Ернесту Гейзел
Ернесту Гейзел порт. Ernesto Beckmann Geisel | |||
| |||
---|---|---|---|
15 березня 1974 — 15 березня 1979 року | |||
Віце-президент: | Адалберту Перейра дус Сантус | ||
Попередник: | Еміліу Гарастазу Медічі | ||
Наступник: | Жуан Фігуейреду | ||
Народження: |
3 серпня 1907[1] Бенту-Гонсалвіс, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія | ||
Смерть: |
12 вересня 1996[2][3] (89 років) Ріо-де-Жанейро, Бразилія | ||
Причина смерті: | злоякісна пухлина | ||
Поховання: | Кладовище Святого Іоанна Хрестителя (Ріо-де-Жанейро) | ||
Країна: | Бразилія | ||
Релігія: | протестантизм[4] | ||
Освіта: | Військова академія Агульяс-Неграсd | ||
Партія: | Альянс національного відродження | ||
Шлюб: | Люсі Гейзел | ||
Діти: | Amália Lucy Geiseld | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Висловлювання у Вікіцитатах | |||
Роботи у Вікіджерелах |
Ерне́сту Бе́кман Ге́йзел (порт. Ernesto Beckmann Geisel; 3 серпня 1907 — 12 вересня 1996) — бразильський державний та військовий діяч, президент країни у 1974–1979 роках.
Батько Ернесту, Гільєрмі Августу Гейзел, уроджений Вільгельм Август Гейзел, був німецьким іммігрантом, який переїхав до Бразилії з Херборна 1883 року. Мати, Лідія Бекман, також мала німецьке коріння: її батьки приїхали до Бразилії з Оснабрюка.
Ернесту Гейзел був висунутий кандидатом у президенти 1973 року від партії ARENA. На той час президент Бразилії обирався військовиками й потім затверджувався Конгресом, щоб створити уявлення про вільні вибори. Гейзел був обраний переважною більшістю голосів та вступив на посаду 15 березня 1974 року.
За часів правління Гейзела в Бразилії почався процес лібералізації режиму, під час якого посилився тиск з боку народу, який вимагав повернення демократії[5].
1978 року Гейзел призначив своїм наступником Жуана Фігуейреду та 15 березня 1979 пішов у відставку.
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ https://epoca.globo.com/vida/noticia/2014/07/bmozart-noronhab-enterrei-geisel-brizola-e-niemeyer.html
- ↑ Історія Бразилії. Архів оригіналу за 29 жовтня 2011. Процитовано 9 листопада 2012.