Козел відпущення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Картина Вільяма Голмана Ганта «Козел відпущення», 1854

Козе́л відпу́щення[1] або козе́л офі́рний[2] (розм. цап-відбувайло[3]) — у юдаїзмі особлива тварина, яку, після символічного покладання на нього гріхів всього єврейського народу, відпускали в пустелю під час свята Йом-Кіпур. Ритуал, який існував тільки за часів Єрусалимського Храму, описано у Старому Заповіті у книзі Ваїкра (Левит 16)[4].

У сучасній мові переносно так кажуть про людину, на яку зіштовхують чужу провину, відповідальність за чийсь учинок, або на прикладі котрої роблять вигляд боротьби з наслідками злочину, відволікаючи таким чином увагу від справжніх винуватців[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Козел // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Офірний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Тараненко, О. О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) // Мовознавство. — 2008. — № 2-3. — С. 159-189. — ISSN 0027-2833.
  4. Книга Левіт у перекладі м. Іларіона (Огієнка), розділ 16. Архів оригіналу за 21 Грудня 2016. Процитовано 21 Грудня 2016.
  5. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2004. — С. 438.

Посилання

[ред. | ред. код]