Карл Густав Юнг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карл Густав.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юнг.
Карл Густав Юнг
нім. Carl Gustav Jung
Ім'я при народженнінім. Carl Gustav Jung
Народився26 липня 1875(1875-07-26)
Кесвіль (Тургау), Швейцарія
Помер6 червня 1961(1961-06-06) (85 років)
Кюснахт, Швейцарія
·інсульт[1]
ПохованняKüsnacht Cemeteryd
Місце проживанняШвейцарія Швейцарія
Країна Швейцарія[2]
НаціональністьНімець
Діяльністьпсихотерапевт, психолог, психіатр, есеїст
Alma materБазельський університет
Галузьпсихологія, психіатрія, психотерапія, аналітична психологія
ЗакладБазельський університет
Цюрихський університет
Федеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий ступіньдоктор медицини[3] (17 липня 1902)
Науковий керівникОйген Блейлер
ВчителіП'єр Жане[4]
Відомі учніХаяо Каваї, Марія-Луїза фон Франц, Еріх Нойманн
Аспіранти, докторантиJakob Klaesid
ЧленствоZofingiad
Леопольдина
Eranosd
Інститут К. Г. Юнга
Відомий завдяки:започаткування аналітичної психології
БатькоJohann Paul Achilles Jungd[5]
МатиEmilie Preiswerkd[5]
У шлюбі зЕмма Юнг
РодичіFranz Riklind, Karl Gustav Jungd, Ernst Robert Fiechterd, Rudolf Jungd[6], Samuel Preiswerkd[7] і Hélène Preiswerkd
Нагороди
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Карл Густав Юнг у Вікісховищі

Карл Гу́став Юнг[8], або Карл Ґу́став Юнґ[9][8] (нім. Carl Gustav Jung; 26 липня 1875 — 6 червня 1961) — швейцарський психоаналітик, психолог, філософ культури, родоначальник аналітичної психології.

Уперше запропонував ряд філософських концепцій: архетип, колективне несвідоме, комплекс, синхронічність. Значно поглибив і розширив уявлення про несвідоме. Нині широку популярність має його система психологічних типів (див. напр. Соціоніка, Інтроверсія — екстраверсія).

Вивчав медицину в університетах Базеля (1895—1900 роки) і Цюриха (1902 рік). З 1906 року був учнем і близьким соратником Зигмунда Фрейда. Однак у процесі практичної роботи з пацієнтами Юнг поступово розійшовся думками зі своїм учителем. 1913 року стосунки Фрейда з Юнгом зазнали кризи й закінчилися розривом. Надалі став учнем Ойгена Блейлера.

На думку Карла Юнга, несвідоме зовсім не є «темним океаном» пороків і плотських потягів, які були витіснені зі свідомості в процесі історичного розвитку людини; швидше, це — склад втрачених спогадів, а також апарат інтуїтивного сприйняття, який значно перевершує можливості свідомого мислення.

Наукові погляди

[ред. | ред. код]

Спочатку Юнг розвивав гіпотезу, згідно з якою мислення переважало над чуттям у чоловіків, а у середовищі жінок чуття, у порівнянні з мисленням, мало значно більший пріоритет. Згодом Юнг відмовився від цієї гіпотези.

Він заперечував ідеї, згідно з якими особистість повністю визначається її досвідом, навчанням і впливом оточення. Юнг вважав, що кожен індивід з'являється на світ із «цілісним особистісним ескізом, який потенційно представлений з самого народження», і що «оточення зовсім не дає можливості особистості нею стати, а лише виявляє те, що вже було в ній закладено», таким чином відмовившись від низки положень психоаналізу. Водночас Юнг виділяв декілька рівнів несвідомого: індивідуальне, сімейне, групове, національне, расове і колективне несвідоме, яке охоплює універсальні для всіх часів і культур архетипи. Юнг вважав, що існує певна спадкова структура психіки, яка розвивалася сотні тисяч років, яка змушує нас переживати й реалізовувати наш життєвий досвід цілком визначеним чином. І ця визначеність виражена в тому, що Юнг назвав архетипами, які впливають на наші думки, почуття, вчинки.

Відкриття К. Г. Юнга колективного несвідомого проливає світло для науковців XXI століття на структуру й модель пам'яті людини.[10]

Карл Густав Юнг перед входом до психіатричної лікарні у Бурггельці (нім. Burghölzi) в Цюриху

Юнг є автором асоціативного тесту, у ході якого піддослідному пропонують ряд слів і аналізують швидкість реакції при називанні вільних асоціацій до цих слів. Аналізуючи результати тестування людей, Юнг припустив, що деякі сфери досвіду в людини набувають автономного характеру й не підкоряються свідомому контролю. Ці емоційно заряджені частини досвіду Юнг назвав комплексами. В основі комплексу, як він припускав, завжди можна відшукати архетипне ядро.

Юнг припускав, що частина комплексів виникає внаслідок психотравматичних ситуацій. Як правило, це моральний конфлікт, що цілком витікає з неможливості повного включення сутності суб'єкта. Проте достеменно природа виникнення й розвитку комплексів невідома. Образно, травмувальні ситуації відколюють від его-комплексу шматочки, які заходять глибоко в підсвідомість і далі набувають деякої автономії. Згадування інформації, пов'язаної з комплексом, посилює захисні реакції, що заважають усвідомленню комплексу.

Комплекси намагаються проникнути у свідомість через сни, тілесні та поведінкові симптоми, відтінки стосунків, марення чи галюцинації в психозі, переважаючи наші свідомі наміри (свідому мотивацію). При неврозі межа, що розділяє свідоме й несвідоме, ще збережена, але підточена, що дозволяє комплексам нагадувати про своє існування, про глибокий мотиваційний розкол особистості.

Лікування за Юнгом відбувається шляхом інтеграції психологічних складових особистості, а не просто як опрацювання несвідомого за Фрейдом. Комплекси, що виникають як уламки після ударів психотравмувальних ситуацій, приносять не лише нічні жахи, хибні вчинки, забування необхідної інформації, але і є провідниками творчості. А отже, поєднати їх можна за допомогою арттерапії («активної уяви») — свого роду спільної діяльності між людиною та її рисами, несумісними з її свідомістю в інших формах діяльності.

Через різницю у змісті й тенденціях свідомого й несвідомого, їхнього кінцевого поєднання не відбувається. Замість цього з'являється «трансцендентна функція», що робить перехід від однієї установки до іншої органічно можливим без втрати несвідомого. Її поява є високо афективним явищем — набуттям нової установки.

Цитати

[ред. | ред. код]
Про німців та росіян
Німці проявляють особливу слабкість перед лицем цих демонів внаслідок своєї неймовірної сугестивності. Це виявляється в їхній любові до підпорядкування, в їхній безвольній покірності наказам, які теж є навіювання тільки в іншій формі. Це відповідає загальній психічній неповноцінності німців, наслідком їхнього невизначеного становища між Сходом і Заходом. Вони єдині на Заході, хто при загальному виході зі східної утроби націй найдовше залишилися зі своєю матір'ю. Врешті-решт вони відійшли, але прибули надто пізно, тоді як мужик взагалі не думав звільнитися. Тому німців глибоко мучить комплекс неповноцінності, який вони намагаються компенсувати манією величі.[11]

Юнг у кіно, літературі

[ред. | ред. код]

Карл Густав Юнг стверджує, що міф — це форма колективної свідомості, міфологія виникає як родова свідомість, тобто людина в первісному світі існує як невіддільна частина роду. Людина не відрізняє себе від інших людей та від усього роду взагалі. Міф не є ілюзією або вигадкою, а історична необхідність. Міфи створюються не тільки для пояснення навколишнього світу, а й для того, щоб встановити з цим світом контакт.

Про Юнга була, зокрема, знята документальна стрічка «Дзеркало тіней» на базі монологу радянського психолога А. А. Брудного,[12] що вийшла на Леннаучфільмі (режисер — Бакенбаєва Мерувет Сативалдиївна).[13]

Див. також

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Переклади українською
  • Архетипи і колективне несвідоме. — Львів: Астролябія, 2012. — 588 с. — ISBN 978-617-664-014-1;
  • Психологічні типи. — Львів: Астролябія, 2010. — 692 с. — ISBN 978-966-8657-30-6;
  • AION: Нариси щодо символіки самості. — Львів: Астролябія, 2016. — 432 с. — ISBN 978-617-664-066-0;
  • Психологія несвідомого — Київ: Центр навчальної літератури, 2022.  — 404 с.  — ISBN 978-611-01-2668-7:
  • Аналітична психологія. — Київ: Центр навчальної літератури, 2022. — 250 с. — ISBN 978-611-01-2706-6;
  • Людина та її символи. — Київ: Центр навчальної літератури, 2022. — 436 с. — ISBN 978-611-01-2777-6;
  • Структура і динаміка психічного. — Київ: Центр навчальної літератури, 2022. — 574 с. — ISBN 978-611-01-2739-4.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://books.google.es/books?id=fnkrAQAAMAAJ&dq=inauthor%3A%22Gerhard%20Wehr%22&hl=es&source=gbs_book_other_versions
  2. ↑ Anguera J. E. Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana — Editorial Espasa, 1905. — Vol. Suplemento 1961-1962. — P. 233–234. — ISBN 978-84-239-4500-9
  3. ↑ http://www.museum-jung.ru/museum.html
  4. ↑ а б Элленбергер Г. Открытие бессознательного: История и эволюция динамической психиатрии — Москва: Академический проект, 2018. — Т. 1. — С. 485. — 550, 617 с. — ISBN 978-5-8291-2159-4, 978-5-8291-2160-0
  5. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  6. ↑ Theaterlexikon der Schweiz / Hrsg.: A. Kotte
  7. ↑ https://www.nytimes.com/2004/01/11/books/chapters/jung.html
  8. ↑ а б Український правопис. Київ: Наукова думка. 2019. с. 156. ISBN 978-966-00-1728-3.
  9. ↑ Карл Ґустав Юнґ (2018). Архетипи і колективне несвідоме (переклад українською) . Львів: Астролябія. ISBN 9786176641278.
  10. ↑ Мальцев О.В. (19.07.2018). Занурення в пам'ять. oleg-maltsev.com (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  11. ↑ Карл Густав Юнг: «Демонів приваблюють маси» [Архівовано 20 грудня 2017 у Wayback Machine.]. (інтерв'ю «Die Weltwoche» 11 травня 1945) — Культурологічний часопис «Ї»
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 28 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ http://www.tvin.ru/distribuciya/show/movie890[недоступне посилання з червня 2019]
  14. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Карл Густав Юнг
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Психологія»
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Псі, буква грецького алфавіту, символ психології Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Густав_Юнг&oldid=42812373