Казимир Альхимович
Казимир Альхимович | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Kazimierz Alchimowicz | ||||
Народження | 20 грудня 1840[1][2][…] Dembravad, Лідський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія | |||
Смерть | 31 грудня 1916[1][3][…] (76 років) | |||
Варшава, Російська імперія | ||||
Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
Країна | Королівство Польське Російська імперія | |||
Навчання | Мюнхенська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | романтизм | |||
Вчитель | Русецький Канут | |||
Брати, сестри | Hiacynt Alchimowiczd | |||
Учасник | Польське повстання 1863—1864 | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Кракові, Національний музей у Варшаві і Литовський художній музейd | |||
| ||||
Казимир Альхимович у Вікісховищі | ||||
Казимир Альхимович (пол. Kazimierz Alchimowicz, біл. Казімір Альхімовіч; 20 грудня 1840, Дубрава, Лідського повіту, тепер Щучинський район — 31 грудня 1916, Варшава) — польський художник родом з Литви.
Народився в шляхетській сім'ї. Казимир Альхимович — старший брат Гіацинта Альхимовича.
Закінчив Вільнюську гімназію, де отримав також і початкову художню освіту. На художнє становлення Казимира Альхимовича великий вплив зробила творчість відомого вільнюського художника Канута Русецького. Разом з братом брав участь у повстанні 1863—1864 років за що був засланий на Урал[5]. Повернувся в 1869 році після амністії,[5] навчався в художній школі В. Герсана у Варшаві, у 1873—1875 роках продовжив навчання живопису в Академії мистецтв у Мюнхені[5]. В 1876—1877 роках мешкав у Франції, виставляє свої картини у паризьких салонах. З 1877 року живе переважно у Варшаві. Для творчості Казимира Альхимовича характерна переважно історична та міфологічна тематика.
Творчість Казимира Альхимовича пов'язана з мистецьким житям Польщі та Білорусі. Казимир Альхимович вважається одним з останніх художників романтизму. Він малював картини історичної та міфологічної тематики, пейзажі Литви та Татрів, релігійні картини, жанрові сценки. З 1880 року брав участь в європейських та всесвітніх виставках. Виставлявся у Варшаві, Мюнхені, Одесі, Кракові, Відні.
Створив картини на теми білоруської, польської та литовської історії: «Поховання Гедиміна», «Після битви», «Лідейка з дочкою на руїнах церкви Перуна», «Оборона Ольштина» (1883), «Смерть Глинського у В'язниці» (близько 1884). Його полотно «Поховання Гедиміна» (1888) двічі отримувало нагороди. В творах створених під впливом сибірського заслання звучить протест проти царського самодержавства: «Смерть у вигнані», «Поховання на Уралі» (близько 1890), «На етапі» (1884) та інші. У картинах на побутові теми зображена праця хлопців, їх важка доля: «Жнива» (1869), «Найм робітників» (1893), «Хата парубка», «У поті чола» та інші.[5]
Крім живопису Казимир Альхимович захоплювався розписом порцеляни та фаянсу, а також роботою з деревиною. Велика кількість робот Казимира Альхимовича зберігається у Народному музеї в Варшаві. Казимир Альхимович відомий і як ілюстратор творів Ю. Славацького та Адама Міцкевича.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ LIMIS
- ↑ а б в г Альхимович Казимир // {{{Заголовок}}}. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 19.
- Бібікава А. Зорка Казіміра Альхімовіча: (аб творчасці беларускага мастака) / Ала Бібікава // Милицейский вестник: еженедельная газета УВД Гродненского облисполкома. — 2006. — 26 окт. (№ 43). — С. 12.
- Загідуліна М. Духоўны свет Казіміра Альхімовіча / М. Загідуліна // Мастацтва. — 1998. — № 4. — С. 28-32.
- Календарыюм // «Czasopis» № 12/2005.
- Савук А. Жывапісец паганскай Літвы [Архівовано 29 травня 2020 у Wayback Machine.]: (Казіміру Альхімовічу — 160 год з дня нараджэння) // Лідскі Летапісец № 12.
- Живописець язичницької Литви. Казіміру Альхімовічу — 160 год з дня нараджэння [Архівовано 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Творчість Казимира Альхимовича [Архівовано 16 червня 2015 у Wayback Machine.](пол.)