Очікує на перевірку

Ліам Ловсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліам Ловсон
ГромадянствоНова Зеландія Нова Зеландія
Народився11 лютого 2002(2002-02-11) (22 роки)
Гастінгз, Нова Зеландія
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
ДебютГран-прі Нідерландів 2023
Остання гонкаГран-прі Сан-Паулу 2024
Сезони2 (2023–2024)
КомандиAlphaTauri, RB
Гран-прі (старти)8 (8)
Перемоги0
Подіуми0
Поули0
Найшвидші кола0
Очки6
Місце у сезоні
2023 року		 20-те (2 оч.)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ловсон.

Ліам Ловсон ( англ. Liam Lawson, нар. 11 лютого 2002) — новозеландський автогонщик, який виступає у Формулі-1 з командою RB.

Ловсон, наставником якого є триразовий переможець Гран-прі Нової Зеландії Кен Сміт, раніше виступав за команду Carlin у чемпіонаті Формули-2 FIA, де він посів третє місце у 2022 році.[1][2] Він також здобув чемпіонство в Toyota Racing Series в 2019 році.[3] У 2021 році він брав участь в DTM за команду Red Bull AF Corse разом із Алексом Албоном, упустивши чемпіонство на останньому етапі.[4][5] В 2023 році Ловсон виступав в Супер Формулі, де завершив сезон на другому місці, поступившись Рітомо Міяті.

Ловсон був членом юніорської команди Red Bull та виступав в ролі резервного пілота для команд Формули-1 Red Bull Racing і Scuderia AlphaTauri, пізніше перейменованої на RB, з 2022 до 2024 року.[6] Він дебютував у Формулі-1 на Гран-прі Нідерландів 2023 року, замінивши Данієля Ріккардо в команді AlphaTauri після того, як Ріккардо травмувався в аварії під час вільної практики.[7] В 2024 році він замінив Ріккардо в команді RB, починаючи з Гран-прі США.

Рання кар'єра та DTM

[ред. | ред. код]

Картинг

[ред. | ред. код]

Ловсон народився в Гастінгзі, але виріс у Пукекохе.[8] Він почав займатися картингом у віці семи років, брав участь у численних чемпіонатах по всій Новій Зеландії, включаючи два чемпіонські титули з картингу в 2014 році.[9][10] Щороку він повертається до Kartsport Auckland Go Kart Club в Ейвондейлі та змагається у великій гонці City of Sails під час річниці Окленда.[11]

Нижчі формули

[ред. | ред. код]

У 2015 році Ловсон дебютував на одномісному автомобілі в зимовій серії Formula First Manfeild з командою Sabre Motorsport, де він фінішував другим, здобувши перемогу та десять подіумів.[12] Кілька місяців потому він приєднався до Sabre, щоб взяти участь у чемпіонаті NZ Formula First, здобувши перемогу та три подіуми на шляху до шостого місця в чемпіонаті та титулу «Новачок року».[13] Наступного року Ловсон перейшов до NZ F1600 Championship Series.[14] Він домінував у чемпіонаті, здобувши чотирнадцять із п’ятнадцяти можливих перемог, та став наймолодшим чемпіоном не лише в історії серії, але й наймолодшим чемпіоном Формули-Форд у світі на той час.[15]

У 2017 році Ловсон перейшов до австралійського чемпіонату Формули-4 з командою BRM, здобувши п’ять перемог і фінішувавши як віце-чемпіон у своєму дебютному сезоні.[16] Наступного року Ловсон залишився на рівні Формули-4, перейшовши на змагання в чемпіонаті Формули-4 ADAC з командою Van Amersfoort Racing і отримав підтримку від Turner's, новозеландської мережі вживаних автомобілів, яка раніше спонсорувала чемпіона IndyCar Скотта Діксона.[17][18] Здобувши три перемоги та три поул-позиції, Ловсон став віце-чемпіоном в Формулі-4 вдруге поспіль.[19]

Toyota Racing Series

[ред. | ред. код]

У листопаді 2018 року Ловсон приєднався до M2 Competition для участі в чемпіонаті 2019 року.[20] Ловсон домінував під час дебютного етапу на трасі Гайлендс, здобувши дві перемоги в гонках з відривом понад дев’ять секунд у кожній і вигравши Меморіальний трофей Дороті Сміт за перемогу в третій гонці.[21] Здобувши три додаткові перемоги протягом сезону, Ловсон забезпечив титул на Гран-прі Нової Зеландії після боротьби протягом сезону з юніором Ferrari та своїм співвітчизником Маркусом Армстронгом.[3]

DTM

[ред. | ред. код]

Ловсон брав участь у DTM 2021 року за кермом спонсорованої Red Bull Ferrari команди AF Corse разом із резервним пілотом Формули-1 Алексом Албоном.[4] Він виступав в чемпіонаті DTM одночасно зі своїм першим сезоном Формули-2.

19 червня 2021 року Ловсон виграв стартову гонку DTM у Монці, ставши наймолодшим переможцем у серії. Розворот під час другої гонки в Монці коштував йому фінішу в очках. Він фінішував другим в обох гонках під час наступного етапу на Лаузіцринзі, де він лідирував у другій гонці, але втратив позицію через затримку під час піт-стопу.[22][23]

Не змігши набрати очок у трьох із чотирьох гонок під час наступних двох етапів,[24] він здобув свою другу перемогу в DTM 4 вересня 2021 року в першій гонці п’ятого етапу на Ред Булл Ринзі, яка також відзначилась його першим поулом.[25] Наступного дня він здобув свою третю перемогу в DTM, вигравши другу гонку на Ред Булл Ринзі після старту з другої позиції.[26]

Після чотирьох подіумів і четвертого місця в наступних п'яти гонках,[27][28] Ловсон кваліфікувався на поул-позиції до фінальної гонки сезону на Норисрингу. До початку гонки він лідирував у чемпіонаті гонщиків з перевагою в 19 очок, випереджаючи Кельвіна ван дер Лінде на другому місці та на 22 очки випереджаючи Максиміліана Ґьотца на третьому.[29] Однак автомобіль Ловсона був пошкоджений під час зіткнення з ван дер Лінде на першому колі. Ближче до кінця гонки Mercedes віддав командні накази Лукасу Ауеру, який домінував у гонці, та Філіпу Еллісу, щоб дозволити Ґьотцу взяти лідерство та забезпечити свою третю перемогу в сезоні, яка дозволила йому випередити Ловсона на три очки в підсумковій таблиці чемпіонату.[30] Після гонки Ловсон був помітно розчарований своїм другим місцем у чемпіонаті. Він сказав, що ван дер Лінде «виштовхнув» його, і назвав південноафриканця «найбруднішим хлопцем, проти якого він коли-небудь змагався». Ван дер Лінде отримав п'ять секунд штрафу за маневр, перш ніж отримати прокол в іншій сутичці з Ґьотцем на завершальному етапі гонки.[31] Ловсон також заявив, що більше не збирається залишатися в DTM.[32]

Супер Формула

[ред. | ред. код]

2023

[ред. | ред. код]

Ловсон покинув Формулу-2 наприкінці 2022 року та взяв участь у чемпіонаті Супер Формули 2023 року з діючими чемпіонами Team Mugen разом із дворазовим чемпіоном серед пілотів Томокі Ноджірі.[33] Під час першої гонки на трасі Фудзі Ловсон одразу ж продемострував швидкість, кваліфікувавшись третім і став першим гонщиком, який переміг у своїй дебютній гонці японської Топ-Формули з 1978 року.[34][35] У другій гонці Ловсон фінішував третім, але штраф за порушення правил під час режиму автомобіля безпеки понизило його на п'яте місце.[36] У третьому раунді на Судзуці він кваліфікувався лише дев’ятим, але піднявся на четверте місце в гонці.[37][38] На трасі Автополіс він кваліфікувався другим, тоді як його напарник по команді був відсторонений від змагань через колапс легенів,[39] а в гонці він зумів обійти Шо Цубоя та стримати пізню атаку від Рітомо Міяти для перемоги в гонці та лідерства в чемпіонаті.[40][41] Ловсон провів важкий раунд у Суго, кваліфікувавшись лише шостим.[42] Непорозуміння під час радіозв'язку з командою призвело до того, що Ловсон фінішував лише п'ятим, програвши лідерство в чемпіонаті Міяті.[43] Тим не менш, новозеландець здобув перемогу під час другого раунду Фудзі та майже наздогнав Міягі, відстаючи лише на одне очко.[44][45]

У Мотеґі Ловсон кваліфікувався третім, заробивши очко та перейнявши лідерство в чемпіонаті.[46] Однак Ловсон втратив керування на старті після того, як виїхав за межі траси, намагаючись обійти товариша по команді Ноджірі, і спричинив завал з кількох машин, що призвів до зупинки гонки.[47] Він отримав покарання у вигляді проїзду через піт-лейн, за те що його команда працювала над машиною під час червоного прапора, і фінішував на 13-му місці.[48] Незважаючи на відставання від Міяти на вісім очок перед фіналом на Судзуці, Ловсон похвалив свою команду за те, що вона вчасно відремонтувала його машину до рестарту гонки.[49] Ловсон кваліфікувався сьомим до першої гонки фіналу на Судзуці,[50] однак ранній червоний прапор під час гонки обмежив його просування вперед лише до шостого місця.[51] Після цього він здобув свій перший і єдиний поул для другої гонки.[52] На початку гонки Ловсов поступився лідерством Какуношину Оті, і врешті-решт завершив гонку на другому місці.[53] Ловсон не зумів обійти Міяту в чемпіонаті, щоб здобути титул чемпіона, набравши 106,5 очок та посівши друге місце в турнірній таблиці з трьома перемогами, поулом і ще одним подіумом.[54]

Ловсон не продовжив виступати в Супер Формулі в 2024 році, вирішивши повністю зосередитися на своїй ролі резервного пілота в Формулі-1.[55]

Формула-1

[ред. | ред. код]

У лютому 2019 року Ловсон приєднався до юніорської команди Red Bull.[56]

У липні 2021 року він отримав свій перший досвід керування болідом Формули-1 на фестивалі швидкості в Гудвуді 2021 року, за кермом Red Bull RB7 2011 року.[57] Наприкінці сезону 2021 року Ловсон взяв участь у тесті молодих пілотів в Абу-Дабі з командою Scuderia AlphaTauri за кермом AT02.[58] У сезоні 2022 року він був тестовим та резервним пілотом AlphaTauri. У березні 2022 року Франц Тост повідомив, що Ловсон дебютує у Формулі-1 під час однієї з вільних практик протягом сезону.[59][60] Він дебютував під час вільної практики на Гран-прі Бельгії 2022 року, поєднавши його з вікендом у Формулі-2.[61]

Після використання расистської лайки Юрі Віпсом під час прямої трансляції на Twitch у червні 2022 року Крістіан Горнер підтвердив, що Ловсон замінить Віпса як резервний гонщик Red Bull Racing, розділивши цю роль із AlphaTauri.[62] Ловсон ще раз виступив у вільній практиці з AlphaTauri на Гран-прі Мехіко 2022 року.[63] Він дебютував у Red Bull під час практики на завершальному Гран-прі Абу-Дабі.[64] Після цього Ловсон взяв участь у післясезонних тестах в Абу-Дабі за кермом Red Bull.[65]

У 2023 році Ловсон залишився резервним пілотом Red Bull і AlphaTauri. У лютому він повернувся за кермо Red Bull RB7 для демонстраційного заїзду під час 12-годинної гонки в Батерсті 2023 року. Після Гран-прі Великої Британії Нік де Вріс був звільнений з посади основного пілота в AlphaTauri, а Данієль Ріккардо був обраний замінити нідерландця замість Ловсона.[66] Після оголошення новозеландець заявив, що «зрозумів їхнє рішення», і сказав, що заміни посеред сезону є «надзвичайно важкими».[67]

AlphaTauri (2023)

[ред. | ред. код]

Ловсон дебютував у Формулі-1 на Гран-прі Нідерландів за команду AlphaTauri, замінивши Ріккардо після того, як той отримав перелом зап’ястка в аварії під час другої вільної практики в п’ятницю.[7] Він кваліфікувався 20-м та фінішував на 13-му місці в складній гонці з періодичним дощем, випередивши свого напарника по команді Юкі Цуноду.[68][69] 28 серпня 2023 року директор команди AlphaTauri Франц Тост заявив, що Ловсон, швидше за все, продовжить виступати за команду на Гран-прі Італії.[70] Пізніше було оголошено що Ловсон продовжить підміняти Ріккардо, доки австралієць не буде готовий повернутися до перегонів.[71] На Гран-прі Італії Ловсон кваліфікувався 12-м і фінішував на 11-ій позиції.[72] На Гран-прі Сінгапуру він кваліфікувався 10-м, вибивши лідера чемпіонату Макса Ферстаппена в другому сегменті кваліфікації.[73] Відбившись від атак Алекса Албона на останніх колах, Ловсон завершив гонку дев'ятим, вперше набравши очки у Формулі-1.[74][75]

На Гран-прі Японії Ловсон знову випередив свого товариша по команді Цуноду, завершивши гонку на 11-ій позиції.[76] Гран-прі Катару стало фінальним виступом для Ловсона в 2023 році.[77] У спринті він припустився помилки та вилетів у гравій,[78] а основну гонку завершив останнім серед пілотів, що перетнули фінішну лінію.[79] Ріккардо повністю відновився та повернувся на наступному Гран-прі США, а Ловсон повернувся до своєї ролі резервного пілота.[80]

RB (2024)

[ред. | ред. код]

У 2024 році Ловсон продовжив свою роль резервного пілота Red Bull Racing та RB (перейменована AlphaTauri). У середині липня Ловсон провів знімальний день за кермом Red Bull RB20 в Сільверстоуні після Гран-прі Великої Британії.[81] Наприкінці липня він мав провести ще один знімальний день, але вже за кермом RB VCARB 01 в Імолі.[82] Наприкінці вересня в RB оголосили, що Ловсон замінить Данієля Ріккардо, починаючи з Гран-прі США.[83]

Результати виступів

[ред. | ред. код]

Загальна статистика

[ред. | ред. код]
Сезон Серія Команда Гонки Перемоги Поули Н/к Подіуми Очки Місце
2015 Formula First Manfeild Winter Series Sabre Motorsport 12 1 1 1 10 631 2
2015–16 New Zealand Formula First Championship 24 1 0 1 3 1028 6
2016–17 NZ F1600 Championship Series Liam Lawson Motorsport 15 14 5 12 15 605 1
2017 Австралійська Формула-4 Team BRM 21 5 1 1 12 300 2
Victorian Formula Vee Championship JRD 3 0 0 0 1 60 15
2018 Чемпіонат Формули-4 ADAC Van Amersfoort Racing 20 3 3 0 9 234 2
Чемпіонат Азійської Формули-3 Pinnacle Motorsport 3 3 2 3 3 75 8
2019 Чемпіонат Формули-3 FIA MP Motorsport 16 0 0 0 2 41 11
Гран-прі Макао 1 0 0 0 0 Н/Д 7
Euroformula Open Championship Motopark 14 4 2 1 7 179 2
Toyota Racing Series M2 Competition 15 5 4 5 11 356 1
2020 Чемпіонат Формули-3 FIA Hitech Grand Prix 18 3 1 1 6 143 5
Toyota Racing Series M2 Competition 15 5 4 7 10 356 2
2021 Чемпіонат Формули-2 FIA Hitech Grand Prix 23 1 1 2 3 103 9
Deutsche Tourenwagen Masters Red Bull AF Corse 16 3 4 1 10 227 2
2022 Чемпіонат Формули-2 FIA Carlin 28 4 0 3 10 149 3
Формула-1 Scuderia AlphaTauri Тестовий/Резервний пілот
Oracle Red Bull Racing
2023 Супер Формула Team Mugen 9 3 1 2 4 106,5 2
Формула-1 Scuderia AlphaTauri 5 0 0 0 0 2 20
Oracle Red Bull Racing Резервний пілот
2024 Формула-1 Visa Cash App RB F1 Team 3 0 0 0 0 4* 20*
Oracle Red Bull Racing Резервний пілот

* Сезон триває.

Deutsche Tourenwagen Masters

[ред. | ред. код]
Рік Команда Автомобіль 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Місце Очки
2021 Red Bull AF Corse Ferrari 488 GT3 Evo 2020 МНЦ
1
1 		МНЦ
2
13 		ЛАУ
1
2 		ЛАУ
2
2 		ЗОЛ
1
Схід 		ЗОЛ
2
3 		НЮР
1
13 		НЮР
2
Схід 		РБР
1
1 		РБР
2
1 		АСС
1
3 		АСС
2
2 		ГОК
1
4 		ГОК
2
2 		НОР
1
3 		НОР
2
НКЛ 		2 227

Формула-1

[ред. | ред. код]
Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Місце Очки
2022 Scuderia AlphaTauri AlphaTauri AT03 Red Bull RBPTH001 V6 t БАХ САУ АВС ЕМІ МАЯ ІСП МОН АЗЕ КАН ВЕЛ АВТ ФРА УГО БЕЛ
Тест 		НІД ІТА СІН ЯПО США МЕХ
Тест 		САП – –
Oracle Red Bull Racing Red Bull RB18 АБУ
Тест
2023 Scuderia AlphaTauri AlphaTauri AT04 Honda RBPTH001 1.6 V6 t БАХ САУ АВС АЗЕ МАЯ МОН ІСП КАН АВТ ВЕЛ УГО БЕЛ НІД
13 		ІТА
11 		СІН
9 		ЯПО
11 		КАТ
17 		США МЕХ САП ЛВГ АБУ 20 2
2024 Visa Cash App RB F1 Team RB VCARB 01 Honda RBPTH002 1.6 V6 t БАХ САУ АВС ЯПО КИТ МАЯ ЕМІ МОН КАН ІСП АВТ ВЕЛ УГО БЕЛ НІД ІТА АЗЕ СІН США
9 		МЕХ
16 		САП
9 		ЛВГ
16 		КАТ
 АБУ
 20* 4*
Джерело:[84]

* Сезон триває.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Driver Standings for the FIA Formula 2 2022 Championship. FIA_F2® - The Official F2® Website (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  2. ↑ 76-Year-Old Kiwi Motorsport Legend Ken Smith Will Compete In The New Zealand Grand Prix. WTF1 (амер.). 6 лютого 2018. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 26 серпня 2023.
  3. ↑ а б Waring, Bethonie (10 лютого 2019). Lawson defeats Armstrong in New Zealand GP to secure TRS title. Formula Scout (амер.). Процитовано 26 серпня 2023.
  4. ↑ а б Price, Michael (2 лютого 2021). Lawson to race Red Bull Ferrari. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  5. ↑ Price, Michael (10 жовтня 2021). Lawson cruelly denied DTM title. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  6. ↑ Liam Lawson. www.redbullracing.com. Процитовано 26 серпня 2023.
  7. ↑ а б Ricciardo to be replaced by Lawson after breaking hand. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  8. ↑ PressReader.com - Digital Newspaper & Magazine Subscriptions. www.pressreader.com. Процитовано 26 серпня 2023.
  9. ↑ Liam Lawson Red Bull Junior Team. Red Bull (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  10. ↑ F1 Reserve driver Liam Lawson 2023 | Profile, statistics and news. RacingNews365 (англ.). 26 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  11. ↑ News, Velocity (27 січня 2023). Lawson to compete at City of Sails karting season opener. VelocityNews (амер.). Процитовано 26 серпня 2023.
  12. ↑ Lawson ready for Championship debut | SpeedSport Scholarship. web.archive.org. 26 травня 2016. Архів оригіналу за 26 травня 2016. Процитовано 26 серпня 2023.
  13. ↑ Lawson leading rookie after championship debut | Sabre Motorsport. web.archive.org. 29 лютого 2020. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 26 серпня 2023.
  14. ↑ 2016 Formula Ford. Liam Lawson (новозел. англ.). 16 травня 2016. Процитовано 26 серпня 2023.
  15. ↑ Price, Michael (15 лютого 2017). Youngest Formula Ford champion. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  16. ↑ 5 OPEN WHEEL YOUNG GUNS YOU SHOULD BE WATCHING – The Race Torque (en-AU) . Процитовано 26 серпня 2023.
  17. ↑ Liam Lawson joins Van Amersfoort Racing: Rising New Zealand race driver continues his career in Europe | ADAC Formel 4. web.archive.org. 13 грудня 2021. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 26 серпня 2023.
  18. ↑ Turners & Liam Lawson Sponsorship | Turners. www.turners.co.nz (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  19. ↑ The 2018 ADAC Formula 4 in facts and figures: Zendeli in second place overall on list of all-time greats with ten race wins | ADAC Formel 4. adac-motorsport.de (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  20. ↑ Allen, Peter (28 листопада 2018). Liam Lawson gets Toyota Racing Series seat with M2 Competition. Formula Scout (амер.). Процитовано 26 серпня 2023.
  21. ↑ Highlands 12-13 Jan 2019. Toyota NZ (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  22. ↑ Lawson takes blame for slow pitstop, losing DTM race lead. www.motorsport.com (англ.). 26 липня 2021. Процитовано 29 серпня 2023.
  23. ↑ Price, Michael (25 липня 2021). Double podium for Lawson in Germany. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 29 серпня 2023.
  24. ↑ Price, Michael (1 вересня 2021). Lawson positive heading to the Red Bull Ring. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 29 серпня 2023.
  25. ↑ Red Bull Ring DTM: Lawson reignites title challenge with win. www.motorsport.com (англ.). 4 вересня 2021. Процитовано 29 серпня 2023.
  26. ↑ Red Bull Ring DTM: Lawson holds off Wittmann for double win. www.motorsport.com (англ.). 5 вересня 2021. Процитовано 29 серпня 2023.
  27. ↑ Price, Michael (19 вересня 2021). Double podium puts Lawson on top. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 29 серпня 2023.
  28. ↑ Price, Michael (3 жовтня 2021). Lawson leads into DTM final. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 29 серпня 2023.
  29. ↑ Norisring DTM: Lawson beats van der Linde to pole for finale. www.motorsport.com (англ.). 10 жовтня 2021. Процитовано 29 серпня 2023.
  30. ↑ Norisring DTM: Gotz wins title after Mercedes imposes team orders. www.motorsport.com (англ.). 10 жовтня 2021. Процитовано 29 серпня 2023.
  31. ↑ Lawson hits out at "idiot" van der Linde after losing DTM title. www.motorsport.com (англ.). 11 жовтня 2021. Процитовано 29 серпня 2023.
  32. ↑ Red Bull's Lawson no longer wants to be part of DTM. www.motorsport.com (англ.). 14 жовтня 2021. Процитовано 29 серпня 2023.
  33. ↑ Super Formula: Red Bull junior Liam Lawson set to join Mugen. www.motorsport.com (англ.). 9 листопада 2022. Процитовано 26 серпня 2023.
  34. ↑ Liam Lawson "relieved" after maiden Super Formula qualifying. www.motorsport.com (англ.). 8 квітня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  35. ↑ How Red Bull's latest F1 hopeful Lawson made a perfect start in Japan. www.motorsport.com (англ.). 11 квітня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  36. ↑ Super Formula: Liam Lawson questions penalty in Fuji Race 2. www.motorsport.com (англ.). 9 квітня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  37. ↑ Lawson "very disappointed" with Suzuka qualifying performance. www.motorsport.com (англ.). 22 квітня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  38. ↑ Javi (23 квітня 2023). Fourth for Lawson at Suzuka. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  39. ↑ Super Formula: Liam Lawson "respects" Nojiri coming to track. www.motorsport.com (англ.). 20 травня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  40. ↑ Lawson not thinking about F1 rumours after latest Super Formula win. www.motorsport.com (англ.). 21 травня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  41. ↑ Javi (21 травня 2023). Another win puts Lawson in the lead of Super Formula. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  42. ↑ Super Formula: Tomoki Nojiri still not "at 100%" on return. www.motorsport.com (англ.). 17 червня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  43. ↑ Super Formula: Sugo strategy error costs Liam Lawson dearly. www.motorsport.com (англ.). 19 червня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  44. ↑ Javi (16 липня 2023). Fuji double for Lawson. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  45. ↑ Liam Lawson "wasn't confident" of Fuji Super Formula victory. www.motorsport.com (англ.). 17 липня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  46. ↑ Super Formula: Liam Lawson "grateful" with P3 after Q2 fears. www.motorsport.com (англ.). 19 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  47. ↑ Motegi Super Formula race stopped as Lawson spin causes crash. www.motorsport.com (англ.). 20 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  48. ↑ Javi (21 серпня 2023). Disaster at Motegi for Lawson. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  49. ↑ Super Formula: Liam Lawson 'amazed' by rebuild after crash. www.motorsport.com (англ.). 21 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  50. ↑ Klein, Jamie (28 жовтня 2023). Suzuka Super Formula: Nojiri takes vital pole, Lawson P7. motorsport.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  51. ↑ Thukral, Rachit (28 жовтня 2023). Lawson laments Suzuka red flag as Super Formula title hopes fade. motorsport.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  52. ↑ Klein, Jamie (29 жовтня 2023). Suzuka Super Formula: Lawson keeps title hopes alive with pole. motorsport.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  53. ↑ Thukral, Rachit (29 жовтня 2023). Suzuka Super Formula: Miyata beats Lawson to title, Ota wins finale. motorsport.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  54. ↑ Klein, Jamie (29 жовтня 2023). Lawson admits he lacked consistency for Super Formula title. motorsport.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  55. ↑ Klein, Jamie (22 листопада 2023). Hirakawa joins Miyata, Lawson in Super Formula exodus. motorsport.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  56. ↑ Liam Lawson joins Juniors for global challenge. Red Bull (англ.). 2 березня 2020. Процитовано 26 серпня 2023.
  57. ↑ Price, Michael (7 липня 2021). Liam Lawson to drive F1 car. Liam Lawson (новозел. англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  58. ↑ Liam Lawson gets ready for the F1 Rookie Test (укр.), процитовано 26 серпня 2023
  59. ↑ Vips, Lawson set for FP1 debuts in 2022. Motorsport Week (брит.). 2 березня 2022. Процитовано 26 серпня 2023.
  60. ↑ Lawson and Piastri lined up for F1 FP1 young driver runs. www.motorsport.com (англ.). 30 липня 2022. Процитовано 26 серпня 2023.
  61. ↑ Lawson keen to take lessons and adjust back from ‘epic’ FP1 debut. FIA_F2® - The Official F2® Website (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  62. ↑ Woodhouse, Jamie (2 липня 2022). Liam Lawson takes over from Juri Vips as Red Bull Formula 1 reserve driver. PlanetF1 (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  63. ↑ Red Bull-backed Liam Lawson to make another FP1 appearance with AlphaTauri at the Mexico City GP | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  64. ↑ Eight drivers set to sub in for FP1 in Abu Dhabi | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  65. ↑ Ferrari lead the way with 1-2-3 in busy post-season Abu Dhabi test | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  66. ↑ Ricciardo to replace De Vries at AlphaTauri from Hungary. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  67. ↑ Lawson understands why AlphaTauri chose Ricciardo over him for F1 seat. www.motorsport.com (англ.). 15 липня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  68. ↑ What To Watch For in the 2023 Dutch Grand Prix: Verstappen chasing another record and Lawson’s F1 debut | Formula 1®. www.formula1.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  69. ↑ Lawson reacts to ‘sketchy’ F1 debut. RacingNews365 (англ.). 27 серпня 2023. Процитовано 29 серпня 2023.
  70. ↑ Ricciardo undergoes surgery and "metal work" on hand injury. www.autosport.com (англ.). 27 серпня 2023. Процитовано 29 серпня 2023.
  71. ↑ White, Megan (28 серпня 2023). Lawson to be AlphaTauri F1 replacement until Ricciardo fit. motorsport.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  72. ↑ ‘11th is a bit disappointing’ – Lawson frustrated to miss out on points in second Grand Prix appearance at Monza | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  73. ↑ Sainz takes Singapore pole after shock Q2 exits for Red Bull. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  74. ↑ Sainz takes sensational Singapore Grand Prix victory. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  75. ↑ Lawson hails 'fantastic' first Formula 1 points scoring outing after finishing ninth in Singapore | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  76. ↑ Lawson took no 'satisfaction' from beating Tsunoda in Japan. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  77. ↑ Lawson had 'random' call from Ricciardo before Qatar. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  78. ↑ Kew, Matt (8 жовтня 2023). Lawson will linger on Qatar sprint mistake as F1 cameo ends. motorsport.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  79. ↑ Tsunoda wants answers over AlphaTauri issues in Qatar. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  80. ↑ Ricciardo's broken hand ‘a lot worse than it first seemed’. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  81. ↑ Faturos, Federico (11 липня 2024). Lawson prueba el RB20 de Red Bull F1 en Silverstone. motorsport.com (ісп.). Процитовано 26 вересня 2024.
  82. ↑ Red Bull clarify details around Daniel Ricciardo and Liam Lawson’s ‘shootout’ F1 test | F1 | Crash. www.crash.net (англ.). 29 липня 2024. Процитовано 26 вересня 2024.
  83. ↑ Lawson to replace Ricciardo at RB for rest of the season. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.
  84. ↑ Liam LAWSON - Involvement • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 26 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліам_Ловсон&oldid=43718885