Костел Івана Хрестителя (Камаї)
| Костел Івана Хрестителя | |
|---|---|
 | |
| 55°03′37″ пн. ш. 26°36′19″ сх. д. / 55.060277777778° пн. ш. 26.605277777778° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і костел |
| Розташування |  Білорусь, Kamaid |
| Засновник | Jan Rudominad |
| Початок будівництва | 1606 |
| Стиль | готика |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Вітебська дієцезія |
| Стан | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
| Епонім | Іван Хреститель |
| Присвячення | Іван Хреститель |
| Вебсайт | catholic.by/3/kasciol/parishes/20-vicebsk/3739-kamai-parafiya-svyatoga-yana-khrystsitselya |
  Костел Івана Хрестителя (Камаї) (Білорусь) | |
 | |
 Костел Івана Хрестителя у Вікісховищі | |
Костел святого Івана Хрестителя — римо-католицький храм у Камаях, зведений у 1606 році. Об'єкт Державного реєстру історико-культурних цінностей Республіки Білорусь.
Побудований у 1603–1606 роках в містечку Камаї Ашманського повіту (тепер Поставський район). Заснований Іваном Рудоміно-Дусяцьким. Акт фонду (1606) підписаний і Іваном Хаєцьким, дата побудови (1603) вказана в інвентарі XVIII в. Стиль костелу поєднує традиції оборонного зодчества, архітектури готики і ренесансу. Спочатку мав поздовжньо-осьову композицію, три нефи, 4 стовпи, перекривався хрестовими і зірчастими склепіннями (збереглися в апсиді). У 1643 році при костелі П. і М. Рудаміни заснували госпіталь. У середині XVII ст. після пожежі склепіння обвалилися, стовпи розібраний, основне приміщення перекрито дерев'яним дзеркальним склепінням. Після відновлення храм в 1673 році був освячений вільнюським єпископом-суфраганом Миколою Слупським.
У 1778 р. прибудована велика прямокутна в плані каплиця з крипти, перекритою циліндричним склепінням з розпалубками.
Тепер костел — мурований 2-баштовий майже квадратний у плані храм з великою напівциркульною вівтарною апсидою, захристям і хорами над бабинцем. Дахи над основним об'ємом і каплицею 2-схильні, над апсидою — конусоподібний. Стіни (товщина 2 см.) прорізані високими арочними віконними прорізами, поглибленими в нішах. Портал входу зі гостроверхою завершенням.
Головний фасад основного об'єму завершений трикутним щипцем, розкрепований у верхній частині 4 плоскими арочними нішами з бійницями, фланкований 2 потужними циліндричними вежами (висотою 16, в діаметрі 6 м) з бійницями. Північна стіна прорізів не має. Стіни декоровані тонкими карнизами, фасади каплиці — пілястрами.
В інтер'єрі основного залу і каплиця пов'язані кам'яними сходами, розташованими між пілонів. Апсида відкривається в основному приміщення арочним отвором. Всі склепіння костелу прикрашені розписом в техніці гризайль.
В інтер'єрі орган кінця XVIII ст., 4 різьблені дерев'яні вівтарі. Основу центрального 2-ярусного вівтаря 2-й половині XVIII ст. складають 4 колони коринфського ордера, між ними в нішах — поліхромні скульптури апостолів Петра і Павла. Крепований карниз з розірваним фронтоном відокремлює 2-й ярус вівтаря, утворений 2 колонами, що обрамляють образ в 8-гранній різній позолоченій рамі. Вівтар завершено горельєфною композицією з зображенням Саваофа в хмарах. Ордерні елементи вівтаря розфарбовані під рожевий мармур.
Є припущення, що розпис храму виконана художником Альфредом Ромером[1]. Його садиба знаходилася в декількох кілометрах звідси в селі Каролінове. Незадовго до смерті Альфред Ромер подарував храму Іоанна Хрестителя свій твір «Ісус Христос і сирота».
По осі вежі встановлений 8-гранний стовп висотою більше 17 м, в кожне ребро якого, поступово піднімаючись вгору, врізаний ступені з товстих (до 7 см) плах, які розширюються в міру віддалення від осіі[2].
До Камайського костелу належали дві каплиці: Шильви і Аляхнішкі[3].
Вівтарний образ Богоматері з дитиною був написаний приблизно в 1610 г.[4] в Кракові. Згідно з інвентарями XVIII ст. ікона Божої Матері Ченстоховської в кома вважається чудотворною. У 1995 році було вкрадено виготовлені зі срібла карбовані ризи ікони, після чого вона перебувала на реставрації. Сьогодні ікона має первинний вигляд.
Існує думка, що від храму був підземний хід до плебанії і далі вниз до озерця і палацу Чаховичів. Як стверджують мешканці села Кама, під час прокладки брукованої дороги Кама-Гадуцишки біля костелу натрапили на цегляний звід підземного ходу.[3].
Біля костелу стоїть кам'яний хрест. Вирубаний (XV—XVI ст.) з монолітного граніту-валуна (висота 2,5 м, ширина по горизонтальній перекладині — 1,88 м). Поверхня добре загладжена і місцями навіть відполірована. Разом з тим частина валуна знищена — його намагалися підірвати[5].
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
| Костел. «Tygodnik Ilustrowany», 1878 | Загальний вигляд | Костел, 1917 | Костел, 1930-ті |
- ↑ Край озер, костелов, парков… (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2012. Процитовано 3 березня 2012.
- ↑ Дрэва ў помніках архітэктуры Беларусі [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.]. Сяргей Сергачоў
- ↑ а б Драўніцкі Янка, КАМАІ — РАДЗІМА БРАНІСЛАВА РУТКОЎСКАГА[недоступне посилання з липня 2019] // Куфэрак Віленшчыны
- ↑ У Камаях адсвяткавалі 400-годзе свайго абраза Маці Божай Чанстахоўскай. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 6 травня 2016.
- ↑ http://gonar.iatp.by/OTHER/13Postavi.doc[недоступне посилання з липня 2019] Асноўныя археалагічныя помнікі
- Чантурыя, У. Камайскі замак / Уладзімір Чантурыя // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя: У 2 тамах / Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) [і інш.]; Навуковыя кансультанты: Я. К. Анішчанка [і інш.]. Том 2: К — Я. — 2-е выданне. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2007. — С. 23 — 24.