].

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]

З пам'яток архітектури та культури Меца найбільшою популярністю користуються два середньовічні мости Небіжчиків, оперний театр середини XVIII століття та собор Святого Стефана, один із найширших і найвищих у Франції. У ньому можна споглядати вітражі не лише XIII—XIV ст., а й XX століття — роботи авангардистів Марка Шагала та Жака Війона.

Період німецького панування наклав свій відбиток на вигляд міста. На одному з острівців на Мозелі височіє велика лютеранська церква — Новий храм, освячений у 1904 році у присутності кайзера Вільгельма II. Його прообразом послужив романський Шпаєрський собор — усипальниця німецько-римських імператорів. Знахідки, виявлені під час розкопок давньоримських терм, експонуються у філії краєзнавчого музею. Також у місті збереглася базиліка Сен-П'єр-о-Ноннен, найдавніша з церков Лотарингії, що збереглися, а, можливо, і всієї Франції.

1971 року відкрився університет Меца, який зараз носить ім'я знаменитого уродженця міста — поета Поля Верлена. У 2010 році відкрився найбільший у Франції за межами Парижа виставково-музейний Центр Помпіду в Меці.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (Cassini-EHESS і Insee 2009[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 60 350 10 694 11 599 18 697 13 270 5559 531
Жінки 64 076 9706 11 809 17 927 14 807 8363 1464


Економіка

[ред. | ред. код]

2010 року серед 84 867 осіб працездатного віку (15—64 років) 58 552 були активними, 26 315 — неактивними (показник активності 69,0%, у 1999 році було 66,2%). З 58 552 активних мешканців працювали 50 264 особи (26 165 чоловіків та 24 099 жінок), безробітними було 8288 (4316 чоловіків та 3972 жінки). Серед 26 315 неактивних 12 244 особи були учнями чи студентами, 5297 — пенсіонерами, 8774 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 52774 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 108665,0 особи, медіана доходів виносила 17 243 євро на одного особоспоживача[7]

Сусідні муніципалітети

[ред. | ред. код]
Компасна роза Лоррі-ле-Мец, Плаппевіль Вуаппі, Ла-Макс Сен-Жульєн-ле-Мец Компасна роза
Ле-Бан-Сен-Мартен, Лонжвіль-ле-Мец Пн Ванту, Куенсі
Зх    Мец    Сх
Пд
Монтіньї-ле-Мец, Марлі Пуї Арс-Лакенексі, Пельтр

Спорт

[ред. | ред. код]

У місті функціонує професійний футбольний клуб «Мец»

Галерея зображень

[ред. | ред. код]
  • Середній міст через річку Мозель.
    Середній міст через річку Мозель.
  • церква Сен-П'єр-о-Ноннен (380 р.) — найдавніша церква Франції.
    церква Сен-П'єр-о-Ноннен (380 р.) — найдавніша церква Франції.
  • церква Тампль Неф (1901 р.).
    церква Тампль Неф (1901 р.).
  • Собор Сент-Етьєн (XIII ст.), з фресками Марка Шагала.
    Собор Сент-Етьєн (XIII ст.), з фресками Марка Шагала.
  • Собор Сент-Етьєн (інтер'єр)
    Собор Сент-Етьєн (інтер'єр)
  • Оперний театр (1738-1753), Плас де ла Комеді
    Оперний театр (1738-1753), Плас де ла Комеді
  • Площа Плас де Шаррон.
    Площа Плас де Шаррон.
  • церква Сент-Сеґолен (XIII та XIX ст.)
    церква Сент-Сеґолен (XIII та XIX ст.)
  • церква Сен-Мартен-де-Мес
    церква Сен-Мартен-де-Мес
  • Брама Німців (фр. La porte des Allemands)
    Брама Німців (фр. La porte des Allemands)
  • Брама Серпануаз
    Брама Серпануаз
  • Став Сен-Семфор'єн.
    Став Сен-Семфор'єн.

Уродженці

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
  4. ↑ Données du recensement de population légale à Metz en vigueur en janvier 2009 sur le site de l’Insee., наведено за французькою вікіпедією
  5. ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  7. ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  8. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.


Франція Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мец&oldid=44139186