Мен Тянь
Мен Тянь | |
---|---|
Народився | невідомо Цінь (царство), Династія Чжоу, Китайська імперія[d] |
Помер | 210 до н. е. ·самогубство |
Підданство | Династія Цінь |
Національність | китаєць |
Діяльність | військовик |
Батько | Meng Wud |
Брати, сестри | Meng Yid |
Мен Тянь (蒙恬, невідомо — 210 до н. е.) — китайський військовик та винахідник часів династії Цінь, керівник будівництва Великого китайського муру.
Про місце й дату народження Мен Тяня немає відомостей. Відомо, що він отримав добру військову підготовку. З часом став найулюбленішим полководцем імператора Цінь Шихуанді. Ймовірно, брав участь у війнах за об'єднання Китаю на боці останнього.
Пізніше, на Мен Тяня було покладено відповідальність за контроль спорудження Великого китайського муру. У 221 році до н. е. за наказом імператора він, разом з 300 000 осіб, рушив на північний кордон. Мало того що він мав об'єднати існуючі до цього окремі земляні вали у єдину систему військових споруд, заповнивши розриви між ними; Також слід було організувати зведення принципово нової споруди з каменю й цегли укомплектованої фортифікаційними укріпленнями. Значна частина муру мала проходити гірськими районами, доступ до яких був досить складним. В безпосередній близькості від муру, що зводився, Мен Тянь наказав створити по всій його довжині 34 бази, пов'язані з південними шляхами країни. Спорудження останніх було завершено у 213 році до н. е.
Водночас зі зведенням стіни, Мен Тянь займався прокладанням дороги з півночі на південь. Під його керівництвом було прокладено так званий «прямий шлях» завдовжки близько 800 000 м.
У 219 році до н. е імператор вирядив Мен Тяня в експедицію до островів Східного Моря.
У 215 році до н. е. він здійснив успішний похід проти хунну, захопивши Ордос. Більше того, ним було приєднано низку земель у сучасній Внутрішній Монголії де було встановлено демілітаризовану зону.
У 210 році до н. е. під час смерті імператора Цінь Шихуанді, Мен Тянь разом з принцом Фу Су був на півночі де охороняюв кордони імперії. Втім євнух — голова канцелярії Чжао Ґао, при підтримці свого соратника Лі Си, створили та надіслали їм підробку заповіту, згідно з яким Мен Тяню та Фу Су було наказано здійснити самогубство.
Мен Тяню приписується винахід пензлика для письма. За одним із переказів, під час керування армією що охороняла північні кордони держави, він проїжджав місцевість Хоудянь, тоді-ж відрізав кілька волосин з хвоста коня і зробив перший пензлик. З цієї нагоди у Стародавньому Китаї Мен Тяня особливо шанували торгівці пензлями.
Однак, під час епохи Юань навколо його особистості сформувався цілий культ. На честь Мен Тяня кожного 3-го числа 3-го місяця влаштовувалися торжества та поклоніння йому.
- Watson, Burton. (1993). Records of the Grand Historian by Sima Qian. Tradotto da Burton Watson. Edizione rivisitata. Columbia University Press. ISBN 0-231-08167-7.