Лука (Самбірський район)
| село Лука | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Громада | Новокалинівська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1473 |
| Населення | 333 |
| Площа | 9,5 км² |
| Густота населення | 35,05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81472 |
| Телефонний код | +380 3236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′17″ пн. ш. 23°30′11″ сх. д. / 49.50472° пн. ш. 23.50306° сх. д.Координати: 49°30′17″ пн. ш. 23°30′11″ сх. д. / 49.50472° пн. ш. 23.50306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
288 м[1] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81472, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Лука, вул. Лесі Українки, 2[2] |
| Сільський голова | Федак Марія Іванівна[2] |
| Карта | |
  Лука | |
 Лука | |
| Мапа | |
| |
Лука́ — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 333 особи. Орган місцевого самоврядування — Новокалинівська міська рада. Колишня назва Озерне — з 1965 року по 21.12.2000 року[3].
Сусідні населені пункти:
Найімовірніше, назва села пішла від географічного об'єкту - лук, що розкинулися вздовж цієї місцевості.
Перша згадка про Луку належить до 1473 року[4].
До 1774 року село входило до складу Речі Посполитої.За польських часів село належало до коронних маєтків на Перемишлянщині. Згідно з інвентарем 1768 р. половиною села володіла Текля Туркулова, іншою половиною володів підчашник житомирський Казімеж Ягнятковський.
З 1772 по 1918 рр. воно належало до австрійської коронної землі Галичини під польською назвою Łąka і було резиденцією окружної управи з 1854 по 1867 рр. [5]
В 1897—1900рр. послом IX каденції австрійського Райхсрату (1897—1900) від 14 округу Самбір—Лука—Старе місто—Стара Сіль—Турка—Бориня—Угнів—Рудки—Комарно був обраний Моде́ст Ізидо́рович Каратни́цький - український правник, суддя, громадський діяч, голова Товариства українських правників. Посол Галицького сейму та Австрійського райхсрату.
У 19 столітті місцевість була розділена на два самостійних містечка, Łąka Rustykalna і Łąka Szlachecka. Цей поділ було скасовано в 1920-х роках, коли два містечка були об'єднані.
У 19 ст. в Луці діяли однокласова школа з повною зайнятістю, заклад для сиріт, пошта та окружний суд, в межах якого розташовані такі села: Білина Велика, Білинка, Биків, Дорожів, Дубляни, Глинне, Гординя, Городище, Корналовичі, Кранцберг, Лука, Майнич, Новошичі, Ортиничі, Озимина, Пруси, Сокирчичі, Татари та Волоща (18 352 душі).
Після закінчення Першої світової війни місцевість відійшла до Польщі. З серпня 1934 р. відповідно до ПОСТАНОВИ МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ від 14 липня 1934 року про поділ Самбірського повіту Львівського воєводства на сільські гміни, Лука була приєднана до гміни Дорожів.[6]
З початком Другої світової війни в 1939 р. на короткий час була окупована Радянським Союзом, а потім Німеччиною до 1944 року. Після закінчення Другої світової війни село відійшло до Радянського Союзу, де увійшло до складу УРСР.
- Остап Луцький (1883—1941) — політичний і громадський діяч, кооператор, публіцист і поет. Уродженець Луки.
- Мирон Луцький (29.09.1891—10.03.1961) — поручник УСС, сотник УГА, громадський діяч, кооператор; мешкав у Торонто, Канада.
- Омелян Пріцак (1919—2006) — український історик, мовознавець, орієнталіст, засновник і довголітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету. Уродженець Луки.
- Рудницький Антін (1902—1975) — композитор, піаніст і диригент. Уродженець Луки.
- Владислав Тадеуш Вислоцький[pl] (1887—1941) — польський славіст, бібліотекар, бібліограф, куратор та директор Національної бібліотеки імені Оссолінських у Львові (нині — Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника).
- Леонід Бачинський (1896—1989) — український письменник, громадський діяч, педагог, журналіст, працював тут директором школи в 1922—1923 роках[7].
- Стефан Грабінський (1887—1936) — польський письменник. Провів дитинство в Луці.
- ↑ Прогноз погоди в селі Лука. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 15 березня 2022.
- ↑ а б Луківська сільська рада. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 20 вересня 2020.
- ↑ Про відновлення селу Озерне Самбірського району Львівської області колишнього найменування. — ВРУ № 2195-ІІІ від 21 грудня 2000 року
- ↑ Лука // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 556.
- ↑ Luka (Sambir).
- ↑ ROZPORZĄDZENIE MINISTRA SPRAW WEWNĘTRZNYCH z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu samborskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie.
- ↑ Стасенко В. Бачинський Леонід Васильович [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 335. — ISBN 966-02-2681-0.
- с. Лука Церква Св. Миколи (1866) [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.]
- https://novokalynivska-gromada.gov.ua/news/ [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- https://decentralization.gov.ua/gromada/756/composition [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Самбірського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||