Енріке Гонсалес Мартінес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енріке Гонсалес Мартінес
Народився13 квітня 1871(1871-04-13)[1][2][…]
Гвадалахара, Мексика[4]
Помер19 лютого 1952(1952-02-19)[4][1][…] (80 років)
Мехіко, Мексика
Країна Мексика
Діяльністьпоет, письменник, дипломат
ЧленствоНаціональна колегія Мексикиd і Мексиканська лінгвістична академія[5]
Нагороди
CMNS: Енріке Гонсалес Мартінес у Вікісховищі
Надгробний пам'ятник Гонсалесу Мартінесу в Ротонді прославлених діячів

Енріке Гонсалес Мартінес (ісп. Enrique González Martínez; 13 квітня 1871, Гвадалахара — 19 лютого 1952, Мехіко) — мексиканський поет, представник модернізму. Поезія Гонсалеса Мартінеса зазнала впливу Ламартіна, Бодлера, Верлена[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї вчителя[7], отримав медичну освіту. До 1911 року працював у провінції, після чого переїхав до Мехіко. Входив у літературний гурток Атеней молоді[es], видавав журнал «Пегас». Від 1920 до 1931 року перебував на дипломатичній службі: був послом в Аргентині, Чилі, Іспанії та Португалії. Після повернення на батьківщину присвятив себе літературній діяльності. 1944 року Гонсалеса Мартінеса відзначено Літературною премією Мануеля Авіла Камачо, а 1949 року номіновано на Нобелівську премію[6].

Творчість

[ред. | ред. код]

Перша поетична збірка Гонсалеса Мартінеса «Прелюдії» (ісп. Preludios), що вийшла 1903 року, написана в дусі модернізму. Однак у своєму знаменитому сонеті «Смерть лебедя» (ісп. La muerte del cisne) 1911 року він протиставляє улюблений образ відомого поета Рубена Даріо — лебедя, який став символом іспаноамериканського модернізму, — мудрій сові, здатній пізнати таємниці буття[8].

Вірші і поеми Гонсалеса Мартінеса (збірки «Смерть лебедя», 1915, «Слово вітру», 1921, «Приховані знаки», 1925) відрізняються глибоким ліризмом. Збірки «Нездійснені вірші» (1932), «Полум'яний потік» (1938), «Під знаком смерті» (1942) присвячені темам любові і смерті. Однією з найкращих поем Гонсалеса Мартінеса є «Вавилон» (1949), де він робить спробу узагальнити навколишню дійсність. В цю поему, що відрізняється складною мовою і образним рядом, насичену громадянським пафосом, входять також і роздуми автора про політичні події[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. ↑ а б Гонсалес Мартинес Энрике // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ https://www.academia.org.mx/academicos-1932/item/enrique-gonzalez-martinez
  6. ↑ а б Cortés E. Dictionary of Mexican Literature. — Greenwood Publishing Group, 1992. — P. 294. — ISBN 9780313262715.
  7. ↑ 1 // История зарубежной литературы после Октябрьской революции: учеб.пособие для гос. ун-тов / под ред. Л. Г. Андреева, Р. М. Самарина. — М. : Изд-во МГУ, 1969. — С. 478.
  8. ↑ История литератур Латинской Америки: Конец XIX — начало XX века / В. Б. Земсков. — М. : Наследие, 1994. — С. 216—218. — ISBN 5-201-13203-0.
  9. ↑ Основные произведения иностранной художественной литературы: литературно-библиогр. справочник / М. И. Рудомино (отв. ред.) и др. — 2. — М. : Книга, 1965. — С. 229.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енріке_Гонсалес_Мартінес&oldid=31616405