Гревілея могутня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гревілея могутня
Grevillea robusta

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Протеєцвіті (Proteales)
Родина: Протейні (Proteaceae)
Рід: Гревілея (Grevillea)
Вид: Гревілея могутня
Grevillea robusta
A.Cunn. ex R.Br., 1830
Посилання
Вікісховище: Grevillea robusta
EOL: 582736
IPNI: 50798-3
ITIS: 27783
МСОП: 61956847
NCBI: 105748

Гревілея могутня (Grevillea robusta) є найбільшим видом в роді Grevillea родини Proteaceae.

Назва

[ред. | ред. код]

Рослина відома в англійській мові як «південний шовковий дуб», «шовковий дуб» (англ. southern silky oak) або «Австралійський срібний дуб» (англ. Australian silver oak), хоча вона не є близько спорідненою зі справжнім дубом Quercus.

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]
Листя та квіти

Це найбільше дерево роду Гревілея, що швидко росте, з діаметром стовбура понад 1 м та висотою 18-35 м. Вічнозелене дерево з темно-зеленим зазубленим листям. Інші автори називають рослину напівлистопадна, оскільки вона частково скидає листя наприкінці весни, щоб стали помітнішими її суцвіття.[1] Листя переважно довжиною 15-30 см з нижньої сторони сріблясто-білого кольору або кольору іржі.

Квіти гревілеї могутньої бульбашкоподібні золотаво-помаранчевого кольору довжиною 8-15 см, весною на стеблі 2-3 см завдовжки, є медоносними. Квіти не мають пелюсток, як і інші рослини з їх роду, а натомість мають довгу чашечку, розділену на 4 частину. Період дозрівання насіння  від кінця зими до ранньої весни. Плоди — жорсткі стручки темно-коричневого кольору, завдовжки 3 см, з одною або двома плоскими насінинами з крильцями.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Гревілея могутня росте на східному узбережжі Австралії, в прирічковій смузі, субтропічних і сухих лісах, де середня щорічна кількість опадів більше 1,000 мм.

Використання

[ред. | ред. код]

До відкриття алюмінію, Гревіллея могутня широко використовувалась для зовнішніх віконних конструкцій, так як вона стійка до гниття деревини. Вона використовується при виготовленні меблівогорож. Внаслідок зниження чисельності Гревілеї могутньої , її вирубка була обмежена.

Вирощування

[ред. | ред. код]

Коли рослина молода, її можна вирощувати як кімнатну рослину, адже вона може переносити легке затінення. Але надає перевагу повному освітленні, так як найкраще росте в теплих поясах. Якщо рослину садити на вулиці, то молоді дерева потребують захисту в морозні ночі. Після того як дерево прийметься, стає холодостойким і переносить морози до −8 °C (18 °F).[2] Рослина потребує нечастої поливки, але загалом є досить посухостійкою.

Гревілея робуста часто використовується як підщепа для щеплення важкоростучих гревілей.

Рослину необхідно доглядати, якщо вона росте поряд з чагарниками, адже в іншому випадку буде кволою.

Багато цих дерев висаджують у місті Куньмін на південному заході Китаю, утворюючи тінисті алеї.

Рослина отримала премію Королівського садівничого товариства (Royal Horticultural Society's) — Award of Garden Merit.

Гревілея могутня також вирощується на плантаціях в Південній Африці, а також може вирощуватись вздовж маїсових (кукурудзяних) полів в агролісомеліораційних системах.

Гревілея могутня натуралізована на Гаваях, спостерігають інвазивні тенденції.

Токсичність та алергічні реакції

[ред. | ред. код]

Квіти та плоди містять ціанідну кислоту. Тридецілрезорцин у гревілеї викликає контактний дерматит.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 150
  2. Garden Guides: Silkoak.[недоступне посилання з квітня 2019]