Перейти до вмісту

Гіпотонус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гіпотонус (від дав.-гр. ὑπό — під, внизу та лат. tonus — тонус, напруга) — порушення робочого та загального стану м'язів людини, за якого їхній тонус частково чи повністю знижується.[1]

Етіологія

[ред. | ред. код]

Гіпотонія може розвиватися як наслідок нервових захворювань, уражень головного та/чи спинного мозку, погіршення м'язової трофіки (надходження корисних речовин та виведення продуктів метаболізму), як наслідок фізичних, хімічних, термічних травм та уражень даного м'яза чи групи м'язів, генетичних захворювань, новоутворень в м'язах та/чи гіподинамії. Запущений гіпотонус є однією з головних причин розвитку дистрофії м'язів.

Лікування гіпотонії залежить від природи його виникнення. Зазвичай, це масаж, мануальна терапія, помірні фізичні вправи з поступовим збільшенням амплітуди та навантаження та фармакологія.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Hypotonia. MedlinePlus Medical Encyclopedia. Архів оригіналу за 5 липня 2016.