Перейти до вмісту

Кекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кекс з цукровою пудрою, грудень 2015 р.

Кекс (пол. keks) — солодкий борошняний кондитерський виріб із дуже здобного тіста різної щільності залежно від рецептури й технології виготовлення[1].

Кекс — це, по суті, солодкий хліб, тобто пиріг, до складу тіста якого (традиційно воно бісквітне, рідше дріжджове), крім борошна (і дріжджів), входять вода, яйця, маргарин, цукор, може бути також сіль, масло. Як додатки найпопулярнішими є родзинки, горіхи, цукати.

Випікають кекси зазвичай у видовжених або циліндричних формах, причому деякі з них глазурують помадкою, шоколадом, оздоблюють фруктами, мигдалем тощо[1].

Історія виробу, його української назви й види

[ред. | ред. код]

Продукт, подібний до кексів (у сучасному розумінні цього слова), відомий ще з часів Стародавнього Риму. Особливої популярності кекси набули за Середньовіччя в Англії та Німеччині.

Кондитерській виріб, що в українців розуміється під словом кекс, відомий під такою ж назвою у поляків і росіян. Саме з польської мови назва потрапила до України, поляки ж, імовірно, запозичили німецьке слово keks, яке у самих німців означає різновид печива (див. тут), а походить воно, імовірно, від англ. Cakes «пиріг». За СРСР найпопулярнішою була думка, що й українське, і російське кекс є безпосередньо англійським запозиченням[2], проте в такому разі незрозумілим є наявність слова з тотожним значенням у польській мові. Також варто зазначити, що низка борошняних виробів німецької та ін. європейських кухонь (напр. штолен) в українській мові визначатимуться саме як кекси, в мові оригіналу не будучи ними.

Ще в дореволюційний період у Російській імперії усталилися декілька типів кексів, що за часів СРСР зберегли своє існування — великі кекси, які було прийнято нарізати скибочками, і маленькі вироби. Маленькі кекси були одним з найпопулярніших виробів у шкільних їдальнях у часи застою.

Зараз кекс є радше десертом, на що промовисто вказують назви його сучасних марок, напр. Кекс до чаю.

Кекс є також продуктом домашнього приготування.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Українські страви (Третє видання) — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960 (с.:343)
  2. Словник іншомовних слів. За ред. О. С. Мельничука., К.: ГР УРЕ, 1975, стор. 325

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Словник іншомовних слів. За ред. О. С. Мельничука., К.: ГР УРЕ, 1975, стор. 325

Посилання

[ред. | ред. код]