Гірськомарійський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гірськомарійський район
рос. Горномарийский район
марій. Курыкмарий кундем
Герб Гірськомарійського району Прапор Гірськомарійського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Республіка Марій Ел
Утворений: 10 жовтня 1931 року
Населення: 21224 особи (2019)
Площа: 1971,47 км²
Густота населення: 10,77 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: місто Козьмодем'янськ
Кількість сільських поселень: 10
Кількість сіл та присілків: 237
Кількість селищ: 4
Влада
Вебсторінка: http://mari-el.gov.ru/gornomari

Гі́рськомарі́йський район (рос. Горномарийский район, марій. Курыкмарий кундем) — адміністративна одиниця Республіки Марій Ел Російської Федерації.

Адміністративний центр — місто Козьмодем'янськ, яке однак не входить до складу району, а утворює окремий Козьмодем'янський міський округ.

Географія

[ред. | ред. код]

Гірськомарійський район розташований на південному заході республіки і межує з Юринським і Кілемарським районами, на заході з Воротинським районом Нижньогородської області, на півдні з республікою Чувашія. Велика частина району лежить на правобережжі Волги («Гірській стороні»), частина — на лівобережжі Волги і Ветлуги.

На території району функціонують заказники «Васильсурські діброви» і «Ємешевський». Пам'ятки природи: Нагірна діброва, Кедровий гай, болото Карасьяр, Большеозерське болото, оз. Нуж'яр, оз. Карасьяр, болото Вовче, гора Аламнер.

Правобережна частина району («Гірська сторона») є піднесеною нерівною і горбистою місцевістю (абсолютної висоти до 204 м), порізаною малими річками, що впадають до Волги: Сура, Сумка, Юнга, Мала Юнга, Сундирь, Велика Сундирка. Заволзька частина («Лучна сторона») є рівнинною й одноманітною. Ця частина району рясніє лісами, озерами і болотами, малими річками, що впадають до Волги.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення району становить 21224 особи (2019[1], 25869 у 2010[2], 29203 у 2002[3]).

Національний склад

Національний склад населення Гірськомарійського району згідно Всеросійського перепису населення 2010 року. За даними перепису в районі зустрічаються представники 31 національності[4].

Населення
чол.
(2010)
[4]
% від
усього
% від тих,
хто вказав
національність
Всього 25 869 100,00 %
1 Марійці 22 192 85,79 % 87,35 %
гірські марійці 21 190 81,91 % 83,41 %
лучно-східні марійці 99 0,38 % 0,39 %
2 Росіяни 2870 11,09 % 11,30 %
3 Чуваші 165 0,64 % 0,65 %
4 Татари 44 0,17 % 0,17 %
5 Українці 31 0,12 % 0,12 %
6 Азербайджанці 14 0,05 % 0,06 %
6 Грузини 14 0,05 % 0,06 %
8 Узбеки 11 0,04 % 0,04 %
інші 65 0,25 % 0,26 %
вказали національність 25 406 98,21 % 100,00 %
не вказали національність 463 1,79 %

Адміністративно-територіальний поділ

[ред. | ред. код]

На території району 10 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Виловатовське сільське поселення 93,07 4898 4603 4030 Виловатово 38
Єласівське сільське поселення 97,60 4004 3498 2840 Єласи 33
Ємешевське сільське поселення 72,20 1958 1730 1390 Ємешево 19
Кузнецовське сільське поселення 55,64 2485 2100 1701 Кузнецово 22
Мікряковське сільське поселення 73,67 3187 2919 2438 Мікряково 30
Озеркинське сільське поселення 921,69 2801 2367 1899 Озерки 10
Пайгусовське сільське поселення 106,09 3367 2846 2270 Пайгусово 40
Троїцько-Посадське сільське поселення 42,00 2226 2012 1632 Троїцький Посад 16
Усолинське сільське поселення 27,18 1711 1556 1306 Усола 15
Червоноволзьке сільське поселення 45,69 2566 2238 1718 Кулаково 18

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Озерки 1 947 1 759
2 Виловатово 1 278 1 360

Господарство

[ред. | ред. код]

Культура і освіта

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Акпарсові роботи скульпторів А. Ширніна та С. Яндубаєва. Республіка Марій Ел.

Гірськомарійська мова має статус державної в Республіці Марій Ел. Перші літературні твори цією мовою написані в кінці XVIII століття. Ці перші літературні праці були написані учнями Духовних Православних шкіл, вихідцями з гірських марі, що навчаються в Казані і Нижньому Новгороді. Один із віршів, написаних у 1767 році зберігся досі. Воно присвячене поїздці Катерини II в Казань і написано в стилі хвалебної оди. В 1821 році в Петербурзі гірськомарійською мовою вийшло перше Євангеліє.

Перша граматика гірськомарійської мови вийшла в 1844 році у Фінляндії. Її автором є Матіас Алексантері Кастрéн (1813—1852). Ця граматика написана латинською мовою. В XIX столітті гірськомарійською мовою випущені ряд букварів та церковні книги. Найзначнішим букварем визнаний Буквар пана Кедрова (1867). У 1866 році в Лондоні випущено Євангеліє від Матвія гірськомарійською мовою, за словником, складеним естонським дослідником Відемана. У 2006 році в літературних колах Марій Ел та Естонії був відзначений 140-річний ювілей цієї книги.

Примітки

[ред. | ред. код]