Жозеф Бедьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозеф Бедье
Joseph Bédier
Жозеф Бедье
Жозеф Бедье
Жозеф Бедье
Ім'я при народженніфр. Charles Marie Joseph Bédier
Народився28 січня 1864(1864-01-28)[1][2][…]
VI округ Парижа, Париж, Франція
Помер29 серпня 1938(1938-08-29)[4][2][…] (74 роки)
Ле-Гран-Серр
КраїнаФранція Франція
Діяльністьпрофесор, літературний критик, філолог, романіст
Alma materВища нормальна школа
Галузьлітературознавство, медієвістика
ЗакладКолеж де Франс
Посадапрезидент, адміністратор[d] і seat 31 of the Académie françaised
Науковий керівникГастон Паріс
ЧленствоФранцузька академія
Американська академія мистецтв і наук
Американська академія медієвістики[5]
Hellenic Folklore Societyd
Відомий завдяки:дослідження фабліо, французьких жест, загалом французької середньовічної літератури
БатькоAdolphe Bédierd
Брати, сестриÉdouard Bédierd
ДітиJean Bédierd
Нагороди

Жозеф Бедьє (фр. Joseph Bédier; 28 січня 1864, Париж — 29 серпня 1938, Гран-Серр, Рона-Альпи) — французький філолог-медієвіст.

Біографія

[ред. | ред. код]

За походженням — бретонець. Дитинство провів на о. Реюньйон. В 1883 році вступив до Еколь Нормаль. Відвідував також лекції в Еколь Пратік і Коллеж де Франс, де познайомився з Гастоном Парісом, який став його науковим керівником. В 1889 -1891 рр. викладав в університеті Фрібура, з 1891 року — на філологічному факультеті університету в місті Кан. У роки Першої світової війни працював в Міністерстві оборони.

Доробок

[ред. | ред. код]

Переклав сучасною французькою і підготував критичні видання «Фабліо» (1893), «Трістана та Ізольди» (1900), " Пісні про Роланда "(1921). Наукову полеміку викликала його книга "Епічні оповіді. Про походження французьких жест "(19081913), з її критикою виступив Рамон Менендес Підаль.

Бедьє українською

[ред. | ред. код]

«Роман про Трістана та Ізольду» в переказі Бедьє переклав українською Максим Рильський.

  • Жозеф Бедьє, Роман про Трістана та Ізольду, пер. з французької Максима Рильського, — Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1957. (друге видання)
  • Жозеф Бедьє, Роман про Трістана та Ізольду, пер. з французької Максима Рильського, — Київ: видавництво «Молодь», 1972. — 188 с. (третє видання).

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Le Lai de l'ombre (1890)
  • Le Fabliau de Richeut (1891)
  • Les Fabliaux, études de littérature populaire et d'histoire littéraire du Moyen Âge (1893)
  • De Nicolao Museto (gallice Colin Muset), francogallico carminum scriptore (1893)
  • Le Roman de Tristan et Iseut (1900)
  • Le Roman de Tristan par Thomas (2 volumes, 1902-05)
  • Études critiques (1903)
  • Les Deux Poèmes de la Folie Tristan (1907)
  • Légendes épiques, recherches sur la formation des chansons de geste (1908-13)
  • Les Chansons de croisade (1909)
  • Les Chansons de Colin Muset (1912)
  • Les Crimes allemands d'après les témoignages allemands (1915)
  • Comment l'Allemagne essaie de justifier ses crimes (1915)
  • L'Effort français (1919)
  • La Chanson de Roland (критичне видання, 1920)
  • La Chanson de Roland (за Оксфордським рукописом, 1922)
  • Commentaires sur la Chanson de Roland (1927)

Визнання та кар'єра

[ред. | ред. код]

Член Французької Академії (1920). Директор Колеж де Франс (1929). Кавалер Ордена Почесного легіону (1937).

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]