Жжонов Георгій Степанович

Георгій Жжонов
Ім'я при народженні	рос. Георгий Степанович Жжёнов
Народився	9 (22) березня 1915 Петроград, Російська імперія
Помер	8 грудня 2005(2005-12-08) (90 років) Москва, Росія рак легень
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, літератор, мемуарист, прозаїк, громадський діяч
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (1935)
Роки діяльності	з 1931
Членство	Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
IMDb	nm0955921
Нагороди та премії
Ніка (1996) Кінотавр ТЕФІ (1999) Золотий орел Q126918344?
Георгій Жжонов у Вікісховищі

Гео́ргій Степа́нович Жжо́нов (рос. Георгий Степанович Жжёнов; 9 (22) березня 1915(19150322) — 8 грудня2005) — радянський і російський актор театру і кіно, літератор, мемуарист, громадський діяч. Лауреат Державної премії РРФСР ім. братів Васильєвих (1975). Народний артист СРСР (1980).

Лауреат низки вітчизняних мистецьких премій; зокрема ВРКФ у Сочі «Кінотавр» («За унікальний творчий внесок у розвиток кіномистецтва Росії», 1995), кінопремія «Ніка» у номінації «Честь і гідність» (1996), Спеціальний приз Академії російського телебачення «ТЕФІ» (1999).

Життєпис

Народився 22 березня 1915 року в Петрограді. Батьки — Степан Филипович Жжонов та Марія Федорівна Щолкіна — були за походженням селянами Тверської губернії (село Кесова Гора).

Перші 22 роки провів на рідному Васильєвському острові. 1930-го закінчив школу з фізико-математичним напрямком і вступив до Ленінградського естрадно-циркового технікуму, згодом закінчив Ленінградське театральне училище (1935, майстерня С. Герасимова).

Був ув'язнений у таборах ГУЛАГу (1937—1954).

Після виходу на свободу служив у Театрі імені Ленсовєта (1958—1968) та Театрі імені Моссовєта (1969—2000).

Був популярним актором радянського кінематографу. Багато знімався, грав, у тому числі драматичні і характерні ролі — переважно людей військової служби, розвідників, керівників та ін. Знявся у низці кінострічок українських кіностудій. Акторствував на дубляжі.

Помер 8 грудня 2005 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Фільмографія

Акторські роботи:

• «Путівка в життя» (1931, безпритульний (немає в титрах)
• «Помилка героя» (1932, Пашка Вєтров)
• «Чапаєв» (1934, Терьоша, ординарець Фурманова)
• «Наслідний принц Республіки» (1934, архітектор)
• «Золоті вогні» (1934, ординарець)
• «Одинадцяте липня» (1938, епізод)
• «Комсомольськ» (1938, Маврін)
• «Алітет іде в гори» (1949, епізод)
• «Чужа рідня» (1955, гість на весіллі)
• «На острові Дальному…» (1957, Клепіков)
• «Шторм» (1957, Гаврила)
• «У дні Жовтня» (1958, Ейно Рах'я)
• «День перший» (1958, епізод)
• «Люба моя людина» (1958, Афанасій Устименко, батько Володимира)
• «Нічний гість» (1958, Сергій Петрович, художник)
• «Виправленому вірити» (1959, слідчий Брайцев; Одеська кіностудія)
• «Балтійське небо» (1960, шофер (1 серія)
• «Людина не здається» (1960, Маслюков)
• «Людина з майбутнім» (1960, начальник шахти Крилов)
• «День, коли виповнюється 30 років» (1961, пацієнт лікарні)
• «Водив поїзди машиніст» (1961, Іван Череда; Одеська кіностудія)
• «Планета штормів» (1961, Роман Бобров, інженер, член екіпажу космічного корабля «Сіріус»)
• «Маленькі мрійники» (кіноальманах) (новела «Зірка на пряжці») (1962, дядько Лапша)
• «Третя ракета» (1963, Желтих)
• «Останній хліб» (1963, майор міліції, начальник відділення)
• «Тиша» (1963, Гнєзділов)
• «Велика руда» (1964, хірург)
• «Я — шофер таксі» (1964)
• «Розповідь у телеграмах» (1964, фільм-спектакль)
• «Поки фронт в обороні» (1964, Сергій Миколайович, батальйонний комісар)
• «Хокеїсти» (1964, Андрій Прокопович Сперантов, тренер «Металіста»)
• «Про що мовчала тайга» (1965, Григорій Анікін)
• «Загибель ескадри» (1965, Раєвський; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Подорож на доісторичну планету» (1965, Ганс Вальтерс (Курт Боден) (у титрах не вказаний)
• «Людина, яку я кохаю» (1966, Євген Едуардович Муромцев, батько Кості і Родьки)
• «Бережись автомобіля» (1966, автоінспектор; реж. Е. Рязанов)
• «Іду шукати» (1966, Андрій Ілліч Гусаров)
• «А тепер суди...» (1967, Аркадій Іскра; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Пауза» (1967, розвідник)
• «Стюардеса» (1967, сценарист)
• «Весна на Одері» (1967, Петрович)
• «Лікар Віра» (1967, Сухохлєбов)
• «Шлях до „Сатурна“» (1967, генерал Микола Іванович Тимерін)
• «Журавушка» (1968, отець Леонід (Леонід Трохимович)
• «Кінець „Сатурна“» (1968, генерал Тімерін)
• «Помилка резидента» (1968, резидент західної розвідки, Михайло Олександрович Тульєв)
• «Острів Вовчий» (1969, Тагілов; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Зустрічі на світанку» (1969, Олексій Дмитрович Воробйов, голова колгоспу)
• «Несподівана любов» (1970, Матвій Концевой, батько Олексія, коваль)
• «Доля резидента» (1970, резидент західної розвідки, псевдонім «Надія», Михайло Олександрович Тульєв)
• «Все королівське військо» (1971, Віллі Старк)
• «Кінець Любавіних» (1971, Омелян Любавін)
• «Улюблені сторінки» (1972, фільм-спектакль)
• «Золото, золото — серце народне» (1972, фільм-спектакль)
• «Мічений атом» (1972, Микита Олексійович Дубровін, полковник)
• «Бій після перемоги» (1972, Генерал-лейтенант Микола Іванович Тімерін)
• «Гарячий сніг» (1972, Петро Олександрович Бессонов, генерал-лейтенант, командувач армією)
• «Таємниця забутої переправи» (1973, Козирєв)
• «Океан» (1974, Максим Ілліч Часословов, контр-адмірал)
• «Вибір мети» (1974, Віталій Петрович Зубавін)
• «Шукаю мою долю» (1974, Володимир Сергійович Карякін, викладач історії)
• «Здобудеш у бою» (1975, Валентин Савич Збандут, новий директор комбінату)
• «Така вона гра» (1976, Басов Віктор Трохимович; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Особисте щастя» (1977, Олексій Трохимович Ширяєв)
• «„Посейдон“ поспішає на допомогу» (1977, Олексій Петрович Чигринов, капітан «Посейдона»)
• «Чужа» (1978, Павло Леонтійович Кунгурцев, директор заводу)
• «Ліки проти страху» (1978, генерал-майор Шарапов)
• «Однофамілець» (1978, Павло Віталійович Кузьмін, начальник БМУ)
• «Екіпаж» (1979, Андрій Васильович Тимченко, командир екіпажу; реж. О. Мітта)
• «Крєпиш» (1981, Шапошников)
• «Операція на серці» (1982, фільм-спектакль; Олексій Васильович Іванов, головний хірург у клініці)
• «Сімейна справа» (1982, т/ф, Свиридов; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Повернення резидента» (1982, Михайло Олександрович Тульєв, оперативний псевдонім «Надія»)
• «Кінець операції „Резидент“» (1986, Михайло Олександрович Тульєв)
• «Брама до небес» (1983, полковник Іван Лукич Лебеденко)
• «Місто наречених» (1985, Андрій Дмитрович Прохоров, головний інженер текстильного комбінату)
• «Подорож на планету доісторичних жінок» (1986, Ганс Вальтерс (Мюррей Джерард) (у титрах не вказаний)
• «Час синів» (1986, Сергій Васильович Узєлков, директор заводу)
• «Звіздар» (1986, начальник розвідуправління; Одеська кіностудія)
• «Суд над суддями» (1986, фільм-спектакль; полковник Лоусон)
• «Кінець Вічності» (1987, Старший Обчислювач Лабан Твіссел)
• «Іван Великий» (1987, дід Іван, батько Івана Владика)
• «На Золотому озері» (1996, фільм-спектакль; Норман Тейєр)
• «Незримий мандрівник» (1998, лейб-медик Вілліє, шотландець)

Література

• Кинословарь: В 2-х т. Т.2. М, 1970. — С. 1094—1095;
• Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С. 140—141;
• Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.274;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.502;
• Раззаков Ф. Популярная знциклопедия звезд. М, 2000. — С.209—213;
• Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.425-426.