Максили
Ма́ксили (нижні щелепи) — парні придатки у частини членистоногих, складова їх ротового апарату. Звичайно, максил дві пари, це видозмінені четверта і п'ята пари кінцівок члеників, що в ході еволюції увійшли до складу голови і злилися між собою. Тож, у членистоногих максили й ноги є гомологічними органами. Максил не мають членистоногі підтипу Хеліцерові. Основною функцією максил є оцінювання їжї та маніпулювання нею в процесі її споживання.
Ракоподібні мають дві пари максил, що знаходяться дуже близько одна від одної. Їх вершини контактують із верхніми щелепами (мандибулами), яким вони передають частки їжі. У багатьох ракоподібних максили мають додаткові функції: беруть участь у фільтруванні їжі, допомагають у грумінгу кінцівок та придатків (наприклад, в очищенні антен). Будова максил досить різноманітна, звичайно вони мають вигляд невеличких листкоподібних платівок[1].
У двопарноногих багатоніжок є лише одна (колишня перша) пара максил. Вона діє як нижня губа — прикриває ротову порожнину і допомагає пережовувати їжу. Края максил щільно вкриті рецепторами, чутливими до дотику й хімічних речовин. Із кожною максилою пов'язана видільна залоза, через яку виводяться азотовмісні токсини та надлишок солей (тобто, здійснюється осморегуляція. Губоногі багатоніжки мають дві пари максил. Перші розташовані ближче до черевця і прикриті мандибулами. Друга пара максил мають отвір протоку видільних залоз[1].[2].
У комах в ході еволюції збереглася лише одна, перша пара максил (другі зрослися між собою, утворивши нижню губу). Кожна максила складається з базового трикутного членика (ка́рдо) — власне, шарніра, на якому рухається максила. До нього кріпиться досить великий центральний членик (стіпес). Останній має три складові: лаци́нію, гале́ю (galea) і членистий максилярний щупик (пальпус). Лацинії звичайно потовщені, тверді і зубчасті. Ними комахи відділяють шматочки їжі і маніпулюють ними у ротовій порожнині. Галеї широкі, совкоподібні, вони разом із 5-члениковими щупиками «досліджують» їжу перед її споживанням[3].
Діями максил керує нервово-м'язовий апарат. Є м'язи, що рухають усю максилу, інші ж спричиняють рухи її окремих частин[4].
Залежно від способу життя і живлення, будова й функції максил дуже різноманітні. У бджіл вони разом із нижньою губою утворюють сисний хоботок. У метеликів він утворений дуже видовженими галеа, при основі яких є щупики. У напівтвердокрилих (клопів) максили входять до складу колючосисного ротового апарату. Максили бабок-красунь (Agrion) не мають щупика. Істотної трансформації зазнали в ході еволюції максили двокрилих та комах інших груп[5].
- ↑ а б Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних: підручник: Кн. 2. — К.: Либідь, 1996. — 320 с.
- ↑ Camatini, M. 1979. Myriapod Biology. Academis Press Inc.
- ↑ Росс Г., Росс Ч., Росс, Д. Энтомология. Пер. под ред. Г. А. Мазохина-Поршнякова. — М.: «Мир», 1985. — 576 с.
- ↑ Шванвич Б. Н. Курс общей энтомологии: Введение в изучение строения и функций тела насекомых (Учебник для гос. университетов) — М.—Л.: «Советск. наука», 1949. — 900 с.
- ↑ Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология. Изд. 3-е, доп. — М.:, «Высшая школа», 1980. — 416 с.
