Королівство Пік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Королівство Пік
525 – 525—590
Див. також: Пік

Пік (Peak) — бриттське королівство епохи Древньої Півночі, існувало у 525—590 роках. Також відоме як Південні Пенніни.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Королівство Пік виникло в 525 році, коли король Пеннін Пабо Опора Британії, йдучи в монастир, разділив державу між двома своїми синами: Сауїлом й Дінодом. Сауїл отримав Пік, південну, багатшу частину Пеннін, яку бритти називали Пік, а англи — Пексет, а Дінод — королівство Дунотінґ (північну частину).

Будучи одружений з Дейхтер, дочкою правителя Ульстера Муйредаха Муйндерґа[en], Сауїл зміг закликати своїх родичів на допомогу для боротьби проти англосаксів, коли він був в бриттській коаліції Уріена. При облозі Ліндісфарна брат Сауїла Дінод був учасником змови проти Уріена разом з Моркантом Фулхом. Після смерті Уріена коаліція розпалася.

590 року Пік було розбите англосаксонським королівством Берніція. Згодом на території королівства виникла англосаксонська держава Пексет

Джерела

[ред. | ред. код]