Перейти до вмісту

Мажор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мажо́р (від лат. major — більший, також dur від лат. durus — твердий) — лад, в основі якого лежить мажорний тризвук (тобто тризвук з великою терцією в основі). Відповідно, характерною особливістю мажорного ладу є третій ступінь, що зміщений від першого на інтервал великої терції.

Натуральний мажор будується таким чином: тон-тон-півтон-тон-тон-тон-півтон:


{ 
\new Staff \with { \remove Time_signature_engraver}
\relative c'
   {
     \clef treble
     \key c \major
     \cadenzaOn
        c1 d e f g a b c
        b a g f e d c
     \cadenzaOff
    }
}

Крім того, існує також гармонічний мажор, що відрізняється від натурального пониженим шостим ступенем:


{ 
\new Staff \with { \remove Time_signature_engraver}
\relative c'
   {
     \clef treble
     \key c \major
     \cadenzaOn
        c1 d e f g aes b c
        b aes! g f e d c
     \cadenzaOff
    }
}

Та мелодичний мажор, у якому при русі вгору звучить натуральний мажор, при русі донизу — понижується 6 і 7 ступені:


{ 
\new Staff \with { \remove Time_signature_engraver}
\relative c'
   {
     \clef treble
     \key c \major
     \cadenzaOn
        c1 d e f g a b c
        b aes ges f e d c
     \cadenzaOff
    }
}

Мажор (як тризвук, що збігається з 4-м, 5-м та 6-м тонами натурального звукоряду, та як лад, побудований на його основі), як правило, суб'єктивно відчувається як лад, що має світле забарвлення, протилежне мінору, що складає один з найважливіших естетичних контрастів в європейській музиці.

Мажорний лад (ідентичний іонійському) був поширений в народній музиці Європи з часів Стародавньої Греції. Глареан в 1547 році писав, що «іонійський лад є найбільш застосовуваним в усіх країнах Європи, і що за останні 400 років цей лад так полюбився церковним співакам, що, захоплені його привабливою насолодою, вони змінили лідійські лади на іонійські».

Проте для ряду народів Азії мажорний, а також і мінорний лади, не були властиві, що, до певною міри, є причиною складнощів у засвоєнні європейської музичної культури представниками цих народів, як і навпаки.

Див. також

[ред. | ред. код]