Коронник сірощокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коронник сірощокий
Сірощокий коронник (підвид M. c. castaneiceps)
Сірощокий коронник (підвид M. c. castaneiceps)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Myiothlypis
Вид: Коронник сірощокий
Myiothlypis coronatus
(Tschudi, 1844)

Підвиди

(див. текст)

Синоніми
Basileuterus coronatus
Посилання
Вікісховище: Myiothlypis coronatus
Віківиди: Myiothlypis coronatus
ITIS: 950076
МСОП: 22721992
NCBI: 1851190

Коронник сірощокий[2] (Myiothlypis coronatus) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає в Південній Америці. Його довгий час відносили до роду коронник (Basileuterus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження сірощокий коронник і низка інших видів були переведені до відновленого роду Myiothlypis[3][4] Виділяють низку підвидів.

Довжина птаха становить 14 см. Довжина крила самця становить 6,2-7,5 см, довжина крила самиці 6,4-7 см. Тім'я чорне, посередині яскраво-руда смуга. Від дзьоба до очей і далі до тімені ідуть чорні смуги. Решта голови сіра, потилиця оливково-сіра. Верхня частина тіла оливкова, крила темно-коричневі, кінчики пер бронзові. Горло і груди світло-сірі, нижня частина тіла жовта, боки і гузка оливкові. Хвіст коричнюватий, кінчики пер бронзові. У молодих птахів голова, груди і верхня частина тіла оливково-коричневі, скроні сіруваті, на крилах коричневі смуги. У представників підвидів M. c. chapmani і M. c. castaneiceps нижня частина тіла білувата.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють вісім підвидів:[5]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Сірощокі коронники мешкають в гірських тропічних лісах Анд від Венесуели до Болівії, на висоті від 1500 до 1800 м над рівнем моря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Myiothlypis coronatus. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  4. I.J. Lovette, J.L. Pérez-Emán, J.P. Sullivan, R.C. Banks, I. Fiorentino, S. Córdoba-Córdoba, M. Echeverry-Galvis, F.K. Barker, K.J. Burns, J. Klicka, S.M. Lanyon, E. Bermingham. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 57 (2), ss. 753–770, 2010. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  5. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle (1994): New World Warblers. Helm, London. ISBN 0-7136-3932-6
  • Ridgely, Robert S. & Greenfield, Paul J. (2001): The Birds of Ecuador: Field Guide. Cornell University Press, Ithaca, New York. ISBN 0-8014-8721-8
  • Restall, Robin (2007): Birds of Northern South America: An Identification Guide. Yale University Press, New Haven and London. ISBN 978-0-300-10862-0