Очікує на перевірку

Майкл Мак-Фол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майкл Мак-Фол
Майкл Мак-Фол
Майкл Мак-Фол
Посол США у Росії
10 січня 2012 — 26 лютого 2014
ПрезидентБарак Обама
ПопередникДжон Баєрлі
НаступникДжон Теффт
Народився1 жовтня 1963(1963-10-01)[1] (61 рік)
Глазго, Монтана, США
Відомий якдипломат, викладач університету, письменник, науково-педагогічний працівник, політолог
Місце роботиСтенфордський університет[2]
ГромадянствоСША США
Національністьамериканець
Alma materКолледж Святого Іоанна (1991), Стенфордський університет (1986) і Bozeman High Schoold
Політична партіяДемократична партія США
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Лицарський хрест ордену «За заслуги перед Литвою»
Лицарський хрест ордену «За заслуги перед Литвою»
profiles.stanford.edu/michael-mcfaul
 Медіафайли у Вікісховищі

Майкл Ентоні Мак-Фол (англ. Michael Anthony McFaul; нар. 1 жовтня 1963(19631001), Глазго, Монтана) — американський дипломат, професор політичних наук Центру з питань демократії, розвитку та верховенства закону при Стенфордському університеті. Посол США в Російській Федерації у 2011–2014 рр. До призначення послом був спеціальним помічником президента США Обами з питань національної безпеки.

Є співголовою міжнародної робочої групи з питань санкцій проти РФ (група Єрмака-Макфола).[3]

Біографія

[ред. | ред. код]

1986 року закінчив Стенфордський університет.

1983 року стажувався в Ленінградському університеті, 1985 року — у Державному інституті російської мови імені А. С. Пушкіна, у 1986 і 1987 рр. — у Ягеллонському університеті (Краків, Польща), 1988 року — в Лісабонському університеті (Португалія), у 1988 і 1989 рр. — в Університеті Зімбабве, у 1990—1991 рр. — у Московському державному університеті.

1986 року Мак-Фол отримав стипендію фонду Родса, 1991 року — вчений ступінь Ph.D. з міжнародних відносин в Оксфордському університеті, захистивши дисертацію на тему «Southern African Liberation and Great Power Intervention: Towards a Theory of Revolution in an International Context» («Південноафриканський рух за звільнення й втручання великих держав: до питання про теорію революції в міжнародному контексті»).

У 1993—1995 рр. працював у Московському Центрі Карнегі. Неодноразово відвідував Росію.

З 2009 року був спеціальним помічником президента Барака Обами з питань національної безпеки і директором відділу Росії та Євразії при Раді національної безпеки США.

У травні 2011 року його кандидатуру номінував президент США Барак Обама на посаду посла США в Росії. 15 вересня 2011 року Мак-Фола офіційно затвердили на цю посаду. 10 січня 2012 склав присягу у США як посол. 4 лютого 2014 звільнений з посади посла США в РФ.

Володіє російською, польською та португальською мовами. Автор численних книг з питань переходу до демократичного державного устрою.

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Мак-Фол є відомим фахівцем з питань Росії, є критиком Холодної війни та прихильником політики «ревізіонізму» щодо Росії поряд з такими американськими політиками як Генрі Кіссінджер, Стівен Коен та Джек Метлок. Він є одним зі співавторів та активних провідників політики «перезавантаження» — спроби адміністрації президента Обами перебудови відносин із Кремлем у 2000-і роки. Цю спробу «почати з чистого аркуша» відносини з режимом Путіна гостро критикували в США та на Заході, та врешті-решт — після початку інтервенції Росії проти України в Криму — визнали невдалою[4]. Сам Майкл Мак-Фол почав закликати міжнародне співтовариство до міжнародної ізоляції Росії[5].

Висловлювання

[ред. | ред. код]

Коментуючи промову Володимира Путіна під час параду на Красній площі 9 травня 2007, Майкл Мак-Фол написав у доповіді для слухання Комітету з міжнародних справ Палати представників США 17 травня 2007 року, що Путін є «параноїдальним лідером, якому потрібні зовнішні вороги як засіб створення внутрішньої легітимності».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]
  • англ. Michael McFaul Russia's Unfinished Revolution: Political Change from Gorbachev to Putin [Архівовано 16 вересня 2014 у Wayback Machine.], 400 pages, Cornell University Press, 2002. ISBN 0801488141, ISBN 978-0801488146.
  • англ. James M. Goldgeier, Michael McFaul Power and Purpose: US Policy Toward Russia After the Cold War 450 pp. Brookings Institution Press, 2003. ISBN 0815731736 / ISBN 9780815731733.
  • Michael McFaul and Sergei Markov, The Troubled Birth of Russian Democracy: Political Parties, Programs, and Profiles, Stanford, CA: Hoover Institution Press, 1993.
  • Michael McFaul, Post-Communist Politics: Democratic Prospects in Russia and Eastern Europe, Washington, DC: Center for Strategic & International Studies, 1993.
  • Michael McFaul, Russia's 1996 Presidential Election: The End of Polarized Politics, Stanford, CA: Hoover Institution Press, 1997.
  • Michael McFaul and Timothy Colton, Popular Choice and Managed Democracy: The Russian Elections of 1999 and 2000, Washington: Brookings Institution Press, 2003.
  • Michael McFaul and James Goldgeier, Power and Purpose: American Policy toward Russia after the Cold War, Washington: Brookings Institution Press, 2003.
  • Michael McFaul, Nikolai Petrov and Andrei Ryabov, Between Dictatorship and Democracy: Russian Post-Communist Political Reform, Washington: Carnegie Endowment for International Peace, 2004.
  • Michael McFaul, Advancing Democracy Abroad: Why We Should and How We Can, Hoover Studies in Politics, Economics, and Society, 2009.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ https://profiles.stanford.edu/michael-mcfaul
  3. ↑ Ярослав Кречко (17 червня 2023). «Щоб настав кінець імперії, потрібна перемога України»: інтерв’ю із Майклом Макфолом. Радіо Свобода. Процитовано 23 квітня 2024.
  4. ↑ В.Шляпентох, Е.Вайс, Б. Стівенс та ін.: Запоздалые похороны «перезагрузки» [Архівовано 29 березня 2014 у Wayback Machine.]. — Радіо «Свобода» 29.03.2014 (рос.)
  5. ↑ Макфол: Для стримування Росії необхідно концентрувати сили і техніку НАТО в сусідніх державах [Архівовано 29 березня 2014 у Wayback Machine.]. — еспресо.tv (укр.)
  6. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 595/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ eDėl apdovanojimo Lietuvos valstybės ordinais ir medaliais. 2024

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майкл_Мак-Фол&oldid=42667282