Перейти до вмісту

Даніелян Еліна Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еліна Даніелян
Оригінал імені Էլինա Դանիելյան
Даніелян Еліна Юріївна
Даніелян Еліна Юріївна
Країна Вірменія Вірменія
Народження 16 серпня 1978(1978-08-16) (46 років)
Баку
Титул Гросмейстер (2010)
Рейтинг ФІДЕ 2407 (№ 57 у жіночому рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)
Піковий
рейтинг
2521 (12 місце, липень 2010 року) — 10-е місце (2513, жовтень 2008 року)
Нагороди та відзнаки
медаль «За заслуги перед Вітчизною» (Вірменія) 1. ступеню

Еліна Юріївна Даніелян (вірм. Էլինա Դանիելյան; нар. 16 серпня 1978, Баку, Азербайджанська РСР) — вірменська шахістка, гросмейстер (2010).
Шестиразова чемпіонка Вірменії (1993, 1994, 1999, 2002, 2003, 2004), переможниця командного чемпіонату Європи (2003), призерка індивідуального чемпіонату Європи (2011).

Її рейтинг станом на березень 2020 року — 2407 (57-ме місце у світі, 1-ше — серед шахісток Вірменії).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Еліну Данієлян навчив грати в шахи батько, коли їй було 5 років. У сім років вона почала займатися в шаховій секції під керівництвом Рафаела Саркісова.

1988 року через початок Карабаського конфлікту родина Еліни Данієлян була змушена переїхати з Баку до Єревана, де вона продовжила тренуватися у шаховій школі імені Тиграна Петросяна під керівництвом Овіка Халікяна. Уже в 15 років уперше стала чемпіонкою Вірменії, а в 16 років отримала звання гросмейстера серед жінок.

З 1992 входить до складу жіночої збірної Вірменії з шахів. 2003 року, граючи на першій шахівниці, привела збірну Вірменії до перемоги на командному чемпіонаті Європи, а в 2007 році до бронзових медалей цього турніру.

2006 року в складі єреванського клубу «Міка» стала переможницею клубного чемпіонату Європи.

В 2008 році одружилася з голландським шахістом Олександром Ван Пелтом, переїхала до Гронінгена, але продовжила виступати за Вірменію.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Новини-Вірменія //Президент Вірменії нагородив гросмейстера Рафаела Ваганяна медаллю «За заслуги перед Вітчизною» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

[ред. | ред. код]