Мергель
_3_F.JPG) | ||||
| Загальні відомості | ||||
|---|---|---|---|---|
| Мінеральний склад | глина і вапняк | |||
|
| ||||
 Мергель у Вікісховищі | ||||
Ме́ргель (від лат. marga — рухляк) — осадова гірська порода змішаного глинисто-карбонатного складу, яка представлена переважно вапняком та глинами[1].
Мергель містить 30-90% карбонатів (кальцит, рідше доломіт) і, відповідно, 70-10% глинистих частинок. У залежності від складу породотвірних карбонатних мінералів мергелі поділяються на вапнякові, доломітові, глинисті, кремнеземисті.
Щільна або землиста гірська порода різного кольору: білого, сірого, жовтуватого, зеленуватого, червонуватого, чорного і строкатого.[1] На відміну від глини, з якою він дуже схожий, інтенсивно реагує на розчин соляної кислоти (шипить і виділяє вуглекислий газ CO2).[1] Утворюється з осаду в морях і озерах.[1]
Окремо розрізняють мергель луговий (рос. мергель луговой, англ. meadow marl, нім. Wiesenmergel m) — те саме, що гажа.
Використовується для виготовлення цементу.
За запасами мергелів (7 родовищ) перше місце в Україні займає Донбас. Використовують мергель у цементній промисловості, будівництві. На мергелі працює, зокрема, Амвросіївський цементний завод (Донбас).
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Мергель // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 123. — ISBN 978-966-7407-83-4.