Мауро Джуліані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мауро Джуліані
Mauro Giuliani
Основна інформація
Повне ім'яMauro Giuseppe Sergio Pantaleo Giuliani
Дата народження27 липня 1781(1781-07-27)
Місце народженняБішельє, Неаполітанське королівство[1][2][3]
Дата смерті8 травня 1829(1829-05-08) (47 років)
Місце смертіНеаполь, Італія[1][2][…]
ГромадянствоІталія Італія
Професіягітарист, композитор, віолончеліст
Відомі учніEmilia Giuliani-Guglielmid, Michele Giulianid і Jan Nepomucen Bobrowiczd
Інструментигітара
Жанрконцерт для гітари з оркестром, пісня, камерна музика
ЧленствоLudlamshöhled[5]
ДітиEmilia Giuliani-Guglielmid[2] і Michele Giulianid[2]
associazionegiuliani.it
CMNS: Файли у Вікісховищі
Портрет Мауро Джуліані

Мауро Джуліані (італ. Mauro Giuseppe Sergio Pantaleo Giuliani, 27 липня 1781 — 8 травня 1829) — італійський гітарист, композитор, віолончеліст та педагог. Автор трьох концертів для гітари з оркестром, камерних творів для гітари, пісень з гітарним або фортепіанним акомпанементом тощо. Його твори для гітари сприяли розвиткові віртуозної гітарної техніки. Спеціально для Джуліані написав кілька гітарних п'єс Бетховен, який високо цінував його мистецтво.

Гастролював у багатьох європейських країнах, а також у Російській імперії. Працював у Парижі, Відні та інших місцях.

Михаїл Джуліані (18011867), який у двадцятих роках XIX століття викладав вокал у Росії,— це його син (справжнє ім'я, мабуть, не Михаїл, а Міккеле), що був не тільки співаком, а також, як і батько, гітаристом і композитором (від 1850 року — в Паризькій консерваторії).

Біографія

[ред. | ред. код]

Спочатку Мауро Джуліані навчався теорії музики та грі на флейті, скрипці та віолончелі, проте незабаром зацікавився гітарою та почав вчитися грати на ній. Оскільки зробити кар'єру концертуючого гітариста в Італії було важко через малої зацікавленності публіки до цього інструмента та через існування великої кількості чудових гітаристів, міцно займавших концертні сцени (у тому числі Фердинандо Каруллі), Джуліані у 1806 році перебрався до Відня, де швидко завоював репутацію одного з найкращих гітаристів Європи та гарного композитора.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • A. Jacobs. The New Penguin dictionary of music. London: Penguin, 1978, p. 160. ISBN 0-7139-1121-2
  • Музыкальный энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1990, с. 172.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119380765 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Salvo S. D. Dizionario Biografico degli Italiani — 2001. — Vol. 56.
  4. OPAC SBN
  5. Flögel K. F., Ebeling F. W. Floegels Geschichte des Grotesk-Komischen: bearbeitet, erweitert und bis auf die neueste Zeit fortgeführt von Friedrich W. Ebeling — 5 — L: 1887. — S. 357. — 478, 14 с.