Головний біль напруги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головний біль напруги
Жінка з головним болем напруги
Жінка з головним болем напруги
Жінка з головним болем напруги
Спеціальністьневрологія[1]
Симптомиголовний біль[1]
Причининевідомеd
Метод діагностикифізикальне обстеження
Веденняанальгетики[1] і трициклічні антидепресанти[1]
Препаратипарацетамол[1], ібупрофен[1], ацетилсаліцилова кислота[1] і амітриптилін[1]
Частота89.1% (Данія)
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-118A81
МКХ-10G44.2
DiseasesDB12554
MedlinePlus000797
eMedicinearticle/1142908
MeSHD018781
CMNS: Tension headache у Вікісховищі

Головний біль напруги — найбільш поширений тип первинного головного болю, який може розпочинатися в потилиці, шиї, очах чи навіть інших групах м'язів тіла й, як правило, розповсюджується на обидві сторони голови. Головний біль напруги становить близько 90 % всіх випадків головного болю.

Станом на 2013 рік головним болем напруги страждало близько 1,6 мільярда осіб (20,8 % населення Землі)[2]. Цей вид головного болю частіше зустрічається у жінок, ніж чоловіків (23 % й 18 % відповідно)[3].

Ознаки та симптоми

[ред. | ред. код]

Головний біль напруги часто описується пацієнтами як відчуття постійного тиску, ніби голова здавлена в лещатах. Біль частіше присутній з обох сторін голови одночасно, за інтенсивністю зазвичай легкий до помірного, але може бути й сильним.

Частота і тривалість

[ред. | ред. код]

Головний біль напруги може бути епізодичним або хронічним[4]. Біль вважається епізодичним, якщо виникає менше ніж 15 днів на місяць, в той час як хронічним вважається, якщо виникає 15 або більше днів на місяць протягом як мінімум 6 місяців. Такий біль може тривати від декількох хвилин до декількох днів, місяців або навіть років, хоча типовий головний біль напруги триває 4—6 годин.

Причини

[ред. | ред. код]

Провокуючі фактори, які можуть стати причиною головного болю напруги:[5]

  • Стрес: як правило, біль виникає у другій половині дня після довгих годин напруженої роботи або після хвилювання
  • Депривація сну
  • Незручні «стресові» положення та/або погана постава
  • Нерегулярний прийом їжі (голод)
  • Перевтома очей
  • Головний біль напруги може бути викликаний підвищеним тонусом м'язів шиї та голови.

Інша теорія полягає в тому, що біль може бути викликана порушенням функціонування фільтрів болю, які знаходяться в стовбурі головного мозку. Уявлення, що мозок спотворює інформацію — наприклад, від скроневого м'яза або інших м'язів та інтерпретує цей сигнал як біль. Одним з головних нейромедіаторів, який, ймовірно, бере участь серотонін. Докази цієї теорії виходять з того, що хронічний головний біль напруги може успішно вгамований антидепресантами, такими як амітриптілін. Однак анальгетична дія амітриптіліну при хронічному головному болю напруги відбувається не лише завдяки інгібіції зворотного захоплення серотоніну, але, ймовірно, й через інші численні механізми його дії. У пацієнтів з хронічним головним болем напруги підвищений тонус м'язів і шкірна чутливість, яка виражається в низьких механічному, тепловому та електричному больових порогах, збудливості центральних ноцицептивных нейронів (в таламусі) й Корі головного мозку, як вважається, також бере участь у патофізіології хронічного головного болю напруги.

Профілактика

[ред. | ред. код]

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Пиття води й уникнення зневоднення допомагає в запобіганні головному болю напруги[6]. Уникнення стресу та відпочинок часто сприяють рідшому виникненню головного болю. Алкоголь часто може посилити головний біль. Слідкування за поставою може запобігти головному болю, якщо вже присутній біль у шиї. Вчасне лікування у стоматолога також допоможе запобігти його появі[7][8].

Ліки

[ред. | ред. код]

Людям, які мають 15 або більше нападів головного болю на місяць, можуть призначатися антидепресанти для полегшення стану. Трициклічні антидепресанти також іноді застосовуються для профілактики. Існує досить слабка доказова база щодо застосування СІЗЗС, пропранололу і міорелаксантів для профілактики головного болю напруги.

Лікування

[ред. | ред. код]

Іноді наявний головний біль знімається питтям води й усуненням зневоднення. Якщо симптоми не проходять протягом години, проблему може усунути зменшення стресу.

Ліки

[ред. | ред. код]

Такі препарати ацетамінофен, аспірин або ібупрофен, можуть бути ефективними, але, внаслідок побічних ефектів, їх можна вживати лише кілька разів на тиждень[9]. Поєднання анальгетиків, седативних та антигістамінних препаратів, а також барбітуратів часто використовуються лікарями у всьому світі. Однак, часте використання анальгетиків може призвести до іншого типу головного болю — «медикаментозного», який у світовій літературі виділяється вже в окрему нозологічну одиницю.

Ефективність ботулотоксину з точки зору доказової медицини, не доведена, не дивлячись на безліч пропозицій на ринку[10].

Фізична терапія

[ред. | ред. код]

Акупунктура

[ред. | ред. код]

Деякі дослідники вважають застосування акупунктури ефективним при частому або хронічному головному болю напруги[11].

Мануальна терапія

[ред. | ред. код]

Люди з головним болем напруги часто звертаються до спеціалістів з мануальної медицини й спеціалістів, які працюють зі сполучною тканиною — кінезіотерапевтів, кінезіологів та остеопатів. Дослідження ефективності цих методик неоднозначні. Одні дослідники не знаходять ніяких чітких доказів, що підтверджують ефективність у випадках головного болю напруги[12]. другі — тільки слабкі докази ефективності[13]. А у 2004 році огляд у рамках Кокранівської співпраці виявив, що мануальні методики можуть бути ефективними для мігрені та головного болю напруги, деформації хребта і шиї, а вправи можуть бути ефективні для цервікогенного (того, який походить з шиї) головного болю[14]. Два інших систематичних огляди, опублікованих в період з 2000 року по травень 2005 року не знайшли переконливих доказів на користь мануальної медицини[15]. У 2012 в рамках систематичного огляду мануальної терапії виявлено, що вона може знизити частоту й інтенсивність хронічного головного болю напруги[16].

Кінезітерапія й лікувальна фізкультура

[ред. | ред. код]

Оскільки головний біль напруги може бути викликаний підвищеним тонусом м'язів шиї та голови, то згідно з міофасціальною теорією[17], цервікогенний головний біль напруги (або шийна мігрень) виникає через постійний натяг м'язів і фасцій шиї, який передається по міофасціальним лініям напруги (так званим меридіанам, або потягам). Це пояснює деякий позитивний досвід[14] застосування не лише масажу й мануальної терапії, а й фізичних вправ, які проводяться з огляду на ці лінії[17].

Епідеміологія

[ред. | ред. код]

Станом на 2013 рік головні болі напруги діагностовані у близько 1,6 мільярда осіб (20,8 % населення)[2], частіше у жінок, ніж чоловіків (23 % проти 18 % відповідно)[3]. попри свій доброякісний характер, головний біль напруги, особливо в його хронічній формі, може дати значну інвалідизацію пацієнтів і лягти тягарем на суспільство в цілому[18].

Прогноз

[ред. | ред. код]

Головний біль напруги, що виникає, як симптом іншого захворювання, не несе небезпеки. Як правило, можна отримати полегшення в результаті лікування основного захворювання. Часте використання знеболюючих препаратів у пацієнтів з головним болем напруги може призвести до розвитку «медикаментозного» головного болю.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Kahriman A., Zhu S. Migraine and Tension-Type Headache // Seminars in Neurology — Thieme Medical Publishers (Germany), 2018. — Vol. 38, Iss. 6. — P. 608–618. — ISSN 0271-8235; 1098-9021 — doi:10.1055/S-0038-1673683
  2. ↑ а б Global Burden of Disease Study 2013, Collaborators (22 серпня 2015). Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 301 acute and chronic diseases and injuries in 188 countries, 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet (London, England). 386 (9995): 743—800. doi:10.1016/s0140-6736(15)60692-4. PMC 4561509. PMID 26063472.
  3. ↑ а б Vos, T; Flaxman, A. D.; Naghavi, M; Lozano, R; Michaud, C; Ezzati, M; Shibuya, K; Salomon, J. A.; Abdalla, S; Aboyans, V; Abraham, J; Ackerman, I; Aggarwal, R; Ahn, S. Y.; Ali, M. K.; Alvarado, M; Anderson, H. R.; Anderson, L. M.; Andrews, K. G.; Atkinson, C; Baddour, L. M.; Bahalim, A. N.; Barker-Collo, S; Barrero, L. H.; Bartels, D. H.; Basáñez, M. G.; Baxter, A; Bell, M. L.; Benjamin, E. J. та ін. (15 грудня 2012). Years lived with disability (YLDs) for 1160 sequelae of 289 diseases and injuries 1990-2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet. 380 (9859): 2163—96. doi:10.1016/S0140-6736(12)61729-2. PMID 23245607.
  4. ↑ Headache Classification Subcommittee of the International Headache Society (2004). The International Classification of Headache Disorders: 2nd edition. Cephalalgia. 24 (Suppl 1): 9—160. doi:10.1111/j.1468-2982.2004.00653.x. PMID 14979299.
  5. ↑ Muscle Contraction Tension Headache на eMedicine
  6. ↑ Consumer Reports (28 квітня 2016). Tension Headache Treatment and Prevention. Consumer Reports. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 25 травня 2016.
  7. ↑ Nestoriuc Y, Rief W, Martin A; Rief; Martin (June 2008). Meta-analysis of biofeedback for tension-type headache: efficacy, specificity, and treatment moderators. J Consult Clin Psychol. 76 (3): 379—96. doi:10.1037/0022-006X.76.3.379. PMID 18540732.
  8. ↑ Rains JC (May 2008). Change mechanisms in EMG biofeedback training: cognitive changes underlying improvements in tension headache. Headache. 48 (5): 735—6, discussion 736–7. doi:10.1111/j.1526-4610.2008.01119_1.x. PMID 18471128.
  9. ↑ Derry, S; Wiffen, PJ; Moore, RA (13 січня 2017). Aspirin for acute treatment of episodic tension-type headache in adults. The Cochrane database of systematic reviews. 1: CD011888. doi:10.1002/14651858.CD011888.pub2. PMID 28084009.
  10. ↑ Simpson, D. M.; Hallett, M.; Ashman, E. J.; Comella, C. L.; Green, M. W.; Gronseth, G. S.; Armstrong, M. J.; Gloss, D.; Potrebic, S.; Jankovic, J.; Karp, B. P.; Naumann, M.; So, Y. T.; Yablon, S. A. (18 квітня 2016). Practice guideline update summary: Botulinum neurotoxin for the treatment of blepharospasm, cervical dystonia, adult spasticity, and headache: Report of the Guideline Development Subcommittee of the American Academy of Neurology. Neurology. 86: 1818—1826. doi:10.1212/WNL.0000000000002560. PMC 4862245. PMID 27164716.
  11. ↑ Linde K, Allais G, Brinkhaus B, Fei Y, Mehring M, Shin BC, Vickers A, White AR; Linde; Allais; Brinkhaus; Fei; Mehring; Shin; Vickers; White (2016). Acupuncture for the prevention of tension-type headache. Cochrane Database Syst Rev. 1 (4): CD007587. doi:10.1002/14651858.CD007587.pub2. PMC 4955729. PMID 27092807.
  12. ↑ Fernández-de-las-Peñas C, Alonso-Blanco C, Cuadrado ML, Miangolarra JC, Barriga FJ, Pareja JA; Alonso-Blanco; Cuadrado; Miangolarra; Barriga; Pareja (2006). Are manual therapies effective in reducing pain from tension-type headache?: a systematic review. Clin J Pain. 22 (3): 278—85. doi:10.1097/01.ajp.0000173017.64741.86. PMID 16514329.
  13. ↑ Biondi DM (2005). Physical treatments for headache: a structured review. Headache. 45 (6): 738—46. doi:10.1111/j.1526-4610.2005.05141.x. PMID 15953306.
  14. ↑ а б Brønfort, Gert; Nilsson, Niels; Haas, Mitchell; Evans, Roni L; Goldsmith, Charles H; Assendelft, Willem JJ; Bouter, Lex M (19 липня 2004). The Cochrane Collaboration (ред.). Non-invasive physical treatments for chronic/recurrent headache. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.). Chichester, UK: John Wiley & Sons, Ltd. doi:10.1002/14651858.cd001878.pub2.
  15. ↑ Ernst E, Canter PH; Canter (2006). A systematic review of systematic reviews of spinal manipulation. J R Soc Med. 99 (4): 192—6. doi:10.1258/jrsm.99.4.192. PMC 1420782. PMID 16574972. Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 15 червня 2017.
  16. ↑ Chaibi, A; Russell, MB (July 2012). Manual therapies for cervicogenic headache: a systematic review. The journal of headache and pain. 13 (5): 351—9. doi:10.1007/s10194-012-0436-7. PMC 3381059. PMID 22460941.
  17. ↑ а б Thomas W. Myers (LMT.) (19 вересня 2001). Anatomy Trains: Myofascial Meridians for Manual and Movement Therapists. Elsevier Health Sciences. с. 3. ISBN 978-0-443-06351-0. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  18. ↑ Lenaerts, M. E. (2006). Burden of tension-type headache. Current pain and headache reports. 10 (6): 459—62. doi:10.1007/s11916-006-0078-z. PMID 17087872.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Головний_біль_напруги&oldid=43208558