Кава по-арабськи
 Даллах, традиційний арабський кавник, з чашками та кавовими зернами. | |
| Тип | Кава аравійська |
|---|---|
| Походження | Аравійський півострів |
| Регіон чи країна | Ємен |
| Входить у національні кухні | Арабська кухня |
| Час появи | XV століття |
Кава по-арабськи, яку також називають Кахва (араб. قهوة), є різновидом кави, звареної з зерен Coffea arabica. Більшість арабських країн Близького Сходу розробили власні методи заварювання та приготування кави. Часто додають кардамон,[1][2] але як альтернатива кава може подаватися в чистому вигляді або з цукром.
Існує кілька різних способів приготування кави, залежно від уподобань людини, яка її п'є. За одних способів кава виходить світлою, а за інших — темною. Арабська кава гіркувата, і в неї зазвичай не додають цукор. Зазвичай її подають у маленькій чашці, прикрашеній декоративним візерунком, який називається фінджан. Арабську каву прийнято пити під час сімейних зустрічей або прийому гостей.
Арабська кава виникла на Близькому Сході, спочатку в Ємені[3], а згодом потрапила до Мекки (Хіджаз), Єгипту, Леванту, а потім, у середині 16 століття, до Туреччини, а звідти до Європи[4], де кава також стала популярною.[5] Арабська кава є нематеріальною культурною спадщиною арабських країн, підтвердженою ЮНЕСКО.[6] Щороку 3 березня єменці святкують «День єменської кави» — національне свято, спрямоване на заохочення вирощування кави.[7]
Слово «кава» увійшло до англійської мови у 1582 році через голландське koffie, запозичене з османського турецького kahve, яке, своєю чергою, запозичене з арабського قَهْوَة (qahwa, «кава, заварка»). Слово qahwah, можливо, спочатку стосувалося репутації напою як такого, що пригнічує апетит, від слова qahiya (араб. قَهِيَ, трансліт. qahiya, латиніз. to lack hunger («не відчувати голоду»)).[8][9] Назва qahwah не використовують для позначення ягід або рослин (продуктів цього регіону), які арабською називаються bunn. Семітська мова має корінь qhh «темний колір», який став природним позначенням для напою. Згідно з цим аналізом, форма жіночого роду qahwah (також означає «темного кольору, тьмяна, суха, кисла») також мала значення вино, яке також часто було темного кольору.[10]
Перші достовірні свідчення про вживання кави з'являються в середині 15 століття (але вважають, що це сталося набагато раніше) з Ємену, де каву використовували в суфійських монастирях.[5] Суфії вживали її, щоб бути бадьорими під час своїх нічних богослужінь. Переклад рукопису Аль-Джазірі простежує поширення кави з Аравії Фелікс (сучасний Ємен) на північ до Мекки та Медіни, а потім до великих міст Каїра, Дамаска, Багдада та Константинополя. У 1511 році консервативні ортодоксальні імами на богословському суді в Мецціі заборонили її через її збуджувальний ефект.[11] Однак ці заборони були скасовані в 1524 році за наказом османсько-турецького султана Сулеймана I, а Великий муфтій Мехмет Ебуссууд ель-Імаді видав фетву, що дозволяла споживання кави.[12] У Каїрі, Єгипет, подібна заборона була введена в 1532 році, а кав'ярні та склади з кавовими зернами були розграбовані.[13]
Арабську каву готуютьіз кавових зерен, обсмажених дуже слабко або сильно за температури від 165 до 210 °C з додаванням кардамону, і вона є традиційним напоєм в арабській культурі.[14]
Традиційно його обсмажують кухні, мелють, заварюють і подають гостям.[15] Її часто подають з фініками, сухофруктами, цукатами або горіхами.[16] Арабську каву визначають за способом приготування і смаковими якостями, а не за типом обсмажених зерен. Кава по-арабськи — це зварена кава, не фільтрована, чорна. Цукор зазвичай не додають, але за бажанням його можна додати під час приготування або при подачі. Її подають у маленькій витонченій чашці без ручок, яка називається фінджан. Іноді каву переливають у більший і красивіший глечик, який ставлять перед гостями, — даллах (Dallah). Однак часто господар готує каву на кухні та ставить тацю з маленькими горнятками.[17] Кава по-арабськи відрізняється від американської за цілою низкою ознак. Для приготування кави по-арабськи використовують зерна арабіки, піддані м'якому обсмажуванню і делікатному подрібненню в порошок. Гвоздика, кардамон і шафран — типові ароматизатори, які не містять цукру або молока. Американську каву темнішого обсмаження подають у великій кількості з цукром і молоком, але без спецій.[18] На відміну від турецької кави, традиційна арабська кава, коріння якої сягає бедуїнських традицій, зазвичай несолодка (qahwah saada). Щоб компенсувати гіркуватий присмак, до кави зазвичай подають щось солодке — традиційним доповненням є фініки, — а разом із тацею з кавовими горнятками часто подають й інші десерти.[16]
У Саудівській Аравії, особливо в регіонах Неджд і Хіджаз, поширеним методом є легке обсмажування, яке надає каві золотистого/світлого кольору. Залежно від виробника додають такі спеції, як шафран, кардамон, гвоздика та корицю, причому кардамон є найбільш важливим. Одними з найбільш часто використовуваних кавових зерен є кавові зерна Harari, Bunn Harari, араб. بُنْ هَرَرِي, які походять з регіону Харарі в Ефіопії.
У той час як арабська кава в Неджді та Хіджазі має золотистий колір, у Північній Аравії сорт арабської кави, відомий як qahwah shamālia[19][20] (дослівно означає «північна кава»), має темніший колір, тому що обсмажування кавових зерен займає трохи більше часу. Північна кава також відома в Йорданії як кава бедуїнів. Дехто додає трохи випароване молоко, щоб трохи змінити колір, але це трапляється рідко.
ЇЇ готують і подають у спеціальному кавнику який називається даллах (араб. دلة); частіше використовують кавник джезва (відомий як риква або канака), а також маленькі кавові чашки без ручок, які називаються фінджан (араб. فِنْجَان).[21] Порції невеликі, займають лише дно чашки. Її подають вдома, а в хороших ресторанах — офіціанти в спеціальному одязі, яких називають гахваджі, і майже завжди до нього додають фініки. Її завжди пропонують з компліментами від закладу.
Гарячий напій, який споживають араби, — це кава, яку подають зранку та протягом дня. Зазвичай обирають каву по-арабськи. Арабська кава схожа на турецьку каву, але перша приправлена кардамоном і зазвичай несолодка.[22] Серед бедуїнів та більшості інших арабів у регіоні Палестини гірка кава, відома як qahwah sadah (буквально «проста кава»), була символом гостинності. Розливання напою було церемоніальним: господар або його старший син, рухаючись за годинниковою стрілкою серед гостей, яких оцінювали за віком і статусом, розливав каву в крихітні чашечки з латунного горщика. Вважалося «ввічливим» для гостей випити лише три чашки кави, а потім допити останню чашку, промовивши daymen, що означає «завжди», але мало на увазі «нехай у вас завжди будуть кошти, щоб подати каву».
У Лівані каву готують у кавнику з довгою ручкою, який називають «ракве». Потім каву наливають безпосередньо з «ракве» в маленьку чашку, зазвичай прикрашену декоративним візерунком, відому як фінджан.[23] Місткість фінжана становить 60-90 мл (2-3 унції). Ліванська кава традиційно міцна та чорна і схожа на каву інших країн Близького Сходу. Однак вона відрізняється зернами й обсмажуванням: світлі та темні зерна змішують разом і перемелюють на дуже дрібний порошок.[24] Часто жартують, що ліванець, який не п'є кави, ризикує втратити своє громадянство.[23][25] Арабська кава в Йорданії — це набагато більше, ніж просто напій, це традиційний знак поваги та спосіб об'єднати людей разом. Чорна арабська кава зі смаком кардамону, також відома як qahwah sādah (вітальна кава), глибоко вкорінена в йорданській культурі. Пригощання гостей кавою (і чаєм) є важливою частиною щирої гостинності Хашимітського королівства.
Хоча національним напоєм Марокко є є міцний зелений чай, заварений зі свіжою м'ятою, а еспресо дуже популярний, кава по-арабськи також широко вживається, особливо в офіційних випадках. Її часто готують з метою укладення ділових угод і вітання когось у своєму домі, а також часто подають на весіллях і в інших важливих випадках.
Значною мірою популяризація кави пов'язана з її вирощуванням в арабському світі, яке почалося на території сучасного Ємену суфійськими монахами в XV столітті.[26] Завдяки тисячам арабів, які здійснювали паломництво до Мекки, насолода від кави, або «вина Аравії», поширилося на інші арабські країни (наприклад, Єгипет, Сирію), а в XVI столітті — і на більшу частину світу.
Кава, окрім того, що була необхідною в побуті, стала важливою частиною суспільного життя.[27] Кав'ярні, qahwa قَهوة сучасною стандартною арабською мовою, стали «школами мудреців», оскільки вони перетворилися на місця інтелектуальних дискусій, а також на центри відпочинку та товариства.[28]
Культура кав'ярень зародилася в арабському світі, а згодом поширилася на інші регіони світу і змішалася з місцевою культурою.[29] Традиційні арабські кав'ярні — це місця, де збираються переважно чоловіки, щоб поспілкуватися за іграми, кавою та кальяном. Залежно від того, де знаходиться кав'ярня, її фірмові напої відрізняються. У Магрибі подають зелений чай з м'ятою або каву в арабському та/або європейському стилі. Арабську каву, або турецьку каву, готують в Єгипті та країнах Леванту. Кава по-арабськи — дуже невелика кількість темної кави, звареної в турці, яку подають у чашці демітас. Зокрема, в Єгипті каву подають мазбуута, що означає, що кількість цукру буде «як раз», приблизно одна чайна ложка на чашку. Однак на Аравійському півострові арабську каву обсмажують таким чином, що вона стає майже прозорою. В усьому арабському світі прийнято, щоб господар доливав каву в чашку гостя, доки той ввічливо не подасть знак, що він закінчив.[27]
Арабську каву зазвичай подають по кілька мілілітрів за раз.[14] Кава по-арабськи подається з дотриманням формального етикету для господаря, відвідувача та офіціанта. Офіціант повинен тримати даллах долонею правої руки, розташованою зверху, а лівою рукою тримати чашку. Відповідно до гостьового етикету, чашку слід приймати та повертати офіціантові правою рукою. Пріоритет надається найстаршому або найбільш значущому гостю.[30] Гість випиває її та, якщо бажає, жестом показує офіціантові, щоб той не наливав більше. В іншому випадку, офіціант продовжуватиме наливати ще кілька мілілітрів за раз, доки гість не дасть зрозуміти, що йому вже досить. Найпоширеніша практика — випити лише одну чашку, оскільки подача кави є церемоніальним актом доброзичливості та гостинності. Іноді люди також п'ють більшу кількість під час розмови.[31]
Чашки зазвичай наповнюються лише наполовину, і заведено пити три чашки.[32] Арабська кава посідає чільне місце в традиційних арабських святах і особливих подіях, таких як Рамадан і Курбан-байрам.
Читання кави по-арабськи (араб. قراءة الفنجان, трансліт. qirāʾat al-finjān), схоже на ворожіння на чайному листі: відвідувача просять випити міцної свіжої арабської кави, залишивши в чашці приблизно чайну ложку рідини. Потім чашку перевертають на блюдце, щоб залишки рідини могли стекти та висохнути. Потім читач інтерпретує візерунки, густим залишком на внутрішній стороні чашки, у пошуках символів та літер.[33][34]
Арабські похорони збирають сім'ї та дальніх родичів, які п'ють гірку несолодку каву і розповідають про життя і долю покійного. Чоловіки та жінки збираються окремо, і стало дуже модним наймати дуже представницьких жінок, чия єдина робота полягає в тому, щоб цілий день подавати жінкам каву. Чоловіки-офіціанти обслуговують чоловіків. Арабські мусульмани та християни поділяють цю традицію.[35]
Маленька чашка арабської кави майже не містить калорій і жирів.[36][37] Вона містить невелику кількість білка. Відсоток води у завареній каві становить 95 %, що може задовольнити щоденну потребу в гідратації. Арабська кава є сечогінним засобом, проте потрібно понад 5-7 чашок, щоб зневоднити організм. Арабська кава містить від 110 до 117 міліграмів калію на 7 унцій і незначну кількість солі. «ЧИ КОРИСНО ПИТИ АРАБСЬКУ КАВУ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я?» . Середній . Отримано 25 квітня 2024 року .
- Арабський чай
- Арабська кухня
- Кава в ісламських імперіях
- Домашнє обсмажування кави
- Кавове зерно
- Кава по-турецьки
- ↑ How Can You Use Cardamom Spice In Your Cooking?. The Spruce Eats (англ.). Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ Ingredients Arabic Coffee. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 6 жовтня 2017.
- ↑ Mokha, Al. Yemen Coffee History. Al Mokha (англ.). Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ Coffee and qahwa: How a drink for Arab mystics went global. BBC News (брит.). 18 квітня 2013. Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ а б Weinberg, Bennett Alan; Bealer, Bonnie K. (2001). The world of caffeine. Routledge. с. 3–4. ISBN 978-0-415-92723-9.
coffee goat ethiopia Kaldi.
- ↑ Arabic coffee, a symbol of generosity - intangible heritage - Culture Sector - UNESCO. www.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ Yemen Wakes up to Coffee as Farmers Cut Qat. www.goethe.de (англ.). Процитовано 28 вересня 2024.
- ↑ Kaye, Alan (1986). The Etymology of Coffee: The Dark Brew. Journal of the American Oriental Society. 106 (3): 557—558. doi:10.2307/602112. JSTOR 602112.
- ↑ قهي. الباحث العربي (араб.). Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 25 вересня 2011.(see also qahiya: Hans Wehr's Dictionary of Modern Written Arabic [Архівовано 2023-03-27 у Wayback Machine.]. page 930.)
- ↑ Kaye, Alan S. (1986). The etymology of "coffee": The dark brew. Journal of the American Oriental Society. 106: 557—558. doi:10.2307/602112. JSTOR 602112.
- ↑ resource for Arabic books. www.alwaraq.net. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 3 квітня 2023.
- ↑ Schneider, Irene (2001). Ebussuud. У Michael Stolleis (ред.). Juristen: ein biographisches Lexikon; von der Antike bis zum 20. Jahrhundert (нім.) (вид. 2nd). München: Beck. с. 193. ISBN 3-406-45957-9.
- ↑ J. E. Hanauer (1907). About Coffee. Folk-lore of the Holy Land. pp. 291 f.
[All] the coffee-houses [were] closed, and their keepers pelted with the sherds of their pots and cups. This was in 1524, but by an order of Selìm I., the decrees of the learned were reversed, the disturbances in Egypt quieted, the drinking of coffee declared perfectly orthodox References
- ↑ а б What makes Arabic coffee unique?. Your Middle East. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- ↑ UNESCO - Arabic coffee, a symbol of generosity. ich.unesco.org (англ.). Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ а б Gulf Arabic coffee - qahwa arabiyyah. www.dlc.fi. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- ↑ How To Make Arabic Coffee. Terrace Restaurant & Lounge (амер.). 1 березня 2015. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 14 квітня 2017.
- ↑ Team, SAKI (25 січня 2024). What is Arabic Coffee & How to Make It? A Complete Guide. SAKI (англ.). Процитовано 25 квітня 2024.
- ↑ Al Asfour, Saud. القهوة الكويتية.. أصالة وعراقة. Alqabas. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2023.
- ↑ Al Asfour, Saud. القهوجي.. "صَبَّاب القهوة" في الكويت قديماً. Alqabas. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 3 квітня 2023.
- ↑ فنجان, Wiktionary (англ.), 17 березня 2023, процитовано 23 травня 2023
- ↑ The rich flavors of Israel [Архівовано 2009-04-16 у Wayback Machine.] Farsakh, Mai M. Institute for Middle East Understanding (IMEU), (Originally published by This Week in Palestine [Архівовано 2017-06-26 у Wayback Machine.]) 2006-06-21 Accessed on 2007-12-18
- ↑ а б Food Heritage Foundation – Lebanese coffee. food-heritage.org (амер.). 27 October 2014. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
- ↑ Lebanese Coffee, Coffee passion. maatouk.com. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
- ↑ Kevin, Seun. Best Appetite suppressant for Women.
- ↑ Civitello, Linda (2007). Cuisine and Culture: A History of Food and People. Hoboken, NJ: John Wiley. ISBN 9780471741725.
- ↑ а б Brustad, Kristen; Al-Batal, Mahmoud; Al-Tonsi, Abbas (2010). Alif Baa: Introduction to Arabic Letters and Sounds. Georgetown University Press. с. 132. ISBN 9781589016330.
- ↑ The History Of Coffee. ncausa.org. National Coffee Association of the U.S.A. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 3 квітня 2023.
- ↑ S., Hattox, Ralph (1 січня 2014). Coffee and Coffeehouses The Origins of a Social Beverage in the Medieval Near East. University of Washington Press. ISBN 978-0295805498. OCLC 934667227.
- ↑ Gahwa. Abu Dhabi Culture (англ.). 29 січня 2018. Процитовано 25 квітня 2024.
- ↑ Arabic Coffee Service | GWNunn.com. gwnunn.com (амер.). Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- ↑ Arabic Coffee - A Welcoming Ritual. Cabin Crew Excellence (амер.). Архів оригіналу за 17 серпня 2015. Процитовано 14 квітня 2017.
- ↑ Jane - Fortune Teller | Middlesex| South East| UK - Contraband Events. Contraband Events. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 3 квітня 2023.
- ↑ Student, The Arabic. Arab Cup Reading تبصير بالفنجان (англ.). Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ IMEU. Palestinian Social Customs and Traditions | IMEU. imeu.org (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- ↑ Cherney, Kristeen. Arabic Coffee Nutrition Information. LIVESTRONG.COM (амер.). Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- ↑ Tulsani, Manoj (29 травня 2013). 5 Interesting Facts About Arabic Coffee. Travel Tips and Experience - Rayna Tours and Travels (амер.). Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- Basan, Ghillie (2007). Middle Eastern Kitchen. Hippocrene Books. с. 37. ISBN 978-0781811903.
- Young, Daniel (2009). Coffee Love: 50 Ways to Drink Your Java. John Wiley & Sons. с. 44. ISBN 978-0470289372.