Гордан Грлич Радман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грлич.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радман.
Гордан Грлич-Радман
Gordan Grlić-Radman
Гордан Грлич-Радман Gordan Grlić-Radman
Гордан Грлич-Радман
Gordan Grlić-Radman
Міністр закордонних справ Республіки Хорватії
Нині на посаді
На посаді з19 липня 2019
ПрезидентКолінда Грабар-Кітарович
Зоран Міланович
Прем'єр-міністрАндрей Пленкович
ПопередникМарія Пейчинович-Бурич
Народився6 червня 1958(1958-06-06) (66 років)
СФРЮ,
Присоє,
Томиславград
(нині Боснія і Герцеговина)
Відомий якдипломат
КраїнаХорватія
Національністьхорват
ОсвітаЗагребський університет
Alma materсільськогосподарський факультет Загребського університетуd
Політична партіяХорватська демократична співдружність
Професіяполітик
Нагороди
Орден Даниці хорватської
 Медіафайли у Вікісховищі

Гордан Грлич Радман (хорв. Gordan Grlić Radman; нар. 6 червня 1958, Присоє, Боснія і Герцеговина) — хорватський політик, дипломат, колишній посол Хорватії в Німеччині. З 19 липня 2019 міністр закордонних та європейських справ у першому, другому та третьому уряді Андрея Пленковича.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6 червня 1958 року в селі Присоє, що в громаді Томиславград у Боснії та Герцеговині. Розпочав свою дипломатичну кар'єру на початку 1990-х років, коли повернувся у Швейцарію як посадовець Міністерства закордонних справ із Загреба з завданням, яке передбачало створення хорватських дипломатичних консульських мереж у Берні, Женеві та Цюриху. Набув дипломатичного досвіду в хорватських дипломатичних представництвах у Софії і Будапешті. 16 жовтня 2017 року вручив вірчі грамоти президентові Німеччини Франку-Вальтеру Штайнмаєру, ставши сьомим за ліком послом Хорватії в Німеччині.[1]

Випускник дворічної школи менеджменту в Берні (IfKS), член Швейцарської асоціації інженерів. Співзасновник неурядової організації «Хорватсько-швейцарська бізнес-консультація». Наприкінці 1990-х років здобув у Хорватії додаткову освіту: закінчив факультет політичних наук у 2002 році та згодом захистив докторську дисертацію (2007 р.).

19 липня 2019 року прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович призначив Радмана міністром закордонних справ, а 23 липня 2020 перепризначив у своєму другому уряді.

Говорить хорватською, німецькою, англійською, болгарською та угорською мовами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Veleposlanik Gordan Grlić Radman predao vjerodajnice predsjedniku Steinmeieru. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 12 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Європейський Союз Європейського Союзу (Жозеп Боррель)
Австрія Австрії (Александер Шалленберг) • Албанія Албанії (Ольта Джачка) • Андорра Андорри (Марія Убах Фонт) • Бельгія Бельгії (Аджа Лябіб) • Білорусь Білорусі (Максим Риженков) • Болгарія Болгарії (Димитр Главчев) • Боснія і Герцеговина Боснії і Герцеговини (Ельмедин Конакович) • Ватикан Ватикану (Пол Річард Галлахер) • Велика Британія Великої Британії (Девід Леммі) • Греція Греції (Георгос Герапетрітіс) • Данія Данії (Ларс Люкке Расмуссен) • Естонія Естонії (Маргус Тсахкна) • Ірландія Ірландії (Міхал Мартін) • Ісландія Ісландії (Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гильфадоттір) • Іспанія Іспанії (Хосе Мануель Альбарес) • Італія Італії (Антоніо Таяні) • Латвія Латвії (Байба Браже) • Литва Литви (Ґабріелюс Ландсберґіс) • Ліхтенштейн Ліхтенштейну (Домінік Гаслер) • Люксембург Люксембургу (Жан Ассельборн) • Мальта Мальти (Єн Борґ) • Молдова Молдови (Ніку Попеску) • Монако Монако (Ізабель Берро) • Нідерланди Нідерландів (Вопке Гукстра) • Німеччина Німеччини (Анналена Бербок) • Норвегія Норвегії (Аннікен Гуйтфельдт) • Північна Македонія Північної Македонії (Буяр Османі) • Польща Польщі (Радослав Сікорський) • Португалія Португалії (Жуан Гомес Кравіньйо) • Росія Росії (Сергій Лавров) • Румунія Румунії (Лумініца Одобеску) • Сан-Марино Сан-Марино (Лука Беккарі) • Сербія Сербії (Івиця Дачич) • Словаччина Словаччини (Юрай Бланар) • Словенія Словенії (Таня Файон) • Угорщина Угорщини (Петер Сіярто) • Україна України (Дмитро Кулеба) • Фінляндія Фінляндії (Еліна Валтонен) • Франція Франції (Стефан Сежурне) • Хорватія Хорватії (Гордан Грлич Радман) • Чехія Чехії (Ян Ліпавський) • Чорногорія Чорногорії (Ранко Кривокапич) • Швейцарія Швейцарії (Ігнаціо Кассіс) • Швеція Швеції (Тобіас Більстрем)
Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гордан_Грлич_Радман&oldid=43198552